Цитата:
Центрально-Міському районному суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Позивач: *
Відповідач: Заступник начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, майор міліції
Мараховський Петро Григорович
50069, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська,11 засоби зв’язку; тел. 26-14-09, 74-11-94
та Відділ ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції.
50069, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11, засоби зв`язку: тел. 26-14-09, 74-11-94
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Про визначення дій посадової особи у винесенні постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу незаконними
Даний позов підлягає розгляду у судах на підставі ч.3 ст.288 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
23 червня 2010 року службовою особою – інспектором ОДР відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, старшим лейтенантом міліції, Кучмою Іваном Костянтиновичем, було складено протокол АР №199245. Після цього 03 липня 2010 заступником начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, майором міліції, Мараховським Петром Григоровичем винесено постанову АЕ № 218*** по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.140 КпАП України, про накладення на мене, *, адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень 00 копійок.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав.
23 червня 2010 року співробітник міліції Кучма І.К. прийшов на територію приміщення, що розташоване за адресою м. Кривий Ріг, вул. Я****, 1, та використовується мною з метою ведення комерційної діяльності. Співробітника міліції цікавило, хто саме розмістив навпроти входу до приміщення інформаційний щит, з видами послуг що тут надаються та стрілкою, що вказує на місце де саме ці послуги надаються. Я підтвердила власноручне розміщення такого щита. Після чого, представник ДАІ повідомив мені про те, що дана конструкція є рекламоносієм, і його розташування повинно бути узгоджене у встановленому порядку з органами ДАІ та зафіксував це в протоколі про адміністративне правопорушення АР № 199***. Не розуміючи використаного терміну «рекламоносій», я зазначила в поясненнях до протоколу, що не знала про необхідність погодження встановленої мною конструкції з органами ДАІ, оскільки не мала на меті своїми діями щодо її встановлення, рекламувати види комерційної діяльності якими займаюсь. Згаданий щит є мобільною конструкцією та встановлювався мною лише на час, що відповідає графіку роботи салону і слугував вказівником споживачам, інформуючи їх про те, де саме знаходиться дане приміщення. 20 липня 2010 мені по пошті надійшов лист з Відділу ДАІ м. Кривого Рогу в якому містилась постанова про адміністративне правопорушення АЕ № 218*** від 03 липня 2010 року, винесена заступником начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, майором міліції, Мараховським Петром Григоровичем.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, суперечить вимогам закону, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. Пункт 32.1 Правил Дорожнього руху та частина 2 статті 140 КпАП України, справді містять в своєму тексті термін – «рекламоносій», який і був використаний співробітниками ДАІ, але при цьому не існує жодного нормативного акту, який би надавав сформульоване законодавцем визначення цього терміну. А отже, за таких підстав, немає можливості встановити за якими саме критеріями певний виріб можна визнати таким, що містить ознаки «рекламоносія», та притягнути до відповідальності за його розміщення без погодження з ДАІ.
2. Припускаю, що співробітники міліції мали на увазі, що я розмістила зовнішню рекламу своїх послуг за допомогою спеціальної конструкції, проте чомусь не навели таких понять ані у протоколі, ані у постанові про адміністративне правопорушення. Законодавець визначає терміни «зовнішня реклама» та «спеціальна конструкція» у таких нормативних документах: Закон України «Про рекламу»: зовнішня реклама – реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Та Постанова Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», що містить термін «спеціальні конструкції»: спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, роли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі, тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Отже, як бачимо з наведених визначень, конструкція що була мною розміщена, може підпадати під визначення «спеціальної конструкції» лише за умови визнання її такою, що використовується для розміщення реклами.
Хочу звернути увагу суду на те, що у пункті 6 статті 9 Закону України «Про рекламу» наводиться перелік правил та дозволених місць розміщення інформаційних вивісок та табличок: вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності, час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою. З чого випливає, що інформаційний щит, розміщений біля входу до приміщення, не може вважатися спеціальною конструкцією для розміщення зовнішньої реклами. Крім того він не був виставлений до проїзної частини, знаходився в одному метрі від споруди та не заважав і не міг заважати ані водіям, ані пішоходам, що рухались по вул. Янова. Вважаю за необхідне додати, що ширина тротуару по даній вулиці становить близько 8 метрів.
3. Вважаю, що інспектор Кучма І. К. , помилково визнав розміщену мною конструкцію, такою, що має на меті розповсюдження реклами. Але, прошу звернути увагу на неприпустимість складання протоколу про адміністративне порушення та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності співробітниками ДАІ ще й з таких підстав: відповідно до пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» законодавцем визначений виключний перелік умов, за наявності яких дозвіл на встановлення спеціальної конструкції яка використовується для розміщення реклами потребує погодження з органами ДАЇ, а саме - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування.
Відповідно до цього, маю повідомити, що я не розміщувала жодних конструкцій, що використовуються для розповсюдження зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування.
4. Як вказано у підпункті а) п. 32.1 Правил дорожнього руху України з органами Державтоінспекції узгоджується розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій, місць торгівлі та надання послуг. У відповідності до Закону України «Про планування і забудову територій» та Правил забудови у м. Кривому Розі червоні лінії - це визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення. Жодного документа, що підтверджує внесення вул. Янова до червоної лінії міських вулиць мені надано не було. Крім того вказана вулиця не відмежовую території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення. Також, у відповідності до Закону України про «Про автомобільні дороги» смугою відведення є земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги. Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що вул. Янова не входить до червоної лінії вулиць м. Кривого Рогу, а місце де була розташована конструкція (край тротуару біля будівлі) – не є смугою відведення автомобільних доріг, а отже узгодження розміщення рекламоносіїв по вул. Янова не є обов’язковим.
Необхідно зазначити, про те що при винесенні постанови була грубо порушена ст.33 КпАП України, яка зобов’язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність. Заступник начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області проігнорував даний обов’язок та не врахував будь-які фактичні дані, що мали б значення для винесення постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу. Мараховський Петро Григорович, з невідомих для мене причин, виніс рішення про накладення на мене штрафу у максимально можливому розмірі, що передбачає санкція ч.2 ст.140 КпАП України, що свідчить про упередженість у вирішенні справи та необ’єктивність службової особи.
Вважаю за потрібне додати, що обставини порушення, засоби та методи його фіксації правопорушення підлягають детальному з`ясуванню у відповідача по справі, так як саме на нього, у відповідності із ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій.
Натомість слід вказати, що згідно приписів Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення.
Вважаю за необхідне додати, що інспектор не долучив до справи показання свідків, та будь-якими іншими доказами підтвердив викладені у постанові обставини.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною вище постановою, що дає підстави для скасування постанови АЕ № 218066 по справі про адміністративне правопорушення відносно *.
Вважаю, що мої конституційні права та свободи були порушені, і з метою їх захисту, згідно ч.2 ст.276 КпАП України, я вимушений у встановлений законом строк звернутися до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 71, 104, 105, 106, 162 КАС України, 14-1, 251, 258, 276 КпАП України, -
ПРОШУ СУД:
1. Визнати дії посадової особи – заступника начальника відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, майор міліції, Мараховського Петра Григоровича, по винесенню постанови АЕ № 218*** по справі про адміністративне правопорушення від 03.07.2010 р. неправомірними.
2. Скасувати постанову про адміністративне правопорушення АЕ № 218*** від 03.07.2010 р.
3. Закрити провадження по справі
Додатки:
1. Копія позовної заяви.
2. Копія постанови про адміністративне правопорушення.
3. Копія протоколу про адміністративне правопорушення.
« » 2010 р.
Вход
FAQ
Поиск
