вот к примеру одна из постанов по Волинской обл.
Справа № 2а-3342/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
м. Ковель 07 травня 2009 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Панасюка С.Л.,
за участю:
секретаря Віндюк Н.І.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора дорожньо-патрульної служби Взводу ДПС № 4 ВДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Взводу ДПС № 4 ВДАІ УМВС України у Волинській області, про визнання нечинною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 заявлено адміністративний позов до Інспектора дорожньо-патрульної служби Взводу ДПС № 4 ВДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 (далі – відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Взводу ДПС № 4 ВДАІ УМВС України у Волинській області (далі – третя особа), про визнання нечинною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2009 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою в справі про адміністративне правопорушення, винесеною відповідачем 24 березня 2009 року, її притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 грн. за перевищення швидкості руху в с. Воля Любитівська Ковельського району.
Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою, стверджує, що будь-яких порушень, пов'язаних з перевищенням швидкості руху у вказаний період та місці не скоювала. Правомірність своїх вимог позивач обґрунтовує наступним: до постанови долучено фото з нечітким зображенням як автомобілів (двох), так і номерного знаку; з доданих фотознімків не вбачається яким чином зафіксовано правопорушення – чи працював технічний засіб "Візир" в автоматичному режимі, місце його встановлення; ні з постанови, ні з доданих до неї фотографій не вбачається де саме відбулось правопорушення – чи в межах населеного пункту, чи за його межами, де діє інше обмеження швидкості; автомобілів на знімку зображено два, а тому невідомо щодо якого здійснено фіксування порушення; в рядку постанови "серійний номер приладу" записано "Візир" з нерозбірливим серійним номером що унеможливлює з'ясування, яким саме приладом проведено фіксацію порушення, чи в справному технічному стані перебував цей прилад, чи має він опломбування держповірки та чи міг взагалі застосовуватись; оскаржувана постанова підписана невстановленою особою - підпис особи не розшифровано; постанова не містить передбаченого, як обов'язкового, елементу – підпису особи, відносно якої винесено постанову; постановою не з'ясовано особу порушника, оскільки дані про особу взято з інформаційної бази; з фотографії, долученої до постанови, не вбачається, хто керував автомобілем; відсутні посилання на будь-які інші докази, що стверджують вчинення правопорушення; в постанові не зазначено, яким чином обмежена швидкість руху на вказаній ділянці дорожнього полотна; в постанові не вказано на скільки перевищено встановлене обмеження швидкості руху.
Позивач вважає, що за таких обставин фотознімки не можуть бути відповідно до ст.ст. 251, 258 КУпАП достатнім доказом вчинення нею правопорушення в с. Воля Любитівська на ділянці дороги, на якій встановлено обмеження швидкості руху транспортних засобів.
На підставі викладеного ОСОБА_1 в своєму адміністративному позові просить суд поновити строк оскарження зазначеної вище постанови, оскільки отримала її 03 квітня 2009 року, та скасувати цю постанову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала повністю позовні вимоги, просить позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, та скасувати вказану постанову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення позивача та з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.
Як вбачається з цієї постанови, суть правопорушення полягає в тому, що позивач 22 березня 2009 року о 10 годині 53 хвилини на автодорозі Доманово – Ковель – Чернівці – Тереблече в с. Воля Любитівська Ковельського району, керуючи автомобілем "БМВ", держномер НОМЕР_1 , перевищивши обмеження максимальної швидкості руху в населеному пункті, рухалась зі швидкістю 90 км/год.
Зазначена постанова була винесена відповідачем на підставі результатів фіксації швидкості руху автомобіля позивача за допомогою спеціального приладу "Візир", інвентарний номер 0812449.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Позивачем наведено ряд обставин, якими вона обґрунтовує свою непричетність до вчинення адміністративного правопорушення та неправомірність дій відповідача.
В суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин, які крім того ж підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та жодним чином не заперечені відповідачем.
Зокрема, як вбачається з фотознімку, виконаного за допомогою спеціального технічного пристрою, о 10 год. 53 хв. 26 сек. на автодорозі рухалось в різних напрямках два транспортні засоби, в тому числі й автомобіль позивача.
Відповідачем не надано жодного доказу технічної можливості приладу "Візир" (інструкції, технічні дані, паспорт приладу, тощо) щодо вірної фіксації швидкості транспортного засобу у випадку наявності в зоні роботи приладу кількох транспортних засобів, тим паче з різними за величиною габаритними розмірами. Встановити по якому саме транспортному засобу працював цей прилад, а відтак - який саме транспортний засіб рухався з вказаною на фотознімку швидкістю (90 км/год), в даному випадку не виявляється можливим.
Таким чином даним фотознімком факт перевищення швидкості автомобілем позивача не підтверджується, а тому він не може слугувати доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім цього, з наявних в справі фотознімків жодним чином не вбачається, що позивач рухався в зоні дії дорожнього знаку, який будь-яким чином обмежує швидкість руху, оскільки відповідачем жодним чином не доведено, який знак встановлений на початку населеного пункту (5.45 чи 5.47) і чи встановлений він взагалі. Зазначена обставина є важливою, оскільки вказані дорожні знаки дозволяють різні швидкісні режими руху.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Суд визнає переконливими доводи позивача щодо того, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови вказані вище норми закону не застосовувались, а оцінка єдиного доказу вчинення правопорушення ним не проводилась.
Відповідач жодним чином не заперечив всіх інших обставин, стверджених позивачем, а тому, за вказаних вище обставин, права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушені діями відповідача щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення з вини відповідача.
Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідним і достатнім є визнання протиправною та скасування вказаної вище постанови по справі про адміністративне правопорушення, що остання і просить.
Суд визнає достатніми докази того, що позивач пропустила передбачений ст. 289 КУпАП строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, оскільки у встановленому законом порядку вона не була повідомлена про винесення цієї постанови, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, а тому цей строк підлягає поновленню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2009 року, винесену Інспектором дорожньо-патрульної служби Взводу ДПС № 4 ВДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 300 грн. слід визнати протиправною та скасувати цю постанову.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 71, 72, 86, 112, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, на підставі ч. 2 ст. 8, ст.ст. 9, 33, 251, 252, ст. 287, п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора дорожньо-патрульної служби Взводу ДПС № 4 ВДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Взводу ДПС № 4 ВДАІ УМВС України у Волинській області, про визнання нечинною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2009 року, винесену Інспектором дорожньо-патрульної служби Взводу ДПС № 4 ВДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 300 (триста) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
ГОЛОВУЮЧИЙ: С.Л.ПАНАСЮК
http://www.reyestr.court.gov.ua
|
