|
попробую вариант, а пока в гпу.........
Генеральному Прокурору України
Медведько О.І.
м.Київ, вул. Різницька 13/15
Від:
Адреса:
ЗАЯВА
У Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за N 576/16592 зареєстровано наказ N 111 від 27.03.2009 Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС».
Незважаючи на те, що Наказ «посилається», як на підставу його прийняття, зокрема, на Закон України „Про міліцію”, фактично він грубо порушує вимоги зазначеного Закону та Конституції України.
Статтєю 68.Конституції,- передбачається - кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Ця стаття Конституції на юрвідділ МВС не діє - підтвердження цьому - розробка та подання протизаконного Наказу № 111-2009р, на реєстрацію у Мінюст.
Окрім того ст.19 Конституції України, передбачає - посадові особи органів державної влади можуть діяти виключно у межах, способом та у порядку, що прямо передбачені законом.
Таким чином, надавати , відомчим нормативним актам повноваження , яких не надає закон, - є грубим порушенням законодавства, та Конституції.
Стаття 11. Права міліції
Закона «Про міліцію», п. 21) …… надає право співробітнику міліції
( три підстави)
зупиняти транспортні засоби в разі:
- порушення правил дорожнього руху,
-наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту,або забруднення ним навколишнього середовища,
-а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою;
Положення про ДАЇ відповідно до закону, ні більш не менш, дублює закон. Напевно тому , що у 1997 році постанови приймали люди з освітою та здоровим глуздом.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 1997 р. N 341
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну автомобільну інспекцію
Міністерства внутрішніх справ
мають право:
5) зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил,
норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, наявних
ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення
довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони
використовуються з протиправною метою.
Незважаючи на Положення , на Конституцію,
( Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. )
та в супереч закону «Про міліцію»,
наказом МВС № 111, 2009 року,
наведено 12 підстав для зупинки транспортного засобу.
п.14.НАКАЗУ №111: Підстави для зупинки працівником Державтоінспекції МВС транспортного засобу
14.1. Підставою для зупинення транспортних засобів є:
14.1.1. Порушення ПДР ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ) водіями.
14.1.2. Характер руху транспортного засобу викликає підозру в
спроможності водія керувати ним (різка та періодична зміна напрямку руху і (або) швидкісного режиму).
14.1.3. Відсутність номерних (го) знаків (а) на транспортному
засобі або наявність номерних знаків, які не відповідають вимогам стандартів, закріплені у не встановленому для цього місці, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцять метрів, а також керування транспортним засобом за відсутності талона про проходження державного технічного огляду.
14.1.4. Наявність ознак, які свідчать про технічну несправність транспортного засобу.
14.1.5. Наявність даних, що свідчать пропричетність
транспортного засобу, водія, пасажирів або вантажу до скоєння ДТП, злочину чи адміністративного правопорушення.
14.1.6. Перебування транспортного засобу в розшуку, а також
наявність даних про використання транспортного засобу з протиправною метою.
14.1.7. Необхідність опитування водія чи пасажирів про
обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути.
14.1.8. Необхідність залучення водія транспортного засобу для
надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції або як свідка при оформленніадміністративних матеріалів.
14.1.9. Проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, а також документів на транспортний засіб і вантаж.
14.1.10. Виконання рішень уповноважених на те державних органів про обмеження чи заборону руху.
14.1.11. Якщо технічний стан транспортного засобу або спосіб закріплення вантажу на ньому створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху.
14.1.12. Порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах,
відповідно до яких
ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Але ДАІ кожен день примушують водіїв робити те, що не передбачено законодавством, порушують Конституцію , закон України Про міліцію, та надані Конституцією України права громадян України, керуючись не законним наказом МВС №111, 2009 року.
Гарант Конституції України, наш шановний Президент, у нещодавному зверненні до народу України, наголошував на неприпустимість порушення конституціїних прав людини, але даїшики Конституцією не керуються, Президент України їм також не указ. Для них головне незаконний наказ № 111, тому що законних підстав показати свою компетентність на дорозі - не вистачає.
Як , що в даї є бажання отримати додаткові підстави для зупинки, то потрібно у законний спосіб внести зміни до Закона Про міліцію у ст..11 п.21 і тоді усе буде у рамках законодавства, але вони дозволяють собі коментувати закон керуючись доцільністю, але коментувати закон має право тільки конституційний суд.
Закон каже – 3 пункти, інструкція – 12, яке ще більш тут треба обґрунтування., що тут не зрозумілого?
Стаття 1. Прокурорський нагляд за додержанням законів в
Україні
Прокурорський нагляд за додержанням і правильним
застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами
та іншими центральними органами виконавчої влади,
Стаття 4. Завдання прокурорського нагляду за додержанням
законів
Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне
утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має
своїм завданням захист від неправомірних посягань:
Стаття 5. Функції прокуратури
Прокуратура України становить єдину систему, на яку
відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються
такі функції:
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
Згідно зі ст.97 КПК України прокурор.слідчий, орган дізнання або суддя приймають заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини і протягом трьох днів приймає одне з таких рішень:
1) порушує кримінальну справу;
2) відмовляє в порушенні кримінальної справи
3) направляє заяву за належністю.
Відповідно до ч.4 ст.97 КПК України перевірка про злочин до порушення кримінальної справи здійснюється уповноваженою особою шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребуванням необхідних документів.
