А вот ,как раз ко времени и решение по моей аппеляции
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61701873КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 362/1472/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Марчук О.Л.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора патрульної поліції УПП в місті Києві роти № 9 батальйону № 3 лейтенанта поліції Довженка Олександра Анатолійовича, Головного управління патрульної поліції в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Постановою інспектора патрульної поліції УПП в місті Києві роти № 9 батальйону № 3 Довженка Олександра Анатолійовича серія ПС2 № 789518 від 13 березня 2016 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.
Вказаною постановою встановлено, що 13 березня 2016 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «МАЗ», номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Київ - Чоп на 83-му кілометрі рухався поза межами населеного пункту без увімкненого ближнього світла фар (денні ходові вогні на даному т/з не встановлені) та не пред'явив на законну вимогу працівника поліції посвідчення водія і свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб, чим порушив вимоги пунктів 2.4 (а), 9.8. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з даними оскаржуваної постанови позивач пред'явив інспектору посвідчення водія, оскільки його реквізити зазначені у самій постанові, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивача безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Так як подія і склад такого адміністративного правопорушення відсутні, суд першої інстанції постанову в цій частині скасував та закрив провадження з цих підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу не було роз'яснено його права, що безумовно є порушенням при притягнення особи до адміністративної відповідальності, проте це не є обставиною, яка спростовує факт порушення особою правил дорожнього руху, вчинення нею відповідного адміністративного правопорушення та виключає необхідність її притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. В постанові суду першої інстанції зазначено, що вказане порушення підтверджується змістом оскаржуваної постанови, де чітко зафіксовано, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «МАЗ», номерний знак НОМЕР_1 рухався поза межами населеного пункту без увімкненого ближнього світла фар (денні ходові вогні на т/з не встановлені).
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»- судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови дійшов помилкового висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки вказана норма не передбачає відповідальності за порушення п. 9.8. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п. 9.8. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Тобто, п. 9.8. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, не передбачає правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
З оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 126 КУпАП судом підлягає закриттю.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки згідно з ст. 247 КУпАП Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Даний спір, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, являється спором фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (акту індивідуальної дії) та не є справою про адміністративне правопорушення.
Адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП «по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи».
Суд при розгляді справ про оскарження постанов про адміністративне правопорушення не наділений повноваженнями щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вирішення спору із ухваленням судового рішення по суті позовних виключає можливість одночасного закриття провадження щодо тих самих вимог.
Колегія суддів приходить до висновку, що у вимозі позивача щодо необхідності закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, слід відмовити.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії №789518 від 13 березня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.