 |
| Постоялец |
Зарегистрирован: 10 ноя 2010, 23:12
Сообщений: 149
Авто: Malolitrazh
|
Дуже дякую, друже Skamar ! готовлю заяву про злочин в прокуратуру. Сегодня получил ответ от начальника того инспектора, выкладываю скан ответа этого чинуши, который продожает покрывать преступление своего подчинённого. Итак в инфозапросе мной біли задані такие вопросы: 1. Надати інформацію, якими розпорядженнями, інструкціями та законами України, повинна користуватись особа, що проводить внутрішню перевірку подібного злочина з боку свого підлеглого інспектора. 2. Чи повинні були опитуватись особи, зазначені в якості свідків в підробленому протоколі. 3. Які дії для з’ясування обставин справи має провести особа що проводить таку перевірку. 4. Чи мають обов’язок підрозділи, що складають документи стосовно водіїв залишати у себе дані стосовно обставин справи, адреси свідків і т.інш. Яким документом передбачається це робити, або передбачається не залишати таких даних в підрозділі, що склав протокол та постанову проти водія. Вот что отвечает будущая жертва прокурорского расследования :  ниже заява про злочин, подготовленная мной для прокуратуры. Вопрос. Как чего переделать, и как красивее обосновать незаконность такого ответа со стороны чинуши-начальника ? То, что запрашиваемые мной данные не представляют никакой тайны и являются открытой информацией - и козе понятно. Где берётся обоснование незаконности подобной отписки ? Прокурору Тернопільської області Мельничук Івану Івановичу 46000, м.Тернопіль, вул. Листопадова, 4 від ..... ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИН
Ця заява подана в порядку ст.95 КПК України,яка надає право громадянину повідомити органи прокуратури про вчинений злочин.
Суть справи:
В середині січня 2011р., поштою мною отримано протокол ВО ******, та адмінпостанову ВО ****** від тернопільського відділу ДАІ. Протокол та постанову було підроблено інспектором Нога Б.П. в частині внесення до неї неіснуючих свідків, та інформації про мою відмову від підписання протокола та постанови. Обставини справи були іншими.
2 січня 2011 р., мене дійсно було зупинено інспектором, але від підписання протокола я не відмовлявся, навпаки, я хотів внести до протокола відомості, про те, що мною подано клопотання про перенесення розгляду справи до суду за місцем моєї реєстрації, і необхідність отримання мною правової допомоги, що передбачено діючим законодавством, зокрема КУпАП та Конституцією. Після того, як я заявив клопотання інспектору, він відповів, що в такому разі складе на мене чомусь два протокола, я відповів, що не заперечую, це його право. Забравши мої документи, інспектор пішов нібито складати протоколи. Але через кілька хвилин, мої документи мені повернув вже інший інспектор. На мої запитання про протоколи, я отримав подвійне підтвердження, що вони не складалися, а документи були потрібні для запису в «журнал реєстрації зупинених транспортних засобів». Тим не менш, згодом, мені було надіслано підроблений протокол і адміністративну постанову.
Закони України вимагають від мене, повідомляти про злочини, скоєні посадовими особами.
