Нет, не то... Все-таки ваш вариант правильнее будет. Именно изменить.
ПыСы: Гайцы направляли свою постанову в ДВС?

_________________
Остановка без причины - признак дурачины!

Как вам такой позов?
----
До Київського апеляційного адміністративного суду
01010, м. Київ, вул. Московська, 8

через Окружний адміністративний суд міста Києва
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1
(суддя Савченко А.І)

Позивач:
…

Відповідач:
Дніпровське районне управління Головного
управління МВС України в м. Києві
02100, м. Київ, вул.Червоноткацька, 2


АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
На постанову від 02/10/2013 судді Окружного адміністративного
суду міста Києва Савченко А.І. у справі №826/13303/13-а

02/10/2013 року по справі про визнання дій відповідача протиправним щодо надіслання постанови ДАІ постановою судді Савченко А.І. Окружного адміністративного суду міста Києва задоволено позов позивача та визнано дії Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві щодо направлення позивачу копії постанови в справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2013 року простою кореспонденцією протиправними.

Обставини справи

Позивач отримав лист №48/Р-1572/1 від 08/07/2013 року, в якому відповідач повідомив, що 12/01/2013 року працівниками канцелярії Дніпровського районного управління, у відповідності до нормативно правових актів позивачу було надіслано копію постанови по справі про адміністративне правопорушення винесеної відповідачем 10/01/2013 року (надалі - постанова ДАІ). Позивач не отримував вищезазначеної постанови ДАІ від відповідача або ВДАІ Дніпровського району.

Оскільки позивач не отримував вищезазначеної постанови ДАІ від відповідача або ВДАІ Дніпровського району, то було порушено право позивача на ознайомлення з матеріалами справи, що передбачено ст. 268 КУпАП, та право на оскарження постанови ДАІ, в терміни визначеними ст. 289, 288 КУпАП.

19/08/2013 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача, а саме - надсилання постанови ДАІ з порушенням "Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" затвердженої Наказом МВС України 26.02.2009 №77, що призвело до порушення прав позивача на вчасне ознайомлення з матеріалами адміністративної справи та оскарження постанови ДАІ, що передбачено ст. 268, 288, 289 КУпАП.

02/10/2013 року по справі про визнання дій відповідача протиправним суддею Савченко А.І. Окружного адміністративного суду міста Києва було винесено постанову.

1. У мотивувальній частині постанови судді у справі №826/13303/13-а зазначено наступне:

"У звязку з тим, що ОСОБА1 копію відповідної постанови після її винесення отримати відмовився, 11 січня 2013 року її було направлено особі на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією."

Згідно ч.1 ст. 69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 3 ст. 159 КАСУ, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивач не згоден із твердженням про те, що він (позивач) відмовився від отримання постанови ДАІ, оскільки суду не були надані свідчення або докази про це. Під час судових засідань суддя не з'ясовувала обставини начеб-то невручення постанови ДАІ.

Згідно п 4, 7 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Таким чином, позивач не мав можливості та був позбавлений права спростувати те, що він начеб-то відмовився від отримання постанови ДАІ.

У запереченні відповідача (з якою позивач ознайомився після отримання оскаржуваної постанови суду) на позовну заяву позивача у справі №826/13303/13-а зазначено наступне:

"старший лейтенант міліціїї Андруша В.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення виніс постанову по справі про накладання стосовно гр. ОСОБА1а адміністративного стягненя у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, копію якої гр. ОСОБА1а на місці не отримав в звязку з чим копія даної постанови 11/01/2013 старшим інспектором відділу ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві капітаном міліції Яковцем О.М. була передана до канцелярії Дніпровського РУ для подальшої відправки порушнику".

Отже, відповідач не повідомляв суд, що позивач відмовився від отримання постанови ДАІ. Відповідач повідомив про те, що позивач не отримав постанову ДАІ, але не заначив причини неотримання постанови. Разом з тим, у судовому засіданні суддя не оголосила зміст заперечення відповідача на позовну заяву позивача у справі №826/13303/13-а, що передбачено ч. 2 ст. 135, ч. 6 ст. 139 КАС України.