Відповідно до ч.1 ст.99 КПК України при відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушення кримінальної справи.
Постанова органу дізнання, слідчого чи прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, до суду в порядку кримінально-процесуального судочинства.
Дану заяву прошу не розглядати у якості звернення у порядку ЗУ Про звернення громадян, а як заяву у порядку КПК України.
На підставі викладеного, керуючись стст.94, 95, 97, 99-1, 100 КПК України,
Прошу порушити кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених стст.365 ч.1, 367 ч.1 КК України по фактам перевищення влади, або службових повноважень та службової недбалості при підготовці та реєстрації протизаконного наказу МВС України № 111-2009 року, у відношенні відповідальних осіб МВС підготувавших до реєстраціі протизаконний наказ, та у відношенні осіб Мінюсту безпідставно видавших держреєстрацію протизаконного наказу.
„___”__________ 2010 р.
(Підпис).
Есть такая практика
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІАДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 вересня 2009 року
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивизії, 17 Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі • СкокиніОЛ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу
за позовом
до Прокуратури
про визнання неправомірною бездіяльність прокуратури та забов’язати прокуратуру ....... виконати певні дії та компенсувати судові витрати
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури про визнання неправомірною бездіяльність прокуратури та зобов’язання прокуратуру виконати певні дії та компенсувати судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 07.03.2009 р. звернувся до прокуратури із заявою, в якій оскаржив дії працівників РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій ......... та бездіяльність прокурора, а також просив поновити перевірку за його заявою від .....р. до РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій ..... та надати відповідь за результатами її проведення. .....р. прокуратурою було направлено на його адресу листа, згідно з яким на підставі ст.7 Закону України «Про звернення громадян» зверне зве для вирішення по суті направлено прокурору у зв’язку з чим, рахує дії прокуратури протиправними, тому що його звернення було направлено той посадовій особі, дії якої він оскаржує, що прямо забороняє ч.4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», тому просив суд задовольнити його вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову, свою позицію мотивували аналогічно викладеній у позовній заяві.
Представник відповідача - прокуратури позовні вимоги не визнає, надав суду письмові заперечення відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що .....2009р. прокуратурою було отримано заяву позивача адресовану прокурору, відповідно до якої позивач просив провести перевірку стосовно працівника РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій ........ Іванова., бездіяльності начальника вказаного відділу Сідорова та бездіяльності прокурора Петрова, а також просив поновити перевірку за його заявою від ......2008 р. та надати відповідь за результатами розгляду.
Листом Прокуратури № від .....2009р. на адресу прокурора з повідомленням позивача, звернення останнього для перевірки усіх доводів було направлено до прокуратури.
Проблемою даного спору є питання щодо неналежного розгляду скарги позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з пп. 1, 2 ч. З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що відповідачем - Прокуратурою не доведено суду правомірність своїх дій щодо розгляду скарги з наступних підстав.
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особам.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Організаційно правові засади розгляду звернень громадян в органах прокуратури визначено, зокрема, КПК України, ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про звернення громадян», Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України 28.12.2005 року, та іншими.
Судом встановлено, що позивач звернувся до прокурати у порядку Закону України «Про звернення громадян».
Частиною 4 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
У зверненні позивача від ...... ставилися питання щодо проведення перевірки стосовно бездіяльності прокурора.
Судом також береться до уваги, що на момент направлення скарги прокурору для вирішення по суті звернення, в якому в тому числі ставилися питання про поновлення перевірки за заявою від ....р. про розкрадання майна РВ ММУ ГУ МВС було прийнято рішення від ....р про відмову в порушенні кримінальної справи. Згідно з п.3 вказаної постанови її копію направлено в прокуратуру, таким чином, на момент направлення прокуратурою звернення позивача від 07.03.2009 р. до прокурора, останній до того часу прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи не скасовував, тобто фактично на момент отримання звернення позивача був згоден з прийнятим рішенням.
Це вбачається із відповіді за № ... від ....2009р. заступника прокурора на адресу позивача, яка по суті дублює попередні відповіді, надані позивачеві.
Судом також зазначається, що відповідь на звернення позивачеві було надано тільки на питання щодо законності та обґрунтованості прийнятого рішення в порядку ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України РВ ММУ ГУ МВС України в Донецькій ........, з інших питань, які ставились у зверненні перевірка не проводилась, позивачу відповіді не надано, тобто фактично звернення по суті вирішино не було.
Суд вважає, що саме порушення вимог ч.4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» стало причиною не вирішення звернення позивача по суті.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльність прокуратури Донецької ..... та зобов’язання прокуратуру Донецької ...... виконати певні дії підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги позивача до прокуратури про визнання неправомірною бездіяльність прокуратури Донецької ...... при розгляді звернення від ......р. та зобов’язання прокуратуру виконати дії, передбачені законодавством відносно заяви позивача від .....2009 р. та компенсацію судових витрат - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність прокуратури при розгляді звернення позивача від ....2009 р.
Зобов’язати прокуратуру виконати дії, передбачені законодавством відносно заяви позивача від ....2009 р., а саме розглянути заяву позивача від 07.03,2009 р. та надати йому відповідь про результати її розгляду.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
|
Вход
FAQ
Поиск
