До _____________районного суду м.____________
_________, м._____________, вул.____________________
Тел. ___________________________

Позивач:
Лопатiн Дмитро Юрiйович
_________, м._____________, вул.____________________
Тел. _____________________

Відповідач 1:
ВДАІ України у м.________________
ДПС ДАІ ГУМВС України у Донецькiй області
__________, м.____________, вул. ____________________
Тел. ______________________

Відповідач 2:
IДПС Павлов Андрiй Семенович
ВДАІ України у м.________________
ДПС ДАІ ГУМВС України у Донецькiй області
__________, м.____________, вул. ____________________
Тел. _____________________



ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про скасування Постанови Серія АН №684288 по справі
про адміністративне правопорушення від 25 червня 2010 року)
Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
18 серпня 2010р. о 10:25 рухаючись на автомобілі Мазда 323 держ.номер т/н 13 АК1992 на 415км автомобільної дорозi Знам`янка-Луганск-Iзварiно був зупинений інспектором ДПС пр-ком Павловим Андрiйом Семеновичем за нібито порушення мною ПДР, п.8.4.
О 10:30 посадовою (службовою) особою відповідача – ІДПС ВДАІ України у м. Горлiвка Павловим А.С. винесено постанову Серія АН №684288 (надалі - постанова) у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 щодо мене, унаслідок нiбито порушення мною п. 8.4 ПДР України, нiбито я перетинув суцільну лінію розмітки ПДР 34 п 1.1.
Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
На місці нібито порушення, я рухався з дотриманням вимог правил дорожнього руху та суцільну лінію розмітки 1.1 не перетинав. Рухаючись по автомобільної дорозi Знам`янка-Луганск-Iзварiно на 415км була саме розмiтка 1.7, а саме:
ПДР 34 п.1.7 (переривчаста лінія з короткими штрихами і рівними їм проміжками) — позначає смуги руху, а також напрямок головної дороги в межах перехрестя;
Попереду їхав автомобіль Газель з невеликою швидкістю, я зробив обгін з дотриманням правил дорожнього руху, не створивши ні кому перешкод. Лише після того, як я закінчив маневр, почалася розмітка 1.6, а саме:
ПДР 34п. 1.6 (лінія наближення — переривчаста лінія, в якій довжина штрихів утричі перевищує проміжки між ними) — попереджає про наближення до розмітки 1.1 або 1.11, яка поділяє транспортні потоки протилежних або попутних напрямків;
А потім вже тільки розмітка 1.1, а саме:
ПДР 34 п.1.1 (вузька суцільна лінія) — поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей;

Мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху, а навпаки виконував ПДР, зокрема 34 п.1.7, були повністю проігноровані. Так само хочу відмітити, що зі мною в автомобілі знаходився Пиндик Дмитро Володимирович, що проживає за адресою м..........., вул, , який бачив те, що відбувалось, однак ІДПС Павлов А.С. відмовився вислухати його пояснення і не надав йому можливості в протоколі надати письмово пояснення свiдка.
Прошу звернути увагу на те, що місця в протоколі для свідчень свідків порожні, тому що інших свідків не було, з цього усього можна зробити висновок, що ІДПС Павлов А.С. умисне відмовлявся вислухати і зафіксувати в протоколі пояснення свідка Пиндика Д.В., порушивши закон, а саме:
КУпАП Стаття 272. Свідок
Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Працівник ДПС Павлов А.С. грубо порушив мої права надані мені в 268 ст. Куап, також порушено норми права, викладені у статтях 19 Конституції України та статтях 22, 33, 34, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має великий перелік прав, зокрема право давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, працівник ДПС складав протокол та постанову одночасно, і лише після завершення складення цих документів надав мені можливість внести до протоколу свої пояснення.
Так, відповідно до статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Таким чином, розгляд справи (а тим більше прийняття постанови за результатами розгляду справи) міг починатися виключно після складення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
З протоколом та постановою, складеною ІДПС Павловим А.С., серія АН1№137716 від 18.08.2010р. (надалі - протокол) про адміністративне правопорушення, я не погоджуюся, оскільки в моїх діях під час керування транспортним засобом не було допущено порушень Правил дорожнього руху, про що було повідомлено інспектору ДПС, а також зазначено у протоколi. Натомість, не реагуючи на мої пояснення, ним була винесена постанова серія АН№684288 від 18.08.2010р. про притягнення мене до адміністративної відповідальності з наступним накладенням штрафу у розмірі 255 грн. З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
Маю зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи
засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Отже маємо прийти до висновку, що доказів, які б мали доказувати нібито мою вину, не має
і бути не може.
Під час складання протоколу та винесені постанови, інспектор не надав мені жодного доказу який би підтверджував його обвинувачення мене в порушенні ПДР. Згідно п.1.6 розпорядженню МВС №466 від 21.03.09 інспекторам ДАІ забороняється складати на водія протокол про адміністративне правопорушення без доведення його вини чи достатніх доказів порушення ним ПДР.
А якщо ІДПС Павлов А.С. не мав більше ніяких доказів мого порушення (свідків, фото- видео- зйомки), чому він не зупинив разом зі мною водія автомобіля Газель, якого я обігнав, нібито з порушенням ПДР, для залучення його як свідок мого порушення? Тому що ніякого порушення і не було.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача. За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою. Ст..288 КпАП прямо передбачає:
Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне Правопорушення може бути оскаржено: 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з
особливостями, встановленими цим Кодексом.
Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів. За таких умов справа підлягає розгляду судами.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно,повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її вточній відповідності із законом.
23.12.2005.1 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:

24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП ( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
Крім того ІДПС Павлов А.С. спілкувався на підвищених тонах, погрожував виписати максимальний штраф, тільки через те, що я намагався йому пояснити, що їхав дотримуючи ПДР i також довго не хотів віддавати мені копію протоколу і постанови, до тих пір, поки я не почав дзвонити до службу довіри, порушуючи наступне:
КУпАП Стаття 254. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

КУпАП Стаття 258. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Н А К А З 27.03.2009 N 111 п.2. Організація діяльності підрозділів ДПС
2.1. Працівники підрозділів ДПС повинні мати необхідну професійну підготовку, високі моральні якості, бути дисциплінованими та пильними, стійко переносити труднощі, пов'язані зі службою, бути ввічливими й тактовними в спілкуванні з громадянами.

Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,

ПРОШУ:

1. Відкрити провадження у справі за даною позовною заявою та призначити
справу до розгляду.
2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
3. Визнати незаконними дії інспектора ДПС пр-ка Павлова Андрiя Семеновича по притягненню мене до адміністративної відповідальності;
4. Заслухати свідка по справі.
5. Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.



____________________ 2010р. ___________________
(Підпис)

До заяви додаються:

1. Копія протоколу АН1№137716 від 18.08.2010 про адміністративне правопорушення.
2. Копія постанови АН№684288 від 18.08.2010 по справі про адміністративне правопорушення.

_________________
Вор должен сидеть в тюрьме!
Нарушающих законы инспекторов - в зоопарк к зёбрам!!!