До _______________ районного суду Черкаської області
Позивач: ____________________
Відповідач 1: Управління Державтоінспекції ГУМВС
України в Київській області
вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048
Відповідач 2: Старший інспектор ДПС Вишгородського взводу №2 роти ДПС Шелест Денис Валерійович
майданчик ГАЕС, 1
м. Вишгород, Київська область, 07300
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання дій старшого інспектора ДПС Вишгородського взводу №2 роти ДПС Шелеста Дениса Валерійовича протиправними. Визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення від 25.04.2012 серії АІ 1 № 159143.
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Обставини справи.
25 квітня 2012 року я, разом зі своїм батьком рухалися на автомобілі ВАЗ 2106 державний номерний знак ______ з причіпом державний номерний знак _______ в с. Демидів Вишгородського району Київської області де був зупинений, як вже з’ясувалося з протоколів та постанови, старшим інспектором ДПС Вишгородського взводу №2 роти ДПС Шелестом Денисом Валерійовичем (надалі – інспектор), який склав два протоколи про адміністративне правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення і наклав штраф в сумі 425,00 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
В постанові про притягнення мене до адміністративної відповідальності було зазначено, що я керуючи автомобілем ВАЗ н.з. ________ із причіпом н. з. _________ не був пристебнутий та не мав полісу (договору) страхування на причіп. п. 2.3 (в) п. 2.1 (г).
Я повністю не згоден з постановою про притягнення мене до адміністративної відповідальності з наступних підстав:
Під час дорожнього ружу з моєї сторони не було допущено жодних порушень Правил дорожнього руху. Після того як відбулася повна зупинка мого транспортного засобу та був вимкнений двигун, ми з батьком відстебнули ремені безпеки, для того щоб знайти документи на задньому сидінні для пред’явлення інспектору. В цей момент до автомобіля підійшов інспектор та, не представившись належним чином (а саме назвав лише свою посаду), не назвавши причини зупинки, в грубій формі наказав передати йому документи. На моє прохання назвати причину зупинки мого транспортного засобу інспектор відповів, що під час руху ні я, ні мій пасажир не були пристебнутими ременями безпеки, на що я заперечив, адже рухалися ми пристебнутими і відстебнулися лише після повної зупинки автомобіля. На моє зауваження інспектор ніяким чином не відреагував та знову зажадав моїх документів, після чого я попросив інспектора пред’явити свої документи, так як груба форма спілкування, неналежне представлення та відсутність законної причини моєї зупинки мене насторожили і в мене були підстави вважати, що перед мною не працівник ДАІ, на що отримав відмову та погрозу, що якщо я не передам документів то мій автомобіль разом з причіпом будуть відправлені на штрафний майданчик. Злякавшись погроз я передав своє водійське посвідчення та талони реєстрації транспортного засобу на автомобіль та причіп. Отримавши документи інспектор пішов до службового автомобіля та через 5 хвилин повернувся і попросив надати поліс обов’язкового страхування власників транспортних засобів на причіп, на що я категорично відмовив (хоча сам поліс в мене на той час був у наявності), адже чітко знав, що відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, а саме п. 21.2 ст. 21 поліс пред’являється працівникові ДАІ виключно у разі складання протоколу про адміністративне правопорушення чи при створенні ДТП. Після того інспектор запропонував мені вирішити дане питання без складання протоколу, тобто якимось чином домовитись але після моєї відмови він знову пішов до свого автомобіля та приблизно через 15 хвилин повернувся із двома протоколами та постановою про притягнення мене до адміністративної відповідальності. Під час дачі пояснень в протоколах я попросив інспектора надати мені аркуш паперу для того, щоб мій батько як єдиний свідок по даній ситуації написав своє пояснення на що я отримав знову ж незаконну відмову.
Обґрунтування позовних вимог.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є незаконним, неправомірним, необґрунтованим та недоведеним, також воно супроводжувалось грубим порушенням чинного законодавства України з боку представника влади, а саме старшим інспектором ДПС Вишгородського взводу №2 роти ДПС Шелестом Денисом Валерійовичем з наступних причин:
1. Правил дорожнього руху я не порушував. Про порушення мною Правил дорожнього руху, всупереч ст. 251 КУпАП України, у інспектора немає жодних доказів, що чітко видно з матеріалів справи.