Згідно листа №48/Р-ХХХХ від 03/06/2013 відповідача у відповідь на інформаційний запит від 3/05/2013 позивача, постанову ДАІ ВК1 №087129 було винесено 10/01/2013 року після складання та ознайомлення позивача з адміністративним протоколом. Після чого 12/01/2013 копію постанови винесеної відносно позивача було надіслано поштовим відправленням за місцем мешкання позивача.

Отже, відповідач у вищезазначеному листі не стверджує про пропонування позивачу отримати постанову ДАІ та не стверджує про відмову позивача від вручення постанови ДАІ.

Як вбачається з відеозапису з місця складання адміністративного протоколу, інспектори ДАІ не складали постанову ДАІ та не пропонували позивачу отримати її.

Разом з тим, згідно п. 9 Постанови №7 від 20/05/2013 Пленуму вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі", у мотивувальній частині рішення необхідно наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи.

Вважаю, що дані щодо причини неотримання постанови ДАІ позивачем не мають значення для справи, оскільки згідно ст. 285 КУаАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Тобто, працівники ДАІ не мають обов'язок вручити постанову ДАІ персонально порушнику та можуть надіслати постанову поштою.

2. Також позивач не згоден із твердженням про те, що 11 січня 2013 року постанову було направлено позивачу на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією, адже позивач не отримував вищезазначеної постанови ДАІ від ВДАІ Дніпровського райноу або відповідача. Відповідач не надав доказів того, що постанова ДАІ була отримана позивачем або була надіслана позвачу. Саме розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, а саме надсилання поштового відправлення, оскільки абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, не було надано відповідачем у доказ того, що постанова ДАІ дійсно надсилалась позивачу.

Згідно ч. 3 ст. 163 КАСУ, постанова складається з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин із посиланням на докази.

В мотивувальній частині постанови судді Савченко А.І. немає посилання на докази начеб-то встановлених судом обставин відмови позивача від отримання постанови ДАІ та надсилання постанови ДАІ позивачу на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією, що передбачено ч. 3 ст. 163 КАСУ.

3. У мотивувальній частині постанови судді у справі №826/13303/13-а зазначено наступне:

"10 січня 2013 року працівниками ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві під час несення служби було виявлено та зафіксовано порушення правил дорожного руху, вчинене ОСОБА1им "

Позивач не згоден із твердженням про порушення правил дорожного руху. Позивач не зміг скористатися правом на оскарження постанови, яке передбачено ст. 287 КУпАП, оскільки позивач вчасно не отримав постанову ДАІ, що і було предметом позовної заяви від 19/08/2013 позивача.

Разом з тим, згідно п. 9 Постанови №7 від 20/05/2013 Пленуму вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі", у мотивувальній частині рішення необхідно наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи. Вважаю, що інформація про те, чи дійсно порушував позивач ПДД не має значення для справи.

3. Позивач повідомив суддю Савченко А.І. Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що було порушено його право на вчасне ознайомлення з матеріалами адміністративної справи щодо порушення ПДД та право на оскарження постанови ДАІ, що передбачено ст. 268, 288, 289 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п. 1 Постанови №2 від 06/03/2008 Пленуму вищого адміністративного суду "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Вважаю, що суддя не перевірила відповідність дій відповідача зазначеним вимогам, зокрема, нормам 8 і 9 п. 1 Постанови №2 від 06/03/2008 Пленуму вищого адміністративного суд. Адже, суддя не встановила у своїй постанові, чи насправді були порушенні права позивача на вчасне ознайомлення з матеріалами адміністративної справи щодо порушення ПДД та право на оскарження постанови ДАІ, чи насправді відповідач надсилав постанову ДАІ, чи отримував позивач цю постанову.

