До: Название суда (районного)
Адрес суда
Позивач: ZLOY6969
Адреса:
Відповідач-1:
УДАІ УМВС України в Запорізькій області
вул. 40 років Радянської України, 57А
м. Запоріжжя, 69035
тел.(061)-2243020,
[email protected]Відповідач-2:
Посадова особа УДАІ УМВС України в Запорізькій області - Інспектор ДПС взводу ДПС ст. прапорщик міліції (ЗП-???)
Проценко Константин Олександрович
вул. 40 років Радянської України, 57А
м. Запоріжжя, 69035
засоби звязку невідомі
Відповідач-3:
Посадова особа УДАІ УМВС України в Запорізькій області – Старший інспектор ДПС взводу ДПС лейтенант міліцій (ЗП-0097)
Статов Виталій Миколаєвич
вул. 40 років Радянської України, 57А
м. Запоріжжя, 69035
засоби звязку невідомі
Державне мито у розмірі ??? сплачено.
Квитанція
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій неправомірними
та зобов’язання вчинити дії
Цей позов поданий на підставі ст. 17 КАС України, яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень чи бездіяльності. Відповідно до ч. 3 ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Суть справи:
17 листопада 2011 приблизно ??:?? я був безпідставно зупинений співробітниками ДПС, (ст. лейтенантом міліції Статовим Виталієм Миколаєвичем, нагрудний знак ЗП № 0097 - Відповідач-3 та ст. прапорщиком міліції Проценко Константином Олександровичем, нагрудний знак ЗП №???? – Відповідач-2), які несли чергування по вулиці Шевченко у районі Красної площі м. Луганську на патрульному автомобілі д/н 1093.
У ході незаконного зупинення та незаконного затримання Позивача зазначені вище посадові особи УДАІ УМВС України в Запорізькій області проводили незаконну відеозйомку Позивача та його приватної власності, тим самим порушили низку законодавчих актів України, що примусило Позивача звернутися до суду за захистом порушених прав, які гарантуються Позивачу Конституцією України як добропорядному громадянину України.
Також Відповідач-3 при спілкуванні з Позивачем використовував жезл, яким бив по склу автомобіля Позивача нібито для привернення уваги Позивачем.
На ці дії співробітників ДАІ згідно с Законодавством Украйни Позивач відправив декілька запитів до керівництва УДАІ УМВС України в Запорізькій області, на що були дані відповіді (копії додаються), з яких випливає, що Відповідач-2 з відома Відповідача-1 використовував для зйомки свою власну камеру, а заборони Відповідачем-3 стукати жезлом по транспортному засобу Позивача не існує, тому є законним. Також була отримана копія відеоматеріалу, знятого Відповідачем-2 (копія додається).
Правове обґрунтування порушення законодавства з боку Відповідача-2 та Відповідача-3.
По-перше: Відповідач-3 безпідставно зупинив транспортний засіб, яким керував Позивач, тим самим порушив:
- П. 21 ст. 11 Закону України "Про міліцію";
- П. 13. Наказу МВС № 111 від 27.03.2009 "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" (далі по тексту - Наказ № 111).
По-друге: Відповідач-3 безпідставно висунув проти Позивача декілька звинувачень, а також бив жезлом по транспортному засобу Позивача тим самим порушив:
- П. 17.7. Наказу МВС № 111 від 27.03.2009 "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС" (далі по тексту - Наказ № 111).
По-третє: Відповідач-2 та Відповідач-3 безпідставно власноручно відкрили капот транспортного засобу мотивуючи це необхідністю звірки номерів та агрегатів, чим порушили Ст. 30 Конституції України: «Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Згідно з п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 28.03.2008 як "інше володіння" слід розуміти такі об'єкти, які за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети (речі, цінності). Ними можуть бути, зокрема, земельна ділянка, сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища вокзалу, індивідуальний банківський сейф,автомобіль, тощо.
По- четверте: Відповідач-2 проводив незаконну відеозйомку Позивача та цого приватної власності за допомогою недозволених до використання співробітниками МВС і несертифікованих в Україну технічних засобів, а саме за допомогою власної відеокамери. Побачивши відеокамеру Позивач заборонив Відповідачу-2 знімати його згідно з ст. 307 Цивільного Кодексу України, але Відповідач-2 ігнорував цю заяву. У своєї відповіді Відповідач-1 надав копію знятого Відповідачем-2 відеоматеріалу (копія надається), на якої видно безпосередня зйомка Позивача та ігнорування щодо її заборони.
Ці незаконні дії (здійснення відеозйомки без згоди громадянина України, ігноруючи заборону на ці дії) викликають у Позивача особливу стурбованість, оскільки відзняті посадовими особами відеоматеріали, можуть бути використані ними у протиправних діях відносно Позивача та його приватної власності, а також з метою завдати Позивачу, та його близьким матеріальних і моральних збитків. Так само зняті відеоматеріали можуть бути продемонстровано третім особам без згоди Позивача.
Наведеними вище діями посадова особа УДАІ УМВС України в Запорізькій області – Відповідач-2 порушила положення:
1. Статті 32 Конституції України.
2. Статті 307 Цивільного Кодексу України.
3. Статті 23 Закону України «Про інформацію».
4. Статті 5 Закон України "Про міліцію".
5. Пунктів 18.10, 20.2 Наказу № 111.