Для цього мною підготовлено заяву про злочин до прокуратури. Але надіслані мені копії протоколу і постанови заповнено недбалим і неохайним чином, можливо с метою свідомого ускладнення їх читання. Прізвища, Ім’я, по батькові та адреси людей зазначених в якості свідків написано без можливості прочитання. Відсутні поштові індекси. А саме ця інформація, необхідна мені для подання до прокуратури. Мною направлено позовну заяву до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про скасування цієї справи, її прийнято до розгляду. Також направлено інформаційні запити до тернопільського ДАІ, з вимогою надати необхідні дані по «свідках» і проведенню службової перевірки зазначених мною фактів. З метою запобігання ігноруванню мого звернення, копії запитів також надсилались на адресу міністра МВС. Керівництво тернопільського ДАІ відповіло, що визнає зазначену мною підробку документів своїм підлеглим правомірною, а за адресами «свідків» мені потрібно звернутись до Запорізького ДАІ. Відповідь такого роду є цілком прогнозованою. Керівництво інспектора свідомо бреше покриваючи дії своїх підлеглих. Якщо всі документи надіслано в Запорізьке ДАІ, то як керівники інспектора змогли б здійснити ефективну перевірку стосовно цього злочину ? Або, якщо перевірку було проведено, то чому не збережено матеріали перевірки, в яких безперечно зазначено адреси свідків, яких для цього мали опитати ? Також в той-же час, мною було надіслано скаргу до відділу внутрішньої безпеки Тернополя. Відповіддю на мою скаргу став лист від 21.04.2011р за № 18/20-В-61, підписаний начальником управління внутрішньої безпеки в Тернопільській області Е.С. Кольцовим, в якому зокрема він зазначає, що факти наведені в моїй скарзі підтвердження не знайшли. Насправді перевірка знову не була проведена, свідки не опитувались. За адресами свідків, службовець Кольцов порекомендував мені звернутись до того-ж ВДАІ УМВС України в Тернопільській області.
Після отримання цих фактичних відмов у проведенні ретельних перевірок, мною було складено новий інформаційний запит, з метою прояснення методів перевірки фактів злочина проти мене. В якому, зокрема, я просив службовців відповісти на такі питання :
1. Надати інформацію, якими розпорядженнями, інструкціями та законами України, повинна користуватись особа, що проводить внутрішню перевірку подібного злочина з боку свого підлеглого інспектора.
2. Чи повинні були опитуватись особи, зазначені в якості свідків в підробленому протоколі.
3. Які дії для з’ясування обставин справи має провести особа що проводить таку перевірку.
4. Чи мають обов’язок підрозділи, що складають документи стосовно водіїв залишати у себе дані стосовно обставин справи, адреси свідків і т.інш. Яким документом передбачається це робити, або передбачається не залишати таких даних в підрозділі, що склав протокол та постанову проти водія.
Також я зазначив :
«При підготовці письмової відповіді на мій запит, прошу керівництво ДАІ Тернопільської області зважати на той факт, що наведені питання не стосуються дій саме інспектора-правопорушника, а стосуються дій осіб, що повинні були провести перевірку наведених мною фактів. Наведені питання потребують вичерпних відповідей і стосуються саме мене.»
Наведений інформаційний запит, було направлено службовцю Кольцову до Тернопільського ВВБ, та службовцю Микиташ Р.О. підрозділа ДАІ. Повідомлення про отримання моїх запитів службовцями мною отримано. Отримано також відповіді від Тернопільського ВВБ від 08.07.2011 №18/20-В-103 за підписом в.о. начальника М.В. Гданського, в якому зокрема він пише, нібито мене вже було повідомлено листом від 21.04.2011 №18/20-В-61. Тому відповідей на поставлені в моєму інформаційному запиті питання я знову не отримав. Крім того, службовець зазначає, що «матеріали перевірки скеровано в прокуратуру Тернопільської області». Відповідь від службовця Тернопільського ДАІ Микиташ Р.О. за №427 від 06.07.2011, також містить грубі порушення мого права на отримання інформації. Зокрема службовець зазначає таке : «Надання Вам анкетних даних свідків, вчиненого Вами правопорушення, суперечить нормам ст..11 Закону України «Про інформацію» в редакції Закону №2939-VI від 13.01.2011р.». Така відповідь є лише намаганням піти від обов’язка надавати мені таку інформацію, який гарантується моїм правом мати копію протокола про адміністративне правопорушення, в якому згідно ст. 256. Кодексу України про адміністративні правопорушення « Зміст протоколу про адміністративне правопорушення », мають бути чітко зазначені адреси свідків. Крім того, намагання службовця позбавити мене права на отримання потрібної мені інформації саме від нього, а не від Запорізького ДАІ, прямо протирічить його обов’язку, закріпленому ч.3 ст. 22 ЗУ “Про доступ до публічної інформації": “розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.”. Жодних дій для надання мені потрібних даних, шляхом передачі мого запиту розпоряднику інформації вчинено не було.