Відповідно до статті 186 КАСУ апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За цих обставин, керуючись ст. 2, 49, 69, 135, 139, 159, 163 КАС України, Постановою №2 від 06/03/2008 Пленуму вищого адміністративного суду,

ПРОШУ:

1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду;
2. Запросити позивача на судове засідання та розглянути справу у присутності позивача;
3. Постанову від 02/10/2013 судді Окружного адміністративного суду міста Києва Савченко А.І. у справі №826/13303/13-а змінити:
3.1 В абзаці 3 мотивувальної частини постанови слова "У звязку з тим, що позивач копію відповідної постанови після її винесення отримати відмовився" - виключити;
3.2 В абзаці 3 мотивувальної частини постанови вказати посилання на докази того, що "11 січня 2013 року її було направлено особі на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією.", що передбачено ч. 3 ст. 163 КАСУ;
3.3 В абзаці 1 мотивувальної частини зазначеної постанови судді Савченко А.І. слова "10 січня 2013 року працівниками ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві під час несення служби було виявлено та зафіксовано порушення правил дорожного руху, вчинене ОСОБА1им " - виключити;
4. В постанові від 02/10/2013 судді Окружного адміністративного суду міста Києва Савченко А.І. у справі №826/13303/13-а встановити та вказати, чи були порушенні права позивача на вчасне ознайомлення з матеріалами адміністративної справи щодо порушення ПДД та право на оскарження постанови ДАІ в результаті дій або бездіяльності відповідача.

ДОДАТКИ:

1. Відеозапису з місця складання адміністративного протоколу;
2. Копія листа №48/Р-ХХХХ від 03/06/2013;
3. Копія інформаційного запиту від 3/05/2013;

ОСОБА1

Не забудьте в додатках платіжне доручення про сплату судового збору...
Копія скарги одночасно надсилається в апеляційну інстанцію.
Можна добавити "ст.185, ч. 2 ст. 199 КАСУ" перед словом ПРОШУ.

І може трохи змінити прохальну частину???

3. Змінити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02/10/2013 по справі №826/13303/13-а, а саме:
- в абзаці 3 мотивувальної частини постанови слова "У звязку з тим, що позивач копію відповідної постанови після її винесення отримати відмовився" - виключити;
- в абзаці 3 мотивувальної частини постанови вказати посилання на докази того, що "11 січня 2013 року її було направлено особі на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією.", що передбачено ч. 3 ст. 163 КАСУ;
- в абзаці 1 мотивувальної частини зазначеної постанови слова "10 січня 2013 року працівниками ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві під час несення служби було виявлено та зафіксовано порушення правил дорожного руху, вчинене ОСОБА1им " - виключити;

Лист №48/Р-ХХХХ від 03/06/2013 розглядався, як доказ першою інстанцією?
Якщо ні, то причину треба вказати обов"язково (ч. 2 ст. 195 КАСУ)!

І не відправляйте скаргу поштою, краще занесіть і не забудьте відмітку про отримання.

_________________
Остановка без причины - признак дурачины!

Спасибо за подсказки. Исправил.
Только вот по этому пункту хочу добавить такое: "Лист №48/Р-1856 від 03/06/2013 до суду першої інстанції не надавався, оскільки зазначений лист не був частиною обгрунтування позовний вимог."
ОК?

Ненадсилання оної жодним чином не впливає на кінцевий результат але економить час на біготню по поштах і гроші на пересилання. Таке формулювання може бути розцінене як зміна підстав позову.
Ще треба обґрунтування, що цей доказ доводить або спростовує.
Цей пункт беззмістовний. Це нова чи не задоволена судом першої інстанції позовна вимога ?
Посилання на ч. 3 ст. 163 КАСУ в даному реченні ні в тин, ні в ворота. Помічник судді/суддя може подумати про зовсім інше.
Тут треба щось на зразок "Встановити нові обставини, а саме, що "11 січня 2013 року її було направлено особі на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією."

Ну і переробити облонку.
Це викинути. Додати на зразок "Вказана постанова є правильною по суті, але винесена з порушенням норм процесуального права. Зокрема судом неповно встановлено обставини справи та не зазначено докази, на підставі яких суд встановив такі обставини".

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

Я ніколи не розумів смисла цієї вимоги, лише зайві рухи...

denn, ви мені скажіть, гайці протокол відправляли на ДВС чи ви самостійно штраф сплатили?
Мені просто цікава практивка виконавців щодо виконання постанов даішників.

_________________
Остановка без причины - признак дурачины!

"Таке формулювання може бути розцінене як зміна підстав позову. Ще треба обґрунтування, що цей доказ доводить або спростовує."

