Державний герб України
Справа № 437/1590/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М

при секретарі - Силкіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІДПС Павлоградського міського відділу УМВС України старшина міліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 13.03.2012 року звернувся до суду з позовом, в якому просить відмінити протокол серія АЕ1476695 від 01.03.2012 року. Провадження по адміністративній справі -закрити. 01 березня 2012 року інспектор ДПС ОСОБА_2 виніс постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ 1476695 від 01.03.2012 року, якою визнав його винним в порушенні п.2.1 правил дорожнього руху, а саме в тому, що він 01.03.2012 року о 09 год.30 хв. Рухаючись по вул.. Леніна м. Синельникове в напрямку перехрестя вул. 40 років Жовтня, керуючи службовим автомобілем ЛВ на ст. Синельникове ЛУ на Придніпровській залізниці марки ВАЗ 2107 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був безпідставно зупинений інспектором ДПС, нібито за не пристебнутий пасок безпеки. Вважає, що вказана постанова є незаконною та безпідставною, а висновок про його вину у порушенні правил дорожнього руху не відповідає дійсності та підлягає скасуванню з таких підстав. У ст.. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було, не було жодного доказу зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, інспектор не міг бачити чи був він пристебнутий паском безпеки під час руху, відео зйомка не здійснювалася, свідки були відсутні, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення .

Дії відповідача позивач вважає протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що постанова винесена з порушенням чинного законодавства, що постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Зокрема у частині повноти та об'єктивності дослідження обставин правопорушення (ст. 245 КУпАП), ст.ст. 251, 256 КУпАП, а також при її винесенні було не роз'яснені та грубо порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП.

В судове засідання позивач не з'явився, але до його початку надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, справу просить розглянути без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомої суду причини.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, адміністративні позови з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання позивача.

Постановою ІДПС Павлоградського міського відділу УМВС України старшини міліції ОСОБА_2 Серія АЕ1 № 405594 від 01.03.2012 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП України і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. за те, що 01.03.2012 року о 09.49 годині водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2107 д/н 04 НОМЕР_1 в м. Синельникове по вул.. Леніна, 72 , під час руху був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в.

Як встановлено ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4. безсторонньо (неупереджено);

5. добросовісно;

6. розсудливо;

7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з того, що відповідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність прийняття оскарженого рішення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у суді не доказана.

Відсутні посилання на будь-які фактичні дані, на основі яких було встановлено наявність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 в його вчиненні у постанові про адміністративне правопорушення. Також відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з'ясовані обставини, передбачені ст.280 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Під час розгляду справи ІДПС Павлоградського міського відділу УМВС України старшина міліції ОСОБА_2 не дотримано вимог закону, яким приписано забезпечувати точне й правильне застосування матеріальних і процесуальних адміністративно-правових норм з метою з'ясування всіх обставин вчинення адміністративного правопорушення та правильної юридичної кваліфікації, яка б виключала сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні проступку, за вчинення якого на певну особу накладається конкретне стягнення.

Зокрема ІДПС Павлоградського міського відділу УМВС України старшиною міліції Пінчук Р. Д. не було вжито всіх заходів для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, що і потягло прийняття такого неоднозначного суперечливого рішення.

Не враховані пояснення позивача, надані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не залучені свідки, дані в протоколі про адміністративне правопорушення, не дають повного уявлення про обставини правопорушення.

Таким чином протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Крім того, при винесенні постанови було порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Доказів того, що постанову в справі про адміністративне порушення серії АЕ1 № 405594 від 01.03.2012 року винесено правомірно, відповідачем у судове засідання не надано, хоча відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.3 ч.1 ст.293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може скасувати постанову та закрити справу.

Відповідно до ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, який послужив підставою для складання оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, відсутні інші докази наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КпАП України, а дані ним пояснення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення носять досить суперечливий характер, суд вважає факт порушення позивачем вимог ПДР України не підтверджений достовірними та достатніми доказами.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була винесена з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та ст.ст. 247, 280, 283, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 100, 161, 158-163 Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Постанову серії АЕ1 № 405594 від 01 березня 2012 року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. за ч.5 ст.121 КУпАП -скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 121 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.



Суддя: Л. М. Новік

Державний герб України
Справа №295/2638/13-а

Категорія 21

2-а/295/186/13



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2013 року м. Житомир

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА В СКЛАДІ:

Головуючої - судді Комісарчук О.В.

Секретаря Содель А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

27.02.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії АМ 1 № 003556 від 22.02.2013 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5.ст.121 та ч.1 ст.126 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він керуючи автомобілем не був пристебнутий ременем безпеки та не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З даним правопорушенням позивач не погоджується з тих підстав, що він насправді був пристебнутий ременем безпеки, а інспектор фізично не міг бачити, чи пристебнутий пасок безпеки, оскільки події відбувалися в темну пору доби о 18-50 год. Що стосується страхового полісу, то при перевірці документів страховий поліс знаходився в автомобілі, але на лобовому склі транспортного засобу був прикріплений талон, який свідчить про наявність обов'язкового страхування даного автомобіля. Пред'явити поліс одразу не зміг, оскільки був запрошений до службового автомобіля працівників ДАІ, а поліс знаходиться в окремій папці в автомобілі, який був пред'явлений після складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Сторони в судове засідання 01.04.2013 року не з'явились. Позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 122 та ч. 4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши адміністративний позов та додані документи, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю з наступних підстав.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВТ1 №239668 від 22.02.2013 року позивач гр. ОСОБА_1 цього ж дня о 18 год. 40 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вулиці Старий бульвар в м. Житомирі на вимогу працівника міліції не пред'явив для перевірки документи зазначені в п. 2.4. ПДР, а саме - поліс обов'язкового страхування цивільної-правової відповідальності. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВТ1 №239667 від 22.02.2013 року вбачається, що позивач керував вищезазначеним автомобілем з не пристебнутим паском безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР.

Відповідно до постанови серії АМ1 № 003556 від 22.02.2013 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Як вбачається зі змісту протоколів про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з правопорушеннями, вказаними в них.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

На вимогу суду відповідачем не надано матеріали адміністративної справи, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, відповідач в судове засідання не з'явився обґрунтованих заперечень проти позову також не надав.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, оскільки обставини, викладені в протоколі, заперечуються особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, суд не може вважати протокол про адміністративне правопорушення достатнім доказом його вчинення.

Матеріали справи не містять беззаперечних та безсумнівних доказів вчинення позивачем правопорушення, доводи позивача відповідачем не спростовані, а тому суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.

За таких обставин та зважаючи на той факт, що відповідач не надав доказів правомірності свого рішення, що є його обов'язком відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, будь-який сумнів тлумачиться на користь особи, що притягується до відповідальності, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень передбачених ч.5.ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП, а тому позов піддягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету.

Керуючись ч.5.ст.121 та ч.1 ст.126 КпАП України, ст.ст. 10, 11,18,71,128,158-160, 163 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову серії АМ1 № 003556, винесену 22.02.2013 року інспектором відділу ОР ДПС УДАІ УМВС України в Житомирській області Вікарчуком Геннадієм Вікторовичем про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП - скасувати.

Провадження в адміністративній справі закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: