|
Апеляційний суд м. Київ
(01025,м. Київ, вул. Володимирська, 15)
xxxxxxxxxxxxxxxx
08720, Київська обл.., Обухівський р-н.,
xxxxxxxxxxxxxxxxxxx
тел. 8 097 xxxxxxxxxxx
тел. 8 04572 xxxxxxxxxxxxxxxx
на постанову № xxxxxxxxxxx, судді xxxxxxxxxxxxxxx
Обухівського районного суду Київської області
від 9 грудня 2009р. у справі про адміністративне правопорушення серії АТ №xxxxxxxxxxx
передбачене ч.1 ст.122 КУпАП України
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
09 грудня 2009 року в Обухівському районному суду Київської області
суддя xxxxxxxxxxxxxx постановою № xxxxxxxxxxx по справі про адміністративне правопорушення серії АТ № xxxxxxxxxxxxx визнав мене винним у порушенні ч.1 ст.122 КУпАП України,з чим я категорично не згоден та обґрунтовано вважаю, що рішення суду загалом не відповідає чинному законодавству внаслідок невірного застосування норм матеріального права і невідповідності висновків суду обставин справи.
Зазначеною постановою мене визнано винним у тому, що нібито 09.10.2009р., я керуючи автомобілем ВАЗ xxxxxxxxx д/нxxxxxxxx перетнув суцільну лінію горизонтальної розмітки, яка розподіляє транспортні потоки в одному напрямку. За це порушення, якого у природі не було, до мене застосовано стягнення у 255 гривень.
Зазначена постанова суду не відповідає чинному законодавству, матеріалам та обставинам справи з таких підстав:
Я, 09.10.2009року о 12 годині 15 хвилин керуючи автомобілем ВАЗ xxxxxxxxxx д/н xxxxxxxxxx, проїжджаючи с.xxxxxxx Калузького району Івано-Франківської області у напрямку м.Київ, рухаючись із швидкістю 30-35 км/г, виконавши п.14.2 правил дорожнього руху (надалі - ПДР), показав лівий поворот, виїхав на смугу зустрічного руху (суцільну лінію розмітки 1.1) і виконав обгін транспортного засобу, який рухався у попутному напрямку з швидкістю близько 20-25 км/г. Обгін я виконав, керуючись дод.2 п.1 ПДР, який говорить про те, що, як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год. І у даному випадку ці умови були виконані. Таким чином, навіть формального порушення вимог ПДР у моїх діях немає.
Через 150-200 метрів я був зупинений інспектором ДПС Рожнятівського ВДАІ, молодшим сержантом міліції Максимовичем Р.М. Зазначений співробітник ДАІ не представився, на протиріччя вимогам ч.1,2 ст.5 Закону України „Про міліцію”, п.28 наказу №111 від 27.03.2009 і усі вказані відомості про нього стали відомі вже у процесі подальшого спілкування.
Як з'ясувалося, причиною зупинки на думку інспектора, було порушення мною п.1.1 дод.2 ПДР України. На мої пояснення та заперечення інспектор ДПС зовсім не звертав увагу і склав протокол про адміністративне правопорушення, пояснення водія транспортного засобу, якого я обігнав, в протокол не занесені (транспортний засіб на моє прохання не було зупинено), чим інспектор ДПС порушив наказ №466 п 1.6 МВС України від 21.05.2009р.
Також інспектор ДПС порушив ст. 256 КУпАП та грубо порушив вимоги «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», а саме:
Розділ 2 «Оформлення матеріалів про порушення правил» та надав мені незаповнений протокол для підпису. Після моїх зауважень та заперечення підписувати не заповнений протокол, інспектор заповнив протокол. З правами та обов’язками згідно ст.63 КУ,ст..268 КУпАП інспектор ДПС мене не ознайомив. Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КУпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
Інспектор ДПС відмовився вписати в протокол про адміністративне порушення на моє прохання свідків, які знаходились на той час в автомобілі, чим порушив ч.2 ст. 256 КУпАП України, а також скоїв кримінально карне діяння, передбачене ст.172 КК України «Службова підробка». Тому я вписав їхні данні в поясненнях до протоколу про адміністративне порушення.
Свідки:
1/xxxxxxxxxxxxxxx
2/xxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxx
3/xxxxxxxxxxxxxxxxxxxxx
Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Вважаю, що інспектор ДПС молодший сержант Максимович Р.М. не об'єктивно оцінив дорожні обставини, протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно та з порушенням законодавства України. Свої дії вважаю правильними, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення у розділ : "по суті порушення ".