~~ А так? - "Лист №48/Р-1856 від 03/06/2013 до суду першої інстанції не надавався, оскільки зазначений лист не був частиною обгрунтування позовний вимог у суді першої інстанції."

"Цей пункт беззмістовний. Це нова чи не задоволена судом першої інстанції позовна вимога ?"

~~ Я хотел чтоб суд зафиксировал что в результате действий ментов были нарушены мои права. Так что п. 4 убрать?

"Посилання на ч. 3 ст. 163 КАСУ в даному реченні ні в тин, ні в ворота. Помічник судді/суддя може подумати про зовсім інше."

~~ Поменял на такое: "Згідно ч. 3 ст. 163 КАСУ, постанова складається з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин із посиланням на докази. Але в мотивувальній частині постанови судді Савченко А.І. немає посилання на докази начеб-то встановлених судом обставин відмови позивача від отримання постанови ДАІ та надсилання постанови ДАІ позивачу на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією."

"Тут треба щось на зразок "Встановити нові обставини, а саме, що "11 січня 2013 року її було направлено особі на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією.""

~~ Так они и скажут мол вот отослано согласно журнала исходящих сообщений… Я хочу доказать, что доказать отсутствие доказательств отсылки постановы мне.

"Це викинути. Додати на зразок "Вказана постанова є правильною по суті, але винесена з порушенням норм процесуального права. Зокрема судом неповно встановлено обставини справи та не зазначено докази, на підставі яких суд встановив такі обставини"."

~~ Сделал

Не воно. Треба на зразок "До суду першої інстанції лист ... позивачем подано не було, оскільки відповідач не заперечував, що ... , а тому згідно ч. 3 ст. 72 КАС зазначені обставини не підлягали доказуванню".
Порушення прав більше фіксується у резолютивній частині, а в мотивувальній - встановлюються обставини і докази.
Там можна було не міняти, а просто викинути слова "що передбачено ч. 3 ст. 163 КАСУ".
Як свідчить практика суд скаже про журнал вихідних, але і словом не згадає про докази відсилання.

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

Подал такую апелляционную жалобу:
----
До Київського апеляційного адміністративного суду
01010, м. Київ, вул. Московська, 8

через Окружний адміністративний суд міста Києва
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1
(суддя Савченко А.І)

Позивач:

Відповідач: Дніпровське районне управління Головного
управління МВС України в м. Києві
02100, м. Київ, вул.Червоноткацька, 2


АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
На постанову від 02/10/2013 судді Окружного адміністративного
суду міста Києва Савченко А.І. у справі №826/13303/13-а

02/10/2013 року по справі про визнання дій відповідача протиправним щодо надіслання постанови ДАІ постановою судді Савченко А.І. Окружного адміністративного суду міста Києва задоволено позов позивача та визнано дії Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві щодо направлення позивачу копії постанови в справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2013 року простою кореспонденцією протиправними.

Обставини справи

Позивач отримав лист №48/Р-1572/1 від 08/07/2013 року, в якому відповідач повідомив, що 12/01/2013 року працівниками канцелярії Дніпровського районного управління, у відповідності до нормативно правових актів позивачу було надіслано копію постанови по справі про адміністративне правопорушення винесеної відповідачем 10/01/2013 року (надалі - постанова ДАІ). Позивач не отримував вищезазначеної постанови ДАІ від відповідача або ВДАІ Дніпровського району.

Оскільки позивач не отримував вищезазначеної постанови ДАІ від відповідача або ВДАІ Дніпровського району, то було порушено право позивача на ознайомлення з матеріалами справи, що передбачено ст. 268 КУпАП, та право на оскарження постанови ДАІ, в терміни визначеними ст. 289, 288 КУпАП.

19/08/2013 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача, а саме - надсилання постанови ДАІ з порушенням "Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" затвердженої Наказом МВС України 26.02.2009 №77, що призвело до порушення прав позивача на вчасне ознайомлення з матеріалами адміністративної справи та оскарження постанови ДАІ, що передбачено ст. 268, 288, 289 КУпАП.

02/10/2013 року по справі №826/13303/13-а про визнання дій відповідача протиправним суддею Савченко А.І. Окружного адміністративного суду міста Києва було винесено постанову.

