|
Сегодня совместно с юристом сваяли вот такую вот штуковину:
Адміністративній позов
про скасування постанови про адміністративне
правопорушення від 10 березня 2011 року
Постановою інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Ю.О., серії АЕ1 № 191848 в справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2011 року мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу Україні про адміністративні правопорушення, та було накладене на мене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Вважаю дану постанову такою, що не відповідає нормам КУпАП, положенням Правил дорожнього руху, та винесеною з порушеннями вимог діючого законодавства, а тому є незаконною та необґрунтованою, з наступних підстав:
02.03.2011 року приблизно о 21.50 годин я знаходився в автомобілі ДЕУ д/н АЕ 4001 ВІ який належить мені на праві власності, який стояв на вул. Панікахі в м. Дніпропетровську. До автомобіля підійшов працівник ДАЇ, який представився інспектором ДАЇ Дякун Андрієм Григоровичем та почав вимагати у мене, щоб я надав йому посвідчення водія та «техпаспорт». На, що я відповів, що я не керую транспортним засобом, тобто не є водієм і не зобовʼязанний передавати вказані документи. Після цього до нас підійшов інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. (його данні зʼясувалися впродовж нашого спілкування), якого я попросив представитись та пред’явити службове посвідчення, але вказаний інспектор мої вимоги проігнорував, чим порушив ст. 5 Закону України «Про міліцію» і також став вимагати в мене водійське посвідчення та «техпаспорт» у звʼязку з тим, що я нібито порушив вимоги ПДР та виконав стоянку на зупинці громадського транспорту. Я пояснив інспекторам, що саме я стоянку на, нібито зупинці громадського транспорту, не виконував. Також я пояснив, що автомобіль стоїть без порушень ПДР. Потім я нагадав інспекторам про те, що я повинен виконувати тільки законні їх вимоги, та відмовився передавати «техпаспорт», наявність якого в мене (як водія, а тим паче – не водія) не передбачена чинним законодавством України і саме ПДР. Інспектор ДПС Дякун А.Г. почав вести відео зйомку на особисту відеокамеру мене, людей які знаходились зі мною в моєму автомобілі, та мого автомобілю. На мою заборону вести відео зйомку інспектор ДАІ Дякун А.Г. відповів відмовою, чим порушив ст. 32 Конституції України, яка забороняє втручання в моє особисте і сімейне життя.
Інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. почав зупиняти інші транспортні засоби і водіїв, зупинених транспортних засобів просив, щоб вони засвідчили, що я відмовляюся надати «техпаспорт» на автомобіль. Я вказав, що Правилами дорожнього руху не передбачено ані надання, ані наявність «техпаспорту» на автомобіль, так як існує тільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Тільки при понятих, які засвідчили неправомірність його дій інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. відмовився від своїх протизаконних вимог, щодо «техпаспорту» і відпустив понятих.
Потім інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. став вимагати від мене данні людини, яка зупинила мій автомобіль на, нібито зупинці громадського транспорту, на що я відповів йому, що я відмовляюся від пояснень згідно ст. 63 Конституції України. Але інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. продовжив вимагати від мене якихось пояснень. Після того як до нас підійшли пасажири мого автомобіля інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. сказав, що я можу їхати, але пообіцяв що одразу мене зупинить і складе на мене адміністративний протокол. Вибачатися за незаконне затримання інспектори ДАЇ Косяченко і Дякун відмовилися.
Я та мої пасажири сіли в мій автомобіль та я почав рух, після чого одразу ж інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. підняв жезл для того щоб мене зупинити, але не вказав місце зупинки, чим порушив вимоги п. 15.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС № 111 від 27 березня 2009 року, і я зупинився з дотриманням всіх вимог ПДР.
Потім інспектори ДАЇ Косяченко Ю.О. та Дякун А.Г. підійшли до мене і інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. не представившись став вимагати в мене водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію автомобіля. Я попросив його предʼявити мені своє службове посвідчення, але інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. відмовився це робити, чим порушив вимоги ст. 5 Закону України «Про міліцію». Інспектор ДАІ Дякун А.Г. знову почав відео зйомку, та знову на мою вимогу припинити ії (відео зйомку) відповів відмовою, чим знову порушив права мої та моїх пасажирів передбачених ст. 32 Конституції України, яка забороняє втручання в моє особисте і сімейне життя.
Коли я спитав про причину зупинки інспектор ДАЇ Косясенко Ю.О. сказав щось незрозуміле – що він мене звинувачує в тому, що я керував автомобілем, який при цьому стояв на, нібито зупинці громадського транспорту, чим довів своє упереджене ставлення до мене, чим в свою чергу порушив вимогу ст. 5 Закону України «Про міліцію» (міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом). На мої пояснення стосовно того що згідно ПДР та ДСТУ зупинка громадського транспорту повинна бути позначена знаком 5.41-5.43 інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. вказав мені на знак 5.43, який знаходився на відстані 100 метрів за місцем стоянки мого автомобіля по напрямку руху.