6. Наказу МВС від 01.03.2010 № 33 "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху".
По-п’яте:
Щодо неправомірності використання власної відеокамери в якості технічного пристрою.
Згідно з п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію» інспектор має право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Згідно п. 18.10 Наказу № 111 працівникам підрозділів ДПС забороняється використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.
Зазначені власні мобільні телефони не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки зйомку проводить безпосередньо співробітник ДАІ.
Між тим, ст. 14-1 КУпАП України передбачає, що для застосування відеокамери необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео- зйомки, які працюють у автоматичному режимі.
Наказом МВС № 33 затверджено виключний перелік сертифікованих в Україні технічних приладів, які мають право застосовувати працівники ДАІ.
Даний перелік не містить посилання на правомірність використання жодної властної відеокамери.
За таких умов, фіксація, яка здійснювалася Відповідачем-2 не відповідає вимогам Закону України «Про міліцію», Наказу № 111 та Наказу № 33, до того ж не сприяє виконанню основних завдань міліції, зокрема, підрозділів ДАІ щодо профілактики та припинення правопорушень.
Згідно ст. 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та ст.62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях» і всупереч п. 3 ст. 70 КАС України «докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги».
Рішенням КСУ від 22 грудня 2010 року № 1-34/2010 (№ 23-рп/2010) у справі за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) встановлено, що, виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
Аналіз положень статті 141 Кодексу в системному зв’язку з положеннями статті 258 стосовно фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису» дає підстави для висновку, що вказані технічні прилади та технічні засоби спеціально створені та призначені саме для фіксації за допомогою властивих їм функцій запису зображення на електронний носій чи світлочутливу плівку фактичних даних (показань) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є достатніми для визначення суті правопорушення.
Таким чином, Конституційний Суд України ще раз акцентував увагу на тому факті, що саме працюючі в автоматичному режимі спеціальні технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису є достатніми для визначення суті правопорушення.
По-шосте: Відповідач-1 відповідає за дотримання законності підлеглими посадовими особами під час виконання ним посадових обов'язків. Відповідач-1 зобов'язаний своєчасно проводити правове навчання підлеглих. Неналежне виконання Відповідачем-1 своїх обов'язків тягне за собою систематичне порушення законності підлеглими.
По-сьоме: Відповідач-1 надав недостовірну інформацію щодо законних дій співробітника ДАІ стукати по транспортному засобу учасника дорожного руху, тому що згідно ст. 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», тому інші дії, які не передбачені нормативно-правовими актами в Україні є протиправними.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106, 171-2 КАС України, ст.ст. 278, 279 КУпАП, -
ПРОШУ:
1. Визнати дії Відповідача-2 та Відповідача-3 неправомірними під час зупинки транспортного засобу Позивача.
2. Визнати дій Відповідача-3 неправомірними щодо побиття жезлом транспортного засобу Позивача
3. Визнати дії Відповідача-2 при проведенні відеофіксації Позивача неправомірними та такими що порушують положення:
Статті 32 Конституції України.
Статті 307 Цивільного Кодексу України.
Статті 23 Закону України «Про інформацію».
Статті 5 Закон України «Про міліцію».
Пунктів 18.10, 20.2 Наказу № 111.
Наказу МВС від 01.03.2010 № 33.
4. Визнати неправомірним дії Відповідача-2 то Відповідача-3 щодо безпідставного відкриття капота транспортного засобу.
5. Визнати неправомірним відповідь Відповідача-1 в частині законних дій інспектора ДАЇ стукати жезлом по транспортному засобу учасника дорожнього руху.
6. Визнати неправомірною бездіяльність Відповідача-1 в частині неналежного виконання прямих обов’язків з правової освіти ти систематичного навчання підлеглих.
7. Зобов’язати Відповідача-1 видати письмове розпорядження, яким заборонити співробітникам ДПС УДАІ УМВС України в Запорізькій області проводили незаконну відеозйомку учасників дорожнього руху за допомогою недозволених до використання співробітниками МВС і несертифікованих в Україні технічних засобів, а саме за допомогою власних побутових відеокамер та мобільних телефонів.
8. Копію письмового розпорядження, зазначеного в п. 4 позовних вимог, засвідченого належним чином, надіслати рекомендованим листом на адресу Позивача.
9. Справу розглянути за участю позивача, належно завчасно повідомивши про час і місце судового засідання.
Додатки:
1. Оригінал квитанції про оплату держмита № ????? від ??-??-???? (1 арк. в 1 прим.)
2. Копія компакт-диску з відеозаписом інциденту в кількості 1 шт.
3. Копія компакт-диску з відеозаписом зйомки Позивача проведеної Відповідачем-2. 1шт.
4. Копія відповіді Відповідачем-1 щодо дії Відповідача-3 - ? арк. – 1шт.
5. Копія відповіді Відповідачем-1 щодо власності побутової відеокамери Відповідача-2.
6. Копія відповіді Відповідачем-1 щодо переліку технічних засобів, дозволенних до використання в УДАІ УМВС України в Запорізькій області
7. Копія позовної заяви для надіслання ВІДПОВІДАЧУ-1, ВІДПОВІДАЧУ-2 та
ВІДПОВІДАЧУ-3 на ? арк. ? стор. в 3 прим.
_26_____12______ 2011р. Позивач __________(ZLOY6969)