Вказана постанова винесена з порушенням норм процесуального права. Зокрема судом неповно встановлено обставини справи та не зазначено докази, на підставі яких суд встановив такі обставини.

1. У мотивувальній частині постанови судді у справі №826/13303/13-а зазначено наступне:

"У звязку з тим, що ОСОБА копію відповідної постанови після її винесення отримати відмовився, 11 січня 2013 року її було направлено особі на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією."

Згідно ч.1 ст. 69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно ч. 3 ст. 159 КАСУ, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивач не згоден із твердженням про те, що він (позивач) відмовився від отримання постанови ДАІ, оскільки суду не були надані свідчення або докази про це. Під час судових засідань суддя не з'ясовувала обставини начеб-то невручення постанови ДАІ.

Згідно п 4, 7 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Таким чином, позивач не мав можливості та був позбавлений права спростувати те, що він начеб-то відмовився від отримання постанови ДАІ.

У запереченні відповідача (з якою позивач ознайомився після отримання оскаржуваної постанови суду) на позовну заяву позивача у справі №826/13303/13-а зазначено наступне:

"старший лейтенант міліціїї Андруша В.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення виніс постанову по справі про накладання стосовно гр. ОСОБАа адміністративного стягненя у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, копію якої гр. ОСОБАа на місці не отримав в звязку з чим копія даної постанови 11/01/2013 старшим інспектором відділу ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві капітаном міліції Яковцем О.М. була передана до канцелярії Дніпровського РУ для подальшої відправки порушнику".

Отже, відповідач не повідомляв суд, що позивач відмовився від отримання постанови ДАІ. Відповідач повідомив про те, що позивач не отримав постанову ДАІ, але не заначив причини неотримання постанови. Разом з тим, у судовому засіданні суддя не оголосила зміст заперечення відповідача на позовну заяву позивача у справі №826/13303/13-а, що передбачено ч. 2 ст. 135, ч. 6 ст. 139 КАС України.

Згідно листа №48/Р-1856 від 03/06/2013 відповідача у відповідь на інформаційний запит від 3/05/2013 позивача, постанову ДАІ ВК1 №087129 було винесено 10/01/2013 року після складання та ознайомлення позивача з адміністративним протоколом. Після чого 12/01/2013 копію постанови винесеної відносно позивача було надіслано поштовим відправленням за місцем мешкання позивача. Лист №48/Р-1856 від 03/06/2013 до суду першої інстанції не надавався, оскільки зазначений лист не був частиною обґрунтування позовний вимог у суді першої інстанції.

Отже, відповідач у вищезазначеному листі не стверджує про пропонування позивачу отримати постанову ДАІ та не стверджує про відмову позивача від вручення постанови ДАІ.

Як вбачається з відеозапису з місця складання адміністративного протоколу, інспектори ДАІ не складали постанову ДАІ та не пропонували позивачу отримати її.

Разом з тим, згідно п. 9 Постанови №7 від 20/05/2013 Пленуму вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі", у мотивувальній частині рішення необхідно наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи.

Вважаю, що дані щодо причини неотримання постанови ДАІ позивачем не мають значення для справи, оскільки згідно ст. 285 КУаАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Тобто, працівники ДАІ не мають обов'язок вручити постанову ДАІ персонально порушнику та можуть надіслати постанову поштою.

2. Також позивач не згоден із твердженням про те, що 11 січня 2013 року постанову було направлено позивачу на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією, адже позивач не отримував вищезазначеної постанови ДАІ від ВДАІ Дніпровського райноу або відповідача. Відповідач не надав доказів того, що постанова ДАІ була отримана позивачем або була надіслана позвачу. Саме розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, а саме надсилання поштового відправлення, оскільки абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, не було надано відповідачем у доказ того, що постанова ДАІ дійсно надсилалась позивачу.

Згідно ч. 3 ст. 163 КАСУ, постанова складається з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин із посиланням на докази. Але в мотивувальній частині постанови судді Савченко А.І. немає посилання на докази начеб-то встановлених судом обставин відмови позивача від отримання постанови ДАІ та надсилання постанови ДАІ позивачу на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією.

