вот из памятки взял посмотри может пригодится что небуть
До Солом'янського районного суду міста Києва
Адреса: м. Київ, 03680, вул. М. Кривоноса, 25
Позивач:
Відповідач: інспектор дорожньо-патрульної служби
Чернігівського взводу ДПС ДАІ УМВС
України у Чернігівський області
мол. с-т
адреса: м. Чернігів, 14037, вул. Борисенко, 66
ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за `адміністративним позовом)
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу 7 п.1 ст.3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. П.3 ч.2 ст. 222 КпАП України встановлює, що за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, мають право від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення..
28.08.2009 інспектором дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС у Чернігівській області молодшим сержантом _____________________ було винесено на моє ім’я постанову Серії СВ № _________ від 28.08.2009 (далі - постанова) в справі про адміністративне правопорушення за нібито порушення мною правил дорожнього руху (далі – ПДР). В постанові зазначено, що я 28.08.2009 рухаючись по трасі Київ-Чернігів в с. Гарбузин нібито вчинив правопорушення оскільки мій автомобіль __________ (держ. номер ___________) рухався зі швидкістю 90 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 30 км/год.
Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав.
28.08.2009 о 14 год.55 хв. на трасі Київ-Чернігів в с. Гарбузин мене зупинив інспектор дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС у Чернігівській області молодший сержант __________________, який находився на службовому автотранспорті на протилежному узбіччі. Прилад «ВІЗИР» тримав у руках. На місці нібито порушення я рухався зі швидкістю 65 км/год, що може підтвердити свідок: _____________________ (адреса: м. Київ, _______________________), якого інспектор ДПС відмовився вписувати в протокол Серії СВ № від 28.08.2009 (далі – протокол), пояснюючи, що вона є моя дружина. Між тим інспектор ДПС, зупинивши мене, почав стверджувати, що я порушив ПДР, за що на мене буде накладений штраф у розмірі 300 грн. При цьому як єдиний доказ, показав мені покази на приладі «ВІЗИР № 0810737» нібито мого транспортного засобу зі швидкістю 90 км/год, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектор ДПС не ознайомив мене з моїми правами та обов’язками відповідно до статті 63 Конституції України та ст.268 КпАП.
У відповідності до ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів на моє прохання мені співробітником ДАІ надано не було. Що підтверджує їх відсутність на час вимірювання. Відповідно до п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до п.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
При всьому цьому прилад «ВІЗИР» не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). В даному випадку співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, при цьому немає ніяких даних у якому режимі працював вимірювальний пристрій. Це робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Треба звернути увагу і на те, що навіть сама фотографія зроблена «ВІЗИРом» не є доказом того, що автомобіль який є в кадрі перевищив встановлену швидкість. По перше встановити точне місце фіксації (населений пункт чи траса за містом) по цій фотографії просто неможливо. Крім того, згідно з технічними характеристиками приладу «ВІЗИР» максимальна дальність вимірювання швидкості дорівнює 400 м., а відстань на якій можна зафіксувати номерний знак дорівнює не більш ніж 80 м. Отже можна зробити висновок, що прилад може фіксувати автомобіль який перевищує швидкість на відстані більш ніж 80 метрів, а у кадр попадає автомобіль який рухається ближче 80 метрів, але не порушує швидкості. Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, так як до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Виходячи з вище сказаного та враховуючи те, що покази приладу «ВІЗИР № 0810737» були добути з порушенням закону, то до уваги як докази використовуватися не можуть.
Щодо свідка, який був вписаний інспектором ДПС до протоколу про адміністративне правопорушення, то його покази як доказ теж не можливо використати, тому що такої особи взагалі не було на місці, де нібито скоєно порушення правил дорожнього руху. Але це не перешкоджало інспектор дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС у Чернігівській області молодшому сержанту _______________ видумати та вписати с попереднього протоколу вказаного ним свідка. Про що я зробив відповідний запис у протоколі. Це підтверджується тим, що в протоколі немає ніяких відомостей про цю особу, відсутня адреса та й взагалі відсутні пояснення та підпис зазначеної в протоколі особи в якості свідка. Проте, це також робить не можливим викликати цю людину до суду.
Таким чином, всі ствердження щодо порушення мною Правил дорожнього руху не мають доказів й підтверджень, та базуються тільки на припущення співробітника ДПС, а в протоколі про адміністративне правопорушення вказані дані, які суперечать дійсності та не підтверджуються доказами.
Також звертаю увагу суду на лист контрольно-ревізійного управління МВС України (копію додаю) та лист Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (копію додаю), в яких вказано, що вказаний вище прилад «ВІЗИР» ще не має сертифікату відповідності або позитивний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного або криптографічного захисту інформації. ДАІ МВС України тільки проводить відповідну роботу. А тому взагалі цей прилад не може бути використовуватися на території України. Прикладом неможливого його застосування є неодноразові випадки, коли на показах цього приладу рухаються зі швидкістю нерухомі речі (фото додаю, джерело – офіційний сайт управління ДАІ Івано-Франківської області,
http://udai.if.ua/index.php?option=com_ ... &Itemid=11).
При всьому цьому, відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 8 Конституції - Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 24 Конституції - громадяни мають рівні конституційні права і свободу та є рівними перед законом.
При складанні постанови суб'єктом владних повноважень інспектором ДАІ вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст. 278 КпАП не перевірено правильність складання протоколу та інши матеріали справи про адміністративне правопорушення; відповідно до ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В постановах відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
При складанні постанов суб'єкти владних повноважень не дотримуються вимог ст. 283 КУпАП, в постанові відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
При всьому цьому, інспектор ДАІ при складанні протоколу та постанови нехтував Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення дорожнього руху, затверджену наказом МВС України від 26.02.2009 № 77. А саме, п. 11.17 встановлено, що записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. За фактами виправлення, підчисток тощо керівництвом підрозділів Державтоінспекції МВС у п'ятиденний термін проводяться службові перевірки. Як видно зі змісту протоколу, ці положення не дотримані.
Враховуючи вище викладене, а саме те, що докази порушення мною правил дорожнього руху приведені та одержані з порушенням закону інспектором ДПС, протокол про адміністративне правопорушення Серії СВ № _________ від 28.08.2009 складений з суттєвим порушенням діючого законодавства, а за цими наслідками й постанова серії СВ № 023127 від 28.08.2009, та керуючись статтями 287, 288, 289, п.3 ч.1 ст.293 КпАП України, та ст. 6, 18, п.3 ст.70, п.2 ст.71, ст.104, 105, 106 КАС України
ПРОШУ:
1. Взяти даний позов до свого провадження.
2. Звільнити мене від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КУпАП.
3. Постанову у справі про адмніністративне правопорушення Серії СВ № 023127 від 28.08.2009 визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
Додатки:
1. Копія позовної заяви;
2. Копії протоколу та постанови про адміністративне правопорушення на ___ аркушах.
3. Копія листа КРУ.
4. Копія листа Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
5. Копія фотографії з приладу «Візир»
6. Копія паспорта
7. Копія ідентифікаційного коду
Вход
FAQ
Поиск
)