На мої пояснення, щодо відсутності якоїсь логіки в його звинуваченнях та сумніву в законності його вимог та дій, інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. сказав, що мої дії здаються йому неадекватними, висловив сумнів в моїй тверезості і став вимагати, щоб я подув у невстановлений мною прибор. Я попрохав, щоб інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. показав мені реєстраційні документи на цей прибор та розʼяснив процедуру проведення огляду, на що інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. відповів відмовою, чим порушив п. 2.5 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року. Потім інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. знову став вимагати, щоб я продув неустановлений прибор (пристрій), що можна розцінювати як порушення моїх прав згідно ч. 3 ст. 28 Конституції України, відповідно до якої, жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Тоді я вказав що, якщо необхідний огляд на стан сп’яніння, то його проведення необхідно здійснити в диспансері. Після цього інспектор ДПС Косяченко Ю.О. став зупиняти людей, щоб вони могли підтвердити, що нібито я відмовляюся від медичного огляду на стан сп’яніння. Потім він став вимагати, щоб я надав йому ключі від свого автомобіля, тобто намагався заволодіти моїм майном без законних на то підстав, зловживаючи службовим становищем, за що передбачена відповідальність ст. 364 КК України. Це зловживання виражалося у погрозі застосувати до мене засобів адміністративного впливу та затримання та доставка до райвідділу. На що я відповів, що на медичний огляд я поїду на автомобілі інспекторів, або на таксі, однак ключі від свого автомобіля не надам. Інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. став раз за разом повторювати одне й теж питання: «Ви відмовляєтесь від проходження медичного огляду?», чим оказував на мене моральний вплив.
Після 30 хвилин моїх вимог забезпечити проведення огляду в закладі охорони здоровʼя, як того вимагає ч.ч. 3, 6 ст. 266 КУпАП та п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. погодився відвезти мене в ДОНД по вул. Новосельна, 1 в м. Дніпропетровську на його службовому автомобілі. Свідками всіх вищеназваних подій являються ////// та //////, які проживають за адресою: 49127, м. Дніпропетровськ, вул. //, буд. //, кв. //.
В ДОНД 02.03.2011 року в 23.30 годин мені був проведений медичний огляд на стан сп’яніння за допомогою алкотестеру, який показав 0,00 проміле. Після цього я взявши ємність для збору сечі пішов до туалету, але інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. пішов зі мною і став вимагати, що б я виконав сечовипускання в його присутності, чим порушив мої права згідно ст. 19, 28, 32 Конституції України. На моє обурення та запитання про обґрунтованість та законність його вимог, інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. нічого не відповів, крім того що він мене підозрює в тому, що я сфальсифікую результати сечі. Після цього я був змушений відмовитись від здачі аналізу сечі та згодитись на здачу аналізу крові. Аналіз крові повністю підтвердив, що у мене ознак сп’яніння не має.
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 373 у мене ознак сп’яніння не виявлено.
Потім інспектор ДПС Солонянського ВДПС ст. сержант міліції Косяченко Ю.О. там же в ДОНД по вул. Новосельна, 1 в м. Дніпропетровську
почав складати на мене протокол, що нібито я виконав стоянку на тролейбусній зупинці. Розпочав він складати протокол серiï АЕ1 № 365650 про адмiнiстративне правопорушення 03.03.2011 року о 00.05 год, про що зроблена відмітка в протоколі. Я дав письмові пояснення на двох окремих аркушах, що даного правопорушення я не вчинював, і що вказаний працівник ДАЇ порушив ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, не роз’яснивши вимоги цих статей мені, про що я зазначив в самому протоколі. Закінчив він складати протокол вже біля 02.00 год., тобто він затримав мене більше ніж на 4 години. А потім на підставі мого клопотання, вказав, що за постановою мені потрібно приїхати 10 березня 2011 року до кінотеатру «Січ» в м. Дніпропетровську о 17.00 год.
10 березня 2011 року о 17.00 год. я під’їхав до кінотеатру «Січ» в м. Дніпропетровську де інспектор ДПС Солонянського ВДПС ст. сержант міліції Косяченко Ю.О. видав мені Постанову серії АЕ1 № 191848 в справі про адміністративне правопорушення від 10 березня 2011 року про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на мене адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Крім того звертаю увагу суду на той факт, що я з самого початку був незгодний з тим, що мною були порушені вимоги п. 15.9 е ПДР України і про це я зазначав в протоколі.
Також слід відзначити, що, як в протоколі, так і у Постанові підставою притягнення мене до відповідальності та накладення на мене адміністративного стягнення вказано п. 15.9 е Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 15.9 е Правил дорожнього руху «Зупинка забороняється ближче 30 м. посадочних площадок для зупинки маршрутних транспортних засобів, а якщо їх не має – ближче 30 м. від дорожнього знаку такої зупинки з обох сторін». Як бачимо, наведений пункт нібито був порушений мною в розумiннi інспектора ДАÏ, але дорожнього знаку 5.43 «Місце зупинки тролейбусу», в радіусі 100 м, там не було, що підтверджується відповідними відеозаписами, які я надам для огляду в судовому засіданні.
