какая была Апелляционная жалоба я не помню, однако я предлагал именно вот такой текст.
До Одеського апеляційного адміністративного суду вул.Софіївська, м.Одеса, 65000
Через Приморський районний суд м.Одеси вул.Балківська, 33, м.Одеса, 65029
Апелянт (позивач): .................Юрій Борисович м. Одеса, вул.____________ засіб зв’язку ...............
Особи, що брали участь у справі (Відповідач): Відповідач: Кравчук Олена Валентинівна ІПС 1 роти 4 батальйону м.Одеси Молодший лейтенант поліції Місце роботи: м.Одеса, вул. Корольова, 5 Управління патрульної поліції в м.Одесі
справа № 522/568/16-а Провадження №2а/522/239/16
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ч.3 ст. 288 КУпАП « Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: …3) постанову іншого органу ( посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган ( вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями встановленими цим Кодексом», яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного ( прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи Патрульної Поліції та їх посадові особи. КУпАП, ст. 288 … Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. 02 березня 2016року Приморським районним судом м.Одеси, суддя Тарасов А.В. було винесено постанову по справі № 522/568/16-а Провадження №2а/522/239/16, якою в задоволенні адміністративного позову Головчука Юрія Борисовича до Кравчук Олени Василівни інспектора 1-ї роти 4-го батальйону Управління патрульної поліції в місті Одесі відмовлено повністю. Так, 04.01.2016р. відносно мене, Головчука Ю.Б. інспектором ПС 1-ї роти 4 батальйону м. Одеси молодшим лейтенантом Управління патрульної поліції м. Одеси Кравчук Оленою Володимирівною було винесено Постанову ПС2 №848000 від 04.01.2016р, в якій зазначено: «керував транспортним засобом BMW 316 номерний знак GEU 034, рухався з правого ряду в лівий не ввімкнувши поворотник та не мав при собі полісу обов’язкового страхування, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДРУ, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП» та визнано мене винним у порушенні п. 2.4 ПДРУ і накладено штраф 425 грн (чотириста двадцять п’ять гривень). Вважаю, що рішення суду від 02.03.2016р. постановлене судом безпідставно, упереджено, з порушенням норм Конституції України, КУпАП, матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим на підставі ст.198 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Так, Відповідач, Кравчук Олена Василівна, в судовому засідання підтвердила, що зупинила мій автомобіль, лише тому, що я, нібито, порушив вимоги Правил Дорожнього Руху, не ввімкнув поворотник, однак при цьому не вказала, який саме пункт Правил я порушив. В Суді першої інстанції мною було надано усні пояснення, в яких я зазначив, що мною були виконанні вимоги п.11.1 ПДР ( Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.), а саме: враховуючи те, що дорога була засніжена, розмітки видно не було, що в судовому засіданні підтвердив ІПС Слюнін В.В., та кількість смуг не було видно я визначив що на дорозі по одній смузі в кожному напрямку . Також, Патрульна машина з інспектором Кравчук О.В. їхала на далекій відстані від мене, близько 70 метрів, я ніяк не міг створювати їм перешкоду в русі, при швидкості 40км/час, так як були дуже погані погодні умови, що й підтвердив свідок — Слюнін В.В. Тому мені було незрозумілим, чому мене зупинив патрульний автомобіль поліції. Таким чином, Інспектор, грубо порушила Доручення Президента України від 01.09.2011р. «Щодо забезпечення прийняття нормативно-правових актів, що випливають з Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень»: де чітко вказані права працівників підрозділів поліції зупиняти транспортні засоби лише у випадках, передбачених цим Законом, з обов'язковим повідомленням водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення; недопущення безпідставного зупинення працівниками підрозділів поліції транспортних засобів.» При оцінці доказів суд критично оцінив пояснення позивача, вважаючи їх прагненням уникнути цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду. При цьому суд не поставив під сумнів показань свідка, Слюніна В.В., який є інспектором патрульної поліції!!! Та зацікавлений в процесі! Однак пояснення свідка були на мою користь, він зазначив, що було дуже багато снігу та не видно було розмітки. Цим самим суд порушив такі основні засади судочинства, як законність, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, що гарантовані ст.129 Конституції України (Основними засадами судочинства є:законність;рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості)
Вищевказані обставини та докази підлягають дослідженню та оцінці судом апеляційної інстанції.