3. У мотивувальній частині постанови судді у справі №826/13303/13-а зазначено наступне:

"10 січня 2013 року працівниками ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві під час несення служби було виявлено та зафіксовано порушення правил дорожного руху, вчинене ОСОБАим "

Позивач не згоден із твердженням про порушення правил дорожного руху. Позивач не зміг скористатися правом на оскарження постанови, яке передбачено ст. 287 КУпАП, оскільки позивач вчасно не отримав постанову ДАІ, що і було предметом позовної заяви від 19/08/2013 позивача.

Разом з тим, згідно п. 9 Постанови №7 від 20/05/2013 Пленуму вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі", у мотивувальній частині рішення необхідно наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи. Вважаю, що інформація про те, чи дійсно порушував позивач ПДД не має значення для справи.

4. Позивач повідомив суддю Савченко А.І. Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що було порушено його право на вчасне ознайомлення з матеріалами адміністративної справи щодо порушення ПДД та право на оскарження постанови ДАІ, що передбачено ст. 268, 288, 289 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п. 1 Постанови №2 від 06/03/2008 Пленуму вищого адміністративного суду "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", необхідно враховувати, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Вважаю, що суддя не перевірила відповідність дій відповідача зазначеним вимогам, зокрема, нормам 8 і 9 п. 1 Постанови №2 від 06/03/2008 Пленуму вищого адміністративного суд. Адже, суддя не встановила у своїй постанові, чи насправді були порушенні права позивача на вчасне ознайомлення з матеріалами адміністративної справи щодо порушення ПДД та право на оскарження постанови ДАІ, чи насправді відповідач надсилав постанову ДАІ, чи отримував позивач цю постанову.

Відповідно до статті 186 КАСУ апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За цих обставин, керуючись ст. 2, 49, 69, 135, 139, 159, 163, 185, ч. 2 ст. 199 КАС України, Постановою №2 від 06/03/2008 Пленуму вищого адміністративного суду,

ПРОШУ:

1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду;
2. Запросити позивача на судове засідання та розглянути справу у присутності позивача;
3. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/13303/13-а змінити:
- В абзаці 3 мотивувальної частини постанови слова "У звязку з тим, що позивач копію відповідної постанови після її винесення отримати відмовився" - виключити;
- В абзаці 3 мотивувальної частини постанови вказати посилання на докази того, що "11 січня 2013 року її було направлено особі на адресу за місцем проживання простою кореспонденцією.", що передбачено ч. 3 ст. 163 КАСУ;
- В абзаці 1 мотивувальної частини зазначеної постанови судді Савченко А.І. слова "10 січня 2013 року працівниками ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві під час несення служби було виявлено та зафіксовано порушення правил дорожного руху, вчинене ОСОБАим " - виключити;
4. В постанові Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/13303/13-а встановити та вказати, чи були порушенні права позивача на вчасне ознайомлення з матеріалами адміністративної справи щодо порушення ПДД та право на оскарження постанови ДАІ в результаті дій або бездіяльності відповідача.

ДОДАТКИ:

1. Відеозапису з місця складання адміністративного протоколу;
2. Копія листа №48/Р-1856 від 03/06/2013;
3. Копія інформаційного запиту від 3/05/2013;
4. Квитанція про сплату судового збору;

11/10/2013

Получил ухвалу апелляционного суда, которой суд отказал в удовлетворении жалобы по причине того, что я якобы пропустил 6тимесячный срок подачи админ иска в суд первой инстанции, а суд первой инстанции этого не заметил - поэтому постановление суда 1 инстанции отменено и мой иск не рассмотрен.

Вот решение апелляционного суда:
----

Державний герб України
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13303/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційні скарги ОСОБА_3 та Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо направлення йому копії постанови в справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2013 року простою кореспонденцією, оскільки такі дії призвели до порушення його прав на вчасне ознайомлення з матеріалами справи та оскарження самої постанови.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року позов було задоволено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями пункту 9.14. Інструкції з оформлення матеріалів №77 закріплено, що постанови про притягнення до адміністративної відповідальності надсилаються безпосередньо порушникам поштою листом з повідомленням, - з огляду на що дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та закрити провадження у справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що даний спір не пов'язаний із здійсненням суб'єктом владних повноважень будь-яких управлінських функцій відносно позивача, а тому його взагалі не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав позивач. У ній, зокрема, зазначив про неповне дослідження судом обставин справи та висловив незгоду із викладеними в оскаржуваному рішенні обставинами справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, - у зв'язку з чим просив змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року в частині встановлених судом обставин справи та мотивів задоволення позову.

