До Одеського апеляційного адміністративного суду вул. Софіївська 19,м. Одеса,6508
Апелянт: Інспектор 4-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Максименко Сергій Анатольович вул. Новозаводська,1-Б м. Миколаїв,54056
Позивач: .......... Олександр Вікторович вул. ................ м. Одеса Справа № 520/7101/17
Заперечення____________________ на апеляційну скаргу
Апелянт у своїй скарзі посилається на те що Судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права. Але Суд першої інстанції не застосовував норми матеріального права.
Все що необхідно було для Суду першої інстанції, так це, щоб на вимогу частини 2, статті 71 КАС, Відповідач надав суду доказ порушення ПДР. Натомість Відповідач надав суду відеозапис притягнення мене до відповідальності, та не надав Суду матеріалів, документів, доказів, з яких можливо встановити факт порушення. Тобто Суд спираючись на матеріали, надані поліцією, не міг встановити місце, де само було скоєно правопорушення, не можливо було Суду встановити, чи є в наявності пішохідний перехід у тому місці де вбачається правопорушення, не можливо також встановити чи є там дорожня розмітка 1.14.1 ПДР (зебра), неможливо встановити також наявність дорожнього знаку 1.32, та 5.35.1 ПДР. При відсутності доказів також не можливо встановити, чи був обгін, та на якій відставні від пішохідного переходу він почався, та на якій відстані він закінчився.
Як мені відомо, то на 121 км. траси М14 відсутній пішохідний перехід, а також більш кілометру в обидві сторони суцільна смуга дорожньої розмітки, та перетин якої заборонено, і я обгін не скоював у цьому місці.
На якому кілометрі Траси М14, було нібито скоєно мною правопорушення Суд встановити не зміг. У такому разі при відсутності достатньої інформації яка би свідчила про порушення ПДР Суд прийняв єдине вірне Рішення, та виніс Постанову якою скасував Рішення Відповідача про притягнення мене до відповідальності.
Апелянт не маючи доказів мого правопорушення посилається на відео де я спілкуюсь з Відповідачем, та вважає що Суд першої Інстанції повинен був встановити вину не з факту, а зі слів. Апелянт звертає увагу що на відео є мої пояснення де я визнаю порушення, але такі пояснення згідно КУпАП, та КАС не є доказами. Відповідач 16.06.17 р. відібрав у мене письмові пояснення, згідно яких я не визнаю жодного порушення. Також Суд має звернути увагу на те, що Відповідач не роз’яснив мені статтю 63 Конституції, яку він зобов’язаний був довести згідно ЗУ Про національну поліцію.
Також прошу суд звернути увагу на той факт, що я із Відповідачем розмовляв можливо про різні обставини, та різну дорожню обстановку. Адже у тому місці де я виконував обгін було дозволено робити обгін, і я під час обгону не порушив ПДР, про що і намагався довести Відповідачу, але напевно Відповідач мав на увазі якийсь інший відрізок дороги, де є також пішохідний перехід. І сьогодні впевнитися про те, що я, і Відповідач розмовляли про одне і теж саме місце неможливо.
16.06.17 р. під час руху я не порушував п. 14.6 (в) ПДР, а якщо Відповідач впевнений в іншому, то я маю право щоб мені довели таке порушення. Апелянт також звертає увагу на те, що 16.06.17 р. під час спілкування, мені надають подивитися відео на якому нібито видно як я порушую ПДР. Але таке відео Відповідач повинен надати суду. А я коли дивився це відео, то я не бачив навіть порушення ПДР на цьому відео, також я не бачив щоб будь що було скоєно автомобілем схожим на мій. Також на відео яке мені надали для перегляду відсутній дорожній знак 1.32, та дорожня розмітка 1.6 дуже стерта, та у такому стані що її на відстані не видно. Також дорожній знак 5.35.1 майже не видно. Прошу звернути увагу суду на те, що навіть на відео яке демонстрували мені не можливо встановити на якій відстані проїжджає автомобіль до пішохідного переходу, чи є там 100 метрів, чи ні, встановити не можливо. А автомобіль який фактично зафіксований на відео, так він схожий на ВАЗ 2106 синього кольору.
Під час спілкування поліцейські мене роздратували та я дуже хвилювався, і не розуміючи всіх обставин іноді погоджувався з поліцейським, але я навіть не розумів з чим я погодився, а з чим ні.
