|
Пояснення
До клопотання про залучення Захисника
У зв'язку з тим що я не є фахівцем права, не розумію процесуальних термінів, не розбираюся у адміністративному проваджені то я бажаю щоб мої інтереси представляв захисник (представник), ................ Олексій Володимирович, який мешкає м. Одеса, вулиця ..................
Своє клопотання я вважаю як за прагнення скористатися своїм Конституційним правом на правовий захист, посилаючись на слідуючи норми:
30 вересня 2009 року за N 23-рп/2009 Конституційний суд України прийняв Рішення (надалі Рішення № 23-рп/2009) яке є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Суд вирішуючи порушені питання щодо тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України пришов до таких висновків:
У розділі II Основного Закону України закріплено не лише основні права і свободи людини і громадянина, а й передбачено відповідні конституційно-правові гарантії їх дотримання та захисту, зокрема заборону скасування конституційних прав і свобод (частина друга статті 22).
Важливу роль у забезпеченні реалізації, захисту та охорони прав і свобод громадянина в Україні як демократичній, правовій державі відведено праву особи на правову допомогу, закріпленому у статті 59 Конституції України. Це право є одним із конституційних, невід'ємних прав людини і має загальний характер. У контексті частини першої цієї статті "кожен має право на правову допомогу" поняття "кожен" охоплює всіх без винятку осіб - громадян України. Здійснення права на правову допомогу засноване на дотриманні принципів рівності всіх перед законом та відсутності дискримінації за різними ознаками (стаття 21, частини перша, друга статті 24 Основного Закону України).
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Конституційний Суд України зазначає, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.
Крім того, гарантування кожному права на правову допомогу є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, тощо.
У частині першій статті 59 Конституції України не міститься обмежень стосовно кола суб'єктів надання правової допомоги та вимог щодо їх професійної підготовки, які мають визначатися в законах України,
Роз’яснюючи положення статті 59 Конституції України суд у своєму рішенні вирішив, - Положення частини першої статті 59 Конституції України "кожен має право на правову допомогу" треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
_____________________________________________________________
Також користуючись правом на правову допомогу бажаю звернути увагу до Рішення Конституційного суду України, від 16 листопада 2000 року N 13-рп/2000 (надалі Рішення № 13-рп/2000).
Суд вирішуючи порушені питання щодо тлумачення положень статті 59 Конституції України, та статті 268 КУпАП пришов до таких висновків:
Відповідно до положень Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Права і свободи є основним елементом правового статусу людини і громадянина.
З метою забезпечення реалізації закріплених прав і свобод людини і громадянина Конституція України встановлює відповідні правові гарантії. Зокрема, в частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. Право на правову допомогу - це гарантована Конституцією України можливість фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги.
Положення частини першої статті 59 Конституції України гарантує кожному право на вільний вибір захисника своїх прав. Визначення поняття "захисник" у чинному законодавстві України відсутнє.
Процесуальні положення Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають право фізичної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, чи іншого фахівця у галузі права (стаття 268 КУпАП).
Закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин, а не тільки з кримінальних.
Право на захист, зокрема, може бути реалізоване фізичною особою у цивільному, арбітражному, адміністративному і кримінальному судочинстві.
Конвенція про захист прав людини і основних свобод, ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року, передбачає право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або використовувати правову допомогу захисника, вибраного ним на власний розсуд (стаття 6).
"Основні принципи, що стосуються ролі юристів", прийняті восьмим Конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками 27 серпня - 7 вересня 1990 року, передбачають, що кожна людина має право звернутися до будь-якого юриста за допомогою для захисту і відстоювання своїх прав та захисту
Таким чином, наведені міжнародно-правові акти передбачають право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або через вільно вибраного ним на власний розсуд захисника з-поміж юристів, які можуть надати ефективний правовий захист. Ці положення міжнародно-правових актів щодо права фізичної особи на захист від обвинувачення відтворені у положеннях частини першої статті 59 Конституції України, які закріплюють право кожної фізичної особи на правову допомогу і право вільного вибору захисника з метою захисту від обвинувачення.
Отже, положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, треба розуміти як конституційне право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Положення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, чи іншим фахівцем у галузі права.
Обмеження права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на вільний вибір захисниками інших юристів, які мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, суперечить положенням частини першої статті 59 та статті 64 Конституції України, за якими конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Зокрема, не можуть бути обмежені у будь-який спосіб права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 55, 59, 63 Конституції України.
Таким чином, положення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника, крім адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, не відповідають положенням частини першої статті 59 Конституції України.
Роз’яснюючи положення статті 59 КУ, та статті 268 КУпАП суд у своєму рішенні вирішив, -
Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними):
положення частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення , за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
_________________________________________________________________
Я впевнений, що суд знайомий з зазначеними мною Конституційними рішеннями, але Поліцейські мабуть не знайомі, і тому звертаю увагу не те що Законодавець у статті 268 КУпАП зазначив що громадянин має право скористатися правовою допомогою адвоката чи іншого фахівця який за законом чи за доручення юридичною особи має право представляти інтереси. Тоді Законодавець поставив умови що захищати має право або адвокат або ще одна особа, і Конституційний суд розглянувши цю норму статті вирішив що це є звуженням права громадянин вільний вибір захисника. І конституційний суд вважає неконституційним не саме право, громадянина за статтею 286 КУпАП, мати захисника, а вважає неконституційним обмеження права вибору захисника лише серед адвокатів або лише за фахівцями у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Також прошу суд звернути увагу на те що задоволення мого клопотання не порушить жодного права а ні суду, а ні відповідача, а ні третьої сторони, і не може бути незаконним.
Також прошу звернути увагу на те що згідно статті 2 КАС завданням судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичної особи. Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян.
Також прошу звернути увагу суду на те що стаття 288 КУпАП зазначає що постанова поліцейського може бути оскаржена в суд у порядку, визначеному КАС, з особливостями цього Кодексу (тобто КУпАП).
Також вважаю за необхідним пояснити що я бажаю щоб мене захищав Захисник лише у моїй присутності, щоб він міг виступати від мого ім’я в моєї присутності, надавати пояснення з правових питань у моєї присутності, знайомитися разом зі мною з матеріалами справами, тощо, у зв’язку з цим нема потреби у письмовому договорі, так як мій Захисник не буде представляти мої інтереси без моєї присутності. Законодавець передбачає вимоги письмово договору у випадках коли одна особа бажає щоб замість неї інша особа виконувала певні права та обов’язки, і такий договір повинен бути засвідчений письмово, у моєму випадку я бажаю щоб Захисник був присутній тільки разом зі мною, та надавав мені правову допомогу у суді під час засідання.
Враховуючи вищевикладене прошу суд задовольнити моє клопотання про залучення захисника.
__.__2016 р. _________________________
_________________ Алексей из Одессы! "Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!" https://www.youtube.com/user/ActivistDK [email protected]
|
Вход
FAQ
Поиск