Перевіривши доводи апеляційних скарг за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3, - залишенню без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 10 січня 2013 року працівниками ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві під час несення служби було безпосередньо виявлено факт порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху, - а саме порушення п.1.1 додатку 2 Правил дорожнього руху України.

Зазначене правопорушення зафіксоване у протоколі про адміністративне правопорушення АА2 №348895, складеному старшим лейтенантом міліції Андрушею В.М. на підставі ст.ст. 254, 255 КУпАП.

10 Січня 2013 року за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн., - про що старшим лейтенантом міліції Андрушею В.М. на підставі ст.ст. 276, 278, 280, 283 КУпАП винесено відповідну постанову серії ВК1 № 087129.

11 Січня 2013 року копія означеної постанови була передана до канцелярії Дніпровського РУ для подальшої відправки правопорушникові.

Листом №48/Р- 1572/1 від 08.07.2013 та №48/Р- 16/з від 18.03.2013 відповідач повідомив, що копію постанови про адміністративне правопорушення ВК1№087129 від 10.01.2013 року була направлена позивачу за адресою: АДРЕСА_1, через канцелярією Дніпровського РУ простою кореспонденцією.

За твердженням позивача, копію вищеозначеної постанови ним так і не було отримано, в зв'язку з чим він змушений був звернутися з інформаційним запитом до відповідача, а пізніше й до суду із позовом про оскарження бездіяльності відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 2 статті 2) встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та Законами України встановлений інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом ч.ч. 2, 3 статті 11 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Формулювання ж змісту позовних вимог є виключною прерогативою позивача.

Статтею 18 КАСУ визначено предметну підсудність адміністративних справ.

Згідно з п.2 ч.1 ст.18 КАС України усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Як вбачається з тексту позовної заяви, предметом спору в даній справі є правомірність (протиправність) дій Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві в частині направлення позивачеві копії постанови у справі про адміністративне правопорушення простою листовою кореспонденцією, - тобто дії, які були вчиненні відповідачем під час та в межах провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тобто є нічим іншим, як діями суб'єкта владних повноважень у справі про адміністративне правопорушення, і окремого виду спору собою не складають.

Зазначений висновок колегії суддів обґрунтовується наступним:

Провадження в справах про адміністративні правопорушення включає такі процедури: адміністративне розслідування за фактом проступку; порушення справи про адміністративне переслідування; розгляд та вирішення цієї справи; оскарження або перегляд постанови, якщо такі оскарження та перегляд передбачені законодавчо; виконання постанови (Леонід Коваль, «Адміністративне право України», Київ, в-во «Основи», 1994р).

Рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності складають окрему категорію оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, та мають наступні обов'язкові ознаки:

- спір повинен виникнути в процесі прийняття, вчинення або з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

- предметом спору є рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, якщо ці рішення, дії чи бездіяльність не оскаржуються в іншому (встановленому законом) судовому порядку або цим рішенням, діям не повинен давати оцінку (як доказам) орган під час прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності;

- зазначений предмет спору повинен виникнути під час провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - з моменту виявлення правопорушення (отримання суб'єктом владних повноважень заяви про адміністратив не правопорушення) та закінчується прийняттям відповідного рішення про притяг нення до адміністративної відповідальності або відмову в притягненні та відповідним повідомленням про це заявника та інших учасників цього провадження, тощо. (Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства під загальною редакцією Темкіжева І.Х., Київ, в-во Юрінком Інтер, 2013).

Визначений позивачем предмет позову повністю підпадає під означені критерії.

Тому, за приписами ст. 17 КАСУ даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Однак, як уже зазначалось раніше, даний спір у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 18 КАС України за предметною підсудністю підлягає розгляду саме місцевим загальним судом як адміністративним і до предметної підсудності окружного адміністративного суду не відноситься.

