До Суворовського районного суду м. Херсона
73003, м. Херсон , вул. Маяковського, 6/29.

Позивач:
Корольов Дмитро Васильович


Відповідач:
Інспектор ДПС взводу з ОСП №1 ДАІ Херсонської обл.. сержант міліції Романенко Віталій Віталійович
73034, м. Херсон, пр-т. Адмірала Сенявіна, 128.
тел.(0552) 43-25-36

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання незаконною та скасування
постанови серії ВТ1 №082981 по справі про адміністративне правопорушення
від 13.03.2012 р.

Суть справи:
13.03.2012 Корольов Д.В. керуючи т/з ВАЗ 21104 на а/д Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 11 км. був зупинений інспектором Романенко В.В. за нібито порушення ПДР, а саме 12.9 «Б».
Після зупинки Корольов Д.В. пояснив інспектору, що відповідно п. 12.10 ПДД він не може бути притягнений до адміністративної відповідальності оскільки зі знаком 3.29 не встановлений знак 1.37 (дорожні роботи). А також згідно відповіді (копія додається) начальника центру безпеки дорожнього руху Будника С.І. від 27 грудня 2011 водій не може бути підданий адміністративному впливу, якщо не виконана умова, щодо встановлення знаку та виконання робіт.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Корольовим Д.В. було заявлено клопотання про надання права на захист, оскільки інспектор не хотів об’єктивно, всебічно та неупереджено розібратися при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Склавши адміністративний протокол інспектор долучив до матеріалів справи клопотання Корольова Д.В. та одночасно виніс постанову ВТ1 №181093 тим самим проігнорувавши вище вказане клопотання.

Вищевказана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
Діяння повинне бути винним, а саме суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або з необережності.
Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити.
У діях Корольова Д.В., які кваліфікуються за ч.1 ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб’єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. Винних дій Корольов Д.В. не вчиняв, оскільки:
Відповідно до п.12.9 ПДР України: «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 — 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;»
Відповідно до п.12.10 ПДР України: «Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37.
У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху».
У листопаді 2011 року для роз’яснення п.12.9 та 12.10 ПДР України Корольов Д.В. звернувся до Департаменту ДАІ МВС України.
На своє звернення Корольов Д.В. отримав відповідь (копія додається) ЦБДР та АС від 27.12.2011 за підписом Будника С.І. у якій повідомляється, що водій повинен всебічно оцінювати ситуацію для прийняття рішення щодо вибору швидкості руху.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: - при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст.64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Оскільки, у вчиненні адміністративного правопорушення винним себе Корольов Д.В. не вважав та не володів достатніми знаннями у галузі законодавства про адміністративні правопорушення, йому необхідна була кваліфікована правова допомога при розгляді даної справи, зокрема, для складання й написання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, встановлення необхідних фактів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.59, 64 Конституції України, ч.1 ст.268 КУпАП, з метою всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, Корольовим Д.В. було заявлене клопотання про надання права на захист у якому було зазначено:
1. Долучити дане клопотання до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
2. Надати мені можливість реалізувати моє право на правову допомогу
3. Надати мені час для вибору захисника моїх прав в громадській організації, у зв’язку з чим розгляд справи про адміністративне правопорушення відкласти на іншу дату.
4. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити письмово.
Отже, вищенаведене свідчить, що Корольов Д.В. не вчиняв адміністративного правопорушення та його незаконно притягнули до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Але у даному випадку не можна взагалі говорити про законність застосування адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 247, 251, 287-289, 291-293 КУпАП, ст.. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 КАС України, Конституцією України


ПРОШУ:
Постанову ВТ1 №082981 про притягнення Корольова Д.В. до відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП визнати незаконною та скасувати за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а провадження по справі закрити.


Додатки:
1. Копія листа ЦБДР та АС (1 арк.)
2. Копія Постанови серія ВТ1 №082981 від 13.03.2012 року. ( 1 арк.)
3. Копія Протоколу серія ВТ1 №181093 від 13.03.2012 року. (1 арк.)
4. Копія заявленого клопотання до протоколу від 13.03.2012 року.(1 арк.)



__.03.2012 _____________КОРОЛЬОВ Д.В.

А почему Вы считаете, что вправе игнорировать установленные там знаки 3,29 ?

Но это повод для жалобы, а не для нарушения требований знака 3,29.

У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31
( 306а-2001-п ) встановлені без проведення дорожніх робіт або
залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до
відповідальності згідно із законодавством за перевищення
встановлених обмежень швидкості руху.

А почему Вы считаете, что вправе игнорировать установленные там знаки 3,29 ?
Где норма устанавливающая неправомерность установки ТАМ этих знаков? Никто не спорит, что установлены они там для удобства щемить народ. Однако если они установлены, то вроде как водитель обязан выполнять их предписание.
Относительно ссылки на 3.31. А зачем ее сюда? Т.е. по данному факту? И с ней ащще как-то совсем не понятно :
Смотрим Правила глава "Дорожные знаки" пункт 3 "Запрещающие знаки" :
" Знак 3,31 может устанавливается также перед въездами на территории предприятий, автостоянок, другие территории, где целесообразно ограничение скорости. ....."

И пункт 12.10 ПДР України: «Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37".

Т.е. в одном месте - исключительно при рем.работах, в другом: "другие территории". Бред какой то.

Но это повод для жалобы, а не для нарушения требований знака 3,29. Поправьте коли чего не так.

12.10. Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37.
У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або
залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Автору наверное хочется посудиться

Т.е. можно перевести на рабоче крестьянский: если на дороге 90 или 110 то никаких ограничений низзя. (кроме ремонта). И основной смысл иска будет: Вы неправомерно установили знак и незаконно штрафуете.
Ыыыы?

Оглашать свой адрес на весь мир было лишним.

Однако, если открыть главу действующих ПРАВИЛ под названием "Дорожные знаки" (это в конце книги) раздел №3 "Запрещающие знаки" , пункт 3.29 "Ограничение максимальной скорости" , то там можно прочитать, что:
" Знак применяется в случае необходимости введения на участке дороги иной максимальной скорости ....."
и исходя из этого пункта знаки установлены по Правилам, с пошаговым уменьшением.
Кто может разъяснить это противоречие? Т.е. по пункту 12.10 ограничение скорости может быть введено "исключительно при ремонтных работах", а по пункту 3.29 раздела "Запрещающие знаки": "Знак применяется в случае необходимости......" и перечислена масса необходимостей.

Что будете делать если юрист ГАИ будет привязываться к этому пункту ?