Але мої аргументи на цей пункт Правил дорожнього руху, вiдсутнiсть дорожньої знаку в радіусі 100 м. iнспектор ДАÏ Косяченко Ю. О. проігнорував та в порушення ст. ст. 251, 252 КУпАП винic неправомірне рішення.
Таким чином, постанова та протокол інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Ю.О., складені з порушеннями вищезазначених вимог КУпАП і з врахуванням допущених порушень під час його складання, не може бути належним доказом моєї вини і за таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду Україні від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами Україні законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення персоною адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У Постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого інспектором було прийняте рішення про накладення на мене адміністративного стягнення.
Також слід зазначите про те, що протокол інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. передавав мені на підпис з пустими строками про данні свідків.
Також слід зазначити про те, що в протоколі інспектор ДАЇ Косяченко Ю.О. не вказав ані ознак якогось оп’яніння, ані результати медичного огляду, що може свідчити про спробу приховати свої незаконні дії.
Враховуючі вищевикладене, вважаю, що Постанова серії АЕ1 № 191848 в справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2011 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою і незаконною та підлягає скасуванню.
Необхідно також зазначити, що в оскаржуваній постанові, як і у протоколі неправильно вказана дата. Так в постанові і протоколі зазначено, що 03.03.2011 року о 21.50 год. я керуючи автомобілем ДЕУ д/н АЕ 4001 ВІ по вул. Панікахі в м. Дніпропетровську виконав стоянку на зупинці громадського транспорту, позначеним дорожнім знаком 5.43 (Зупинка тролейбусу). Однак я 02.03.2011 року приблизно о 21.50 годин знаходився в автомобілі ДЕУ д/н АЕ 4001 ВІ який належить мені на праві власності, який стояв на вул. Панікахі в м. Дніпропетровську і не на зупинці тролейбусу. Тобто дата нібито скоєного мною правопорушення вказана не правильно. Це було не 03.03.2011 року о 21.50 год., а 02.03.2011 року о 21.50 год.
Також слід зазначити про те що, якщо це нібито була зупинка тролейбусу то вона б мала якусь назву, однак про це а ні в постанові, а ні в протоколі нічого не вказано, а зазначено лише на вул. Панікахі в м. Дніпропетровську.
Також я вважаю, що незаконними діями відповідача мені була спричинена моральна шкода.
Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтоване винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому були порушені мої права передбаченні Конституцією України та діючим законодавством України. Я відчув абсолютну безпомічність перед службовими особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій службової особи відповідача я був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У мене зірвалися життєві плани, я змушений нервуватись, вся ця ситуація, починаючи із винесення несправедливої постанови щодо мене та неправомірних дій інспектора ДПС, який виніс відносно мене постанову є для мене стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Спричинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у 100 грн.
Відповідно ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 Кодексу Україні про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71 Кодексу адміністративного судочинства Україні, -
ПРОШУ:
Постанову серії АЕ1 № 191848 в справі про адміністративне правопорушення від 10 березня 2011 року інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича, про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на мене адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. визнати такою, що не відповідає чинному законодавству України та скасувати. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу та ознак правопорушення.
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними щодо безпідставного проведення огляду на стан сп’яніння.
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС Дякуна Андрія Григоровича неправомірними щодо відео зйомки мене, пасажирів та мого майна на особисту відеокамеру.
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними щодо вимоги передачі йому мого майна (ключів від автомобіля).
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними щодо погрози у застосуванні до мене адмінзатримання та складання на мене адмінпротоколів за не вчинені мною правопорушення.
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними та такими що принижують мою гідність (щодо вимоги виконувати сечовипускання у його присутності).
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними щодо вимоги передати йому «техпаспорт».
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними щодо вимоги передати йому водійське посвідчення та реєстраційні документи на автомобіль в особи яка не є водієм.
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними щодо вимоги дихати у невстановлений прибор (пристрій).
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними щодо відсторонення мене від використання особистого майна (автомобіля).
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними щодо вимоги передати керування моїм авто особі, яка можливо не має водійського посвідчення та можливо перебуває в нетверезому стані.
Визнати дії інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича неправомірними щодо зупинки мого транспортного засобу.
Стягнути з відповідача – інспектора ДПС Солонянського ВДПС ст. сержанта міліції Косяченко Юрія Олександровича на мою користь моральну шкоду у розмірі 100 грн.
Допросити в якості свідків , які проживають за адресою: 49127, м. Дніпропетровськ,
Додатки:
1. Копії позовної заяви для відповідачів – 4 шт.
2. Копія Постанови серії АЕ1 № 191848 в справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2011 року – 4 шт.
3. Копія протоколу серiï АЕ1 № 365650 про адмiнiстративне правопорушення від 03.03. 2011 року – 4 шт.
4. Копія Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 373 від 02.03.2011 року – 4 шт.
17.03.2011 року
_________________
[b]Я ЗА БЕЗОПАСНОСТЬ! А ТЫ?[/b]
|
Вход
FAQ
Поиск
, но юрист сказал, что к такой цифре могут отнестись не серьезно и усомниться в глубине моих моральных переживаний...