Тому, на переконання колегії суддів, склад суду, сформований судом першої інстанції, до предметної підсудності якого не відноситься розгляд та вирішення даної справи, не може вважатися повноважним.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України вирішення справи неповноважним судом є обов'язковою підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість заявлених ОСОБА_3 позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що даний адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 статті).

Відповідно до ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача був складений працівниками ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві 10 січня 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 277 ч. 1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Частиною 1 статті 285 КУпАП визначено, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Таким чином, відлік строку на оскарження протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня, наступного після закінчення законодавчо визначеного строку для прийняття відповідного рішення та повідомлення про таке рішення заінтересованих осіб.

З наведеного вбачається, що, не отримавши після закінчення законодавчо встановлених строків жодних відомостей щодо результатів розгляду адміністративної справи, - позивач вважається обізнаним щодо порушення суб'єктом владних повноважень своїх визначених законодавством прав.

Разом з тим, з даний адміністративним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду лише 19.08.2013 та не порушував питання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.

Враховуючи те, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, заява про поновлення строку не подавалась та жодних достатніх підстав для поновлення пропущеного строку останнім в поданій заяві та доданих матеріалах не наведено, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання дій протиправними повинні бути залишені без розгляду у відповідності до приписів ст.100 КАС України.

Таким чином, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено таке порушення норм процесуального законодавства, яке призвело до неправильного вирішення справи, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року підлягає скасуванню, а позовна заява, - залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 197, 198, 202, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2013 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання дій протиправними залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Что можно возразить по ухвале апелляционного суда по поводу пропуска сроков, учитывая:

- 10/01/2013 было составлено постановление ГАИ, но это происходило без меня. Я никогда так и получил постановление ГАИ от Днепровского ГАИ.
- 12/01/2013 року - согласно письма гаенышей от 18/03/2013, "копія постанови ГАИ по справі про адміністративне правопорушення надсилалась позивачу відділом ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві".
- 14/01/2013 я подав скаргу в ГАИ на протиправні дії інспектора, среди всего прочего я сообщил, что я не получил постановление ГАИ и просил предоставить мне копию постановления ГАИ. В "ответе" через месяц гаегыши сообщили мне, что материалы проверки отосланы в прокуратуру и ни на одну мою проблему не ответили в т ч и про постановление ГАИ.
- 5/02/2013 я таки узнал о составлении и о существовании постановления ГАИ. Узнал об этом я потому что получил постановление ВДВС.
- 26/02/2013 я подал админ иск в суд. Предметом иска было - отсутствие вразумительного ответа на мою жалобу в ГАИ от 14/01/2013 (см. выше). Суд этот я проиграл. Но 15/11/2013 выиграл апелляцию.
- 19/08/2013 я подал админ иск в суд 1 инстанции, предметом которого было "визнання дії Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві щодо направлення позивачу копії постанови в справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2013 року простою кореспонденцією протиправними". Суд я выиграл, но гаеныши подали апел жалобу.
- 6/03/2014 получил ухвале апелляционного суда. см. выше. которой суд отказала в удовлетворении моей жалобы и частично удовлетворил жалобу гаенышей. я якобы пропустил 6тимесячный срок подачи админ иска в суд первой инстанции, а суд первой инстанции этого не заметил - поэтому постановление суда 1 инстанции отменено и мой иск не рассмотрен.

Конечно, если считать сроки админ иска от момента, когда я как-бы должен был узнать о нарушении моего права на получение постановлении ГАИ (согласно ч 2 ст 99 КАС) - т.е. в районе 10/01/2013-20/01/2013, то апелляционный суд прав - я пропустил сроки.

Но с другой стороны, я знал о нарушении моего права и подал 14/01/2013 жалобу в ГАИ на протиправні дії інспектора. А потом 26/02/2013 еще подал иск про отсутствие ответа по жалобе на неотсылку постановления ГАИ.

Может можно отсчитывать сроки 26/02/2013? Тогда апел суду можно возразить в кассации. Может тут может быть какая-то другая аргументация? Есть ли вообще перспективы кассационной жалобы?