У зв’язку з тим, що я не міг сам зрозуміти, чи я порушував ПДР, чи я не порушував, чи цей факт був у просторі та у часі, та для повноти розгляду справи я просив Відповідача, згідно статті 276 КУпАП перенести розгляд справи на інший день, та прохав щоб розгляд відбувся за місцем мого мешкання. Законодавством не передбачено підстави для відмови у такому клопотанні, але Відповідач порушуючи статтю 19 Конституції України прийняв рішення таке котре не передбачено жодним законодавчим актом, та відмовив мені у цьому клопотанні.
Також прошу суд звернути увагу на те що 16.06.17 р. я потребував Захисту, та бажав не ухилитися від відповідальності, а зробити так щоб мене не притягнули до відповідальності за те що я не скоював. І тому я прохав відповідача про отримання правової допомоги, і що мені на це потрібен час. І тому я надав Відповідачу клопотання посилаючись на статтю 59 Основного Закону, та статтю 268 КУпАП, у якому просив можливості отримати правову допомогу. Відповідач знущаючись наді мною, та поправ моє право надав мені 20 хвилин для того щоб я у полі, на трасі себе знайшов людину яка мені би надала правову допомогу. Законодавством не передбачено підстави для відмови у такому клопотанні, але Відповідач знову таки порушуючи статтю 19 Конституції України прийняв рішення, таке котре не передбачено жодним законодавчим актом, тобто відмовив мені у клопотанні.
Суд при надані оцінці доказів керується внутрішнім переконанням, а Апелянт вважає що Суд першої інстанції не має право на внутрішнє переконання, і прийняв помилкове рішення. Таке відношення до суду Відповідачем, є неповагою до суду, та до його рішення.
Замість того щоб звертати увагу на можливі порушення процесу, або на інші порушення Судом першої інстанції, Апелянт звертає уваги лише на те, що суд надав оцінку доказам не правильну. Тобто судячи з апеляційної скарги Суд першої інстанції не порушив норм матеріального та процесуального права.
Окремо бажаю звернути увагу Суду на те, що Апелянт у скарзі зазначає, що відео на якому зафіксоване факт порушення не змогли зберегти з технічних причин. Але чомусь Відповідач зберіг відео на якому відсутнє факт правопорушення, та чомусь Відповідач не зазначає ім’я (назву) цього відео файлу, хоча впевнено вказує назви відео файлів з боді камер (спілкування). Також нібито знищене відео Відповідач не називає - відео з бодікам. Тобто це відео створено на інший носій, і це не бодікам. Офіційно у поліції відсутні інші пристрої для відео фіксації, і тому зрозуміло що відео не з техніки яка належить Департаменту поліції не може зберігатися у відділі цифрового забезпечення Управління патрульної поліції (чи в іншому підрозділі). І само з таких підстав відсутнє відео, бо воно створено на власний пристрої поліцейського.
Я особисто не заперечую проти огляду відео доказу де я нібито можливо щось порушую, але як я пам’ятаю, то я ні чого не порушував.
Також прошу суд звернути увагу на те що у п. 14.6 в ПДР, чітко зазначено, що заборонено обгін ближче 100 метрів до пішохідного переходу. Відстань є чіткою і для того щоб був встановлений факт порушення цього пункту необхідно впевнитися в тому що обгін був, і був на відстані менш 100 метрів, інакше, як що обгін був, але на відстані 110 метрів, то це не є порушенням ПДР. І ці обставини повинні бути доведеними посадовою особою яка звинувачує у порушені цього пункту ПДР.
Таким чином, дослідивши всі матеріали по цій справі вбачається, що саме Відповідач порушив норми матеріального права при прийняті рішення про притягнення мене до відповідальності, а також порушив норми процесуального права та розглянув справи не дотримуючись вимог 22 Глави КУпАП, а також безпідставно, та не маючи таких повноважень відмовив у можливості розгляді справи за місцем мого мешкання, та відмовив мені у можливості скористатися правовою допомогою.
П Р О Ш У:
1. Апеляційну скаргу Максименко Сергія Анатолійовича залишити без задоволення. 2. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2017 року по справі №520/7101/17 залишити без змін. Халімончук О.В ________________ «___»______ 20__ року
_________________ Алексей из Одессы! "Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!" https://www.youtube.com/user/ActivistDK [email protected]
|