До того ж, відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача. За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
В судове засідання я не з’явився, подав клопотання про розгляд справи за моєї відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Суддяxxxxxxxxxxx не приняв до уваги мої записи у протокол та свідків,стає незрозумілим ,суперечливим і протизаконним з точки зору Конституції України,де зазначається,що будь які сумніви щодо доведення вини тлумачаться на користь обвинуваченого!
Як убачається зі справи, жодних доказів, отриманих за допомогою спеціального технічного засобу, з фіксацією правопорушення, яке інкримінується мені, з чітким зображенням ТЗ, яким я керував (його марку, колір, номерний знак) до протоколу не додано. Це також є порушенням інспектором ДАІ розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень» у пункті 1.6 якого вимагається виключити випадки складання відносно водіїв ТЗ адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-відео матеріалів, показань свідків тощо).
Те саме випливає з Інструкції з оформлення працівниками ДАІ МВС України матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009р. №77 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 24.04.2009р. за №374/16390, яка набула чинності 18.05.2009р. (тобто вже діяла на момент інкримінованого мені правопорушення). Як вбачається із дій інспектора ДАІ зміст наказу ним було також проігноровано. Незважаючи на те, що під час ранкового інструктажу до особового складу наголошується у обов’язковому порядку вимога до виконання його та, зокрема, наказу МВС України №111 від 27.03.2009р., зареєстрованому Міністерством юстиції України 26.06.2009р. за № 576/16592 відповідно до закону України від 24.09.2008р. №586 – VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Суддя xxxxxxxxxxxxxxxxxx відмовився сприйняти це.
У відповідності з вимогами, викладеними у ст.. 245, 252, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути з’ясовані всебічно, повно й об’єктивно в їх сукупності. За таких умов не можна вважати, що у моїх діях є склад зазначеного правопорушення. Більше того, сам адмінпротокол не відповідав вимогам закону, і постанова в праві про адміністративне правопорушення не підлягала розгляду у суді. У відповідності до п.2 ст.278 КУпАП України, суд при підготовці до розгляду справи має перевірити, зокрема, правильність складання протоколу і постанови а саме свідків, які на той момент знаходились в автомобілі інспектор відмовився записати до адмінпротоколу, чим порушив ч.2 ст. 256 КУпАП України, також моє ім’я в постанові до протоколу вказано не вірно.. Як видно з наведеного, суд не зробив цього і почав розглядати справу передчасно.
Так, зважаючи що моя вина доведена, суддя неповно з’ясував обставини справи, залишивши поза своєї уваги відсутність легітимних доказів моєї вини, а також показання свідків, які записані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Між тим, мої пояснення про невизнання вини з наведенням відповідних доводів належало максимально детально проаналізувати і лише після цього вирішувати питання доведеності моєї вини і наявності у моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. До того ж, відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача
Суддею також було проігноровано те, що інспектор повністю порушив мої права по ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
З наведеного є очевидним, що, розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об’єктивності судового розгляду, та порушив вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 N 11 „ Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення ”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
23.12.2005 N 14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті ”, яка передбачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП ( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її
сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати
всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, у зв’язку з наведеним не можна вважати обґрунтованим рішення судді місцевого суду про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, адже доказів згідно діючих на той час(і нині) підзаконних та нормативно-правових актів справа не містить.
Крім того, поза увагою судді залишилось й те, що у зв’язку з не легітимністю і юридичною недійсністю бланку та змісту протоколу та його копії (як документа у сфері правовідносин), а саме помилки мого ім’я в постанові серії АТ № xxxxxxxxxxxx не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а це процесуальне порушення.
За таких обставин у моїх діях не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що є безумовною підставою, згідно зі ст. 247 КУпАП, для скасування постанови судді, як винесеною з порушенням норм процесуального права і у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Копію постанови Обухівського районного суду Київської обл. № xxxxxxxxxxx отримав 18.01.2010р., про що свідчить запис у журналі канцелярії суду. П.3-5 ст. 186 КАС передбачає можливість апеляційного оскарження постанови суду протягом 20 днів з дня отримання постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП
ПРОШУ:
Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити за відсутності у моїх діях складу такого правопорушення (
„_______”__________ 20___р
Додатки:
1. Копія адміністративного позову (до Обухівського районного суду Київської області);
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія АТ №xxxxxxxxxxxx від 09.10.2009 року;
3. Копія постанови в справі про адміністративне правопорушення серія АТ
№ xxxxxxxxx від 09.10.2009 року;
4. Копія постанови суду;
_________________
Без ворогів можна в світі як-небудь прожити. А ці добрі люди найдуть тебе всюди. І на тім світі, добряги,тебе не забудуть.
|
Вход
FAQ
Поиск