Крім того, службовець зазначає : «Порушені в інформаційному запиті питання не належать до таких, що підлягають задоволенню, оскільки стосуються службової діяльності підрозділів ОВС, визначеними внутрішніми нормативними документами для службового користування.». В той-же час, повноваження Державтоінспекції МВС України у сфері забезпечення дорожнього руху визначені статтею 52-1 Закону України "Про дорожній рух" одним із принципів діяльності міліції є гласність, згідно якого, зокрема, міліція інформує населення про свою діяльність. Жодні внутрішні розпорядження жодних службових осіб, не можуть бути підставою, для звуження прав громадян, закріплених Законом України. Згідно п. 2. ст. 6. Закону України «Про інформацію» :
«Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.»
Мої питання, жодним чином не стосуються зазначених приводів для обмеження мене в моєму праві, і як я зазначив в своєму запиті, стосуються саме мене, вчинення проти мене протиправних дій підлеглим службовця. Замість того, щоб виконувати вимоги законів, службовець Микиташ Р.О. будь яким чином намагається уникнути відповідальності за злочин, скоєний його підлеглим і покриває дії останнього демонструючи свою зацікавленість в приховуванні цього злочина. Вочевидь, інспектор і його керівник діють у складі організованої злочинної групи, що без сумніву робить відповідальність кожного з них за скоєнні порушення закону більш важкою.
Вважаю такі відповіді ВВБ і ДАІ Тернополя неприйнятними, та такими що порушують мої громадянські права з наступних підстав:
- Відповідно до ч.1 ст. 14 ЗУ "Про доступ до публічної інформації":
розпорядники інформації зобов"язані:
6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
- Відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ "Про доступ до публічної інформації":
розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Відповідно до ч.1 ст. 24 ЗУ "Про доступ до публічної інформації":
відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1) ненадання відповіді на запит;
2) ненадання інформації на запит;
3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;
5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
6) несвоєчасне надання інформації;
7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
8) нездійснення реєстрації документів;
9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
Таким чином, ненадання інформації, надання неповної інформації на мій запит, є порушення, за яке передбачена відповідальність по ч.1 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень".
Відповідно до ст. 255 КУпАП:
у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:
11) прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина друга статті 127-1, стаття 188-32, 188-35, стаття 212-3).
В зв"язку з вищевикладеним,
ПРОШУ:
1. Скласти протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 212-3, вчинене в.о. начальника М.В. Гданського, за неправомірне ненадання інформації.
2. Скласти протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 212-3, вчинене командиром ОР ДПС ОДДЗ ВДАІ УМВС України в Тернопільській області, майором міліції Микиташ Р.О. за неправомірне ненадання відповіді на інформаційний запит.
3. Направити вказані протоколи до районного суду для розгляду справ про адміністративні правопорушення з зазначенням необхідності надати відповідь на надіслані мною інформаційні запити.
4. Надіслати мені копії вказаних протоколів про адміністративне правопорушення та копії супроводжуючих листів про направлення протоколів до суду.
5. Повідомити мене, чи отримувала прокуратура Тернопільської області матеріали перевірки від ВВБ Тернополя по даній справі.
6. Повідомити мене, чи було опитано прокуратурою людей, зазначених в якості свідків, і якщо не було, то чому.
7. Повідомити мене, чи встановлено факт службового злочину з боку інспектора Нога Б.П. по підробці протокола ВО ****** і адмінпостанови ВО ****** і чи відкрито з цього приводу кримінальне провадження.
ДОДАТКИ:
1. Копія інформаційного запиту до ВВБ Тернополя і ДАІ;
2. Копія відповіді службовця М.В.Гданського з ВВБ Тернопільської області на інформаційний запит.
3. Копія відповіді службовця Микиташ Р.О. ДАІ Тернополя. на інформаційний запит.
З повагою, 26.07.2011р.
|
|
Вход
FAQ
Поиск
всё нужно делать с холодным разумом.