Звертаю увагу, що відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів. Згідно ч.1 ст.35 Закону України “Про національну поліцію” від 2 липня 2015року, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху водієм!! ст.126 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що тягне за собою накладення штрафу. Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обв'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але в суді першої інстанції суддя змусив мене доказувати свою невинуватість. В судовому засіданні інспектором не надано жодного доказу, який би підтверджував вчинення мною, Головчуком Ю.Б. правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП. Таким чином вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП не підтверджено жодним доказом, а також не зафіксовано в постанові у справі про адміністративне правопорушення ПС2 №848000 від 04.01.2016р. Згідно ст.16 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993р встановлено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції пред'являти посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках передбачених законодавством — страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У відповідності до ст. 21.2 Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 1 липня 2004р контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється у тому числі відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху. Тобто, відповідач мав право перевірити договір лише у випадках визначених нормами спеціального нормативного акту, і право відповідача перевірити договір наступає лише у випадку складання протоколів щодо порушень ПДД, а порушення Правил дорожнього руху з мого боку не було!! (жодних доказів не надано). Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робите те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Для визнання особи винною у вчинені адміністративного правопорушення обов'язково необхідно встановити, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вчинені умисно, має місце протиправна дія та наявна вина у діях. Я вважаю, що оскільки інспектором патрульної поліції Кравчук О.В. не встановлено з моєї сторони будь-яких інших порушень правил дорожнього руху, а також в даному випадку не оформлялись матеріали дорожньо-транспортної пригоди, то вимога інспектора про пред'явлення полісу (сертифікату) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є неправомірною. Тому я і повідомив інспектора, що він у мене є, однак в руки давати їй не буду. В зв'язку з чим всі подальші дії інспектора є також неправомірними. Статтею 280 КУпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні. Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005р №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст.ст.283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до ст.247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Так у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 йдеться про недопущення судами спрощеного розгляду справ про адміністративне правопорушення- Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Однак, судом першої інстанції не було належно досліджено, що мені не було надано можливості надати свої пояснення чи надати заперечення на Постанову, що є грубим порушенням моїх законних прав (ст.49 КАС). В судовому ж засіданні мені відмовлено в клопотанні щодо ознайомленні з запереченням Відповідача та відмовленні в клопотанні про витребуванні матеріалів відео фіксації в Управлінні патрульної поліції. Також мені не надано було правову допомогу, що є порушенням ст.268 КУпАП та 59 Конституції України.
– Як слідує з положень ст. 258 КУпАП України, на місці скоєння правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься у випадках, передбачених саме ч. 1 ст. 258 КУпАП України, де ст.122 КУпАП України не зазначена. Окрім того, хочу звернути увагу суду на той факт, що ст. 276 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Офіційне тлумачення положення частини першої статті 276 надано в Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/2015 ( v005p710-15 ) від 26.05.2015 року (справа № 1- 11/2015. Відповідно до п. 2.3 вказаного вище Рішення перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Тобто, за цим переліком адміністративних справ, відбувається скорочене провадження. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу. Знову хочу наголосити, що за КУпАП до переліку адміністративних справ, які розглядаються у скороченому порядку, не належить інкриміноване мені адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 2.4 вказаного Рішення словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Тобто, Інспектор повинна була передати матеріали адміністративної справи на розгляд до органу, який уповноважений розглядати такі справи, а не виносити Постанову на місці. Таким чином, Інспектор, винісши Постанову на місці події, тим самим порушила вимоги вказаних статей КупАП, привласнивши, у даному випадку, непритаманні їй функції щодо порядку розгляду адміністративної справи, порушивши тим самим мої права на захист. Вищевказані обставини свідчать про те, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП є безпідставним, факт скоєння мною адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП не доведений та належним чином не зафіксований у зв’язку з чим Постанова підлягає скасуванню, а адміністративна справа підлягає закриттю відповідно до частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом про судовий збір. Таку правову позицію викладено також у Постанові Пленуму ВАСУ від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір» та Пленумі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 7 постанови від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
З огляду на вищенаведене та керуючись ст. ст. 251, 256, 268, 280, 281, 288 КУпАП,, 185,187, 198 КАС-
ПРОШУ: 1. Скасувати Постанову суду першої інстанції по справі № 522/568/16-а 2. Скасувати Постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 №848000 від 04.01.2016р. 2. Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення мене, Головчука Юрія Борисовича, до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП - закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення. 3. Витребувати матеріали відеофіксації мого правопорушеня в Управління патрульної служби МВС України у м. Одеси. 4. Повідомити мене про дату та час розгляду справи
Додатки: 1. Копія постанови ПС2 №848000 2. Копія Постанови Приморського суду
Головчук Ю.Б. ___________________ дата__________
_________________ Алексей из Одессы! "Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!" https://www.youtube.com/user/ActivistDK [email protected]
|