2. В порушення ст. 5 п. 21-1 ст. 11 ЗУ «Про міліцію», п.п. 2.1-2.2, 6.25, 7.3, 13.1, 14.7 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 № 111 інспектор при зверненні до мене не представився, а саме не назвав повної назви посади, свого прізвища, ім’я та по-батькові. На мою вимогу не пред’явив службового посвідчення. При спілкуванні не дотримувався норм моралі, а саме розмовляв грубим, зухвалим тоном, в процесі розмови називав мене на «ТИ».
3. В зв’язку з тим, що автомобіль, яким я керував має дозволене тонування стекол, інспектор фізично не міг розгледіти з місця подачі команди про зупинку (приблизно за 100-150 метрів) чи пристебнуті в мене та мого пасажира ремені безпеки. З цього вбачається безпідставна зупинка мого транспортного засобу. Адже з протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ 1 № 377996 від 25.04.2012 року чітко видно, що ніяких доказів з цього приводу, окрім лише слів інспектора не має. Також відмова інспектора відібрати пояснення єдиного свідка по даній справі, а саме мого пасажира і є підставою вважати, що даний протокол є незаконним.
Стаття 251 КУпАП України чітко встановлює: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
4. Відповідно до п. 21.2 ст. 21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється державтоінспекцією МВС України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. У зв’язку з цим я відмовився передати інспектору поліс, так як правопорушення не вчиняв, а тим більше протокол про адміністративне правопорушення на той момент не складався. Навіть з копій протоколів, що додаються видно, що
протокол про відсутність полісу серії АІ 1 № 377995 від 25.04.2012 року складався о 11 годині 30 хвилин, а протокол про не пристебнуті ремені безпеки серії АІ 1 № 377996 від 25.04.2012 року о 11 годині 35 хвилин, тобто останній мав би бути причиною та підставою для витребування полісу але був складений вже після моєї відмови пред’явити поліс. При складанні протоколу серії АІ 1 № 377995 від 25.04.2012 року інспектор також проігнорував ст. 251 КУпАП та інші чинні Законодавчі акти України щодо доказування вини особи, а керувався лише власними переконаннями. Вищевказаний факт свідчить про некомпетентність інспектора при вирішенні питань про адміністративні правопорушення та несе за собою підставу для скасування незаконного рішення.
В своїх поясненнях я не погодився з жодним із протоколів про адміністративне правопорушення на законних підставах.
Також, як я вже зазначав, при всій ситуації був присутнім свідок – мій батько ______ явку якого, при необхідності, забезпечу на судовий розгляд. Саме інспектором було проігноровано усі звернення щодо дачі пояснень та показів свідком.
Крім того, звертаю увагу, на те, що вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення інспектор, в порушення вимог ст.ст.33, 280 КУпАП України, не з`ясував характер вчиненого діяння, дані про особу, його майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, що є самостійною підставою для скасування постанови.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі - порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, адже складання двох протоколів про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення зайняло всього 15 хвилин, так як вбачається із протоколів, складання першого було розпочато о 11 годині 30 хвилин, а складання другого розпочалося вже о 11 годині 35 хвилин. Вже о 11 годині 40 хвилин інспектор приніс мені для підпису та дачі пояснень два протоколи та постанову.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ СУД:
1. Прийняти до свого провадження даний адміністративний позов.
2. Визнати дії старшого інспектора ДПС Вишгородського взводу №2 роти ДПС Шелеста Дениса Валерійовича протиправними.
3. Постанову серії АІ 1 № 159143 від 25.04.2012 року в справі про адміністративне порушення, про накладення на мене, ________ адміністративного стягнення по ст. 126 ч.1 КУпАП в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень визнати протиправною та скасувати.
4. Стягнути з відповідача на мою користь витрати на судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 32 гривні 19 копійок.
тут інспектори сильно "лоханулись" із порядком складання протоколівПозов задоволено, ось постанова:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24140053На даний час заява про накладення дисциплінарного стягнення на інспектора за скасовану постанову та неправомірні дії в прокуратурі - чекаю на відповідь (довго вже чекаю...).
Вход
FAQ
Поиск
