Сообщение, не относящиеся к теме

1 півріччя "Київпастранс" закінчив зі збитком у 142,2 мільйона гривень. За інформацією ТabloID, Ламбуцький носив годинник, вартістю 15 тисяч доларів.
http://kiev.pravda.com.ua/news/53e9e3b8cde05/

Сообщение, не относящиеся к теме

Даний позов поданий на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка прямо передбачає, що спори з приводу дій чи бездіяльності розпорядників інформації, вирішуються у порядку Кодексу адміністративного судочинства України, та ст. ст. 18, 19 КАС України, згідно з якими справи невизначеної предметної підсудності розглядаються місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

21.07.2014 ОСОБА_1 (надалі – Позивач) звернувся до комунального підприємства «Київпастранс» (надалі – Відповідач) із запитом на інформацію, в якому просив надати копії протоколів та постанов про адміністративне правопорушення за ст. 135 Кодексу України про адміністративні правопорушення (безквитковий проїзд), складених та винесених стосовно Позивача в період з 01.01.2014 до моменту розгляду запиту Позивача Відповідачем. Листом №40/549 від 30.07.2014 Відповідач повідомив Позивачу, що надання інформації щодо протоколів та постанов стосовно притягнення Позивача до адміністративної відповідальності (безквитковий проїзд) законодавством України нібито не передбачено. Водночас такі дії Відповідача є протиправними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Запит на інформацію був поданий Позивачем у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому його розгляд регламентується саме цим Законом.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України №2939-VI кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається, а розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується.
Згідно ст. 13 Закону України №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються зокрема суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
В силу положень ст. 229 КУпАП справи про адміністративні правопорушення за ст. 135 КУпАП (безквитковий проїзд) від імені органів транспорту мають право розглядати керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери. Таким чином посадові особи КП «Київпастранс» при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють як суб’єкти владних повноважень, а їхні рішення (тобто постанови у справах про адміністративні правопорушення) є обов’язковими для виконання, як то передбачено ст. 298 КУпАП. Згідно ж ст. 258 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення складаються відповідними посадовими особами, а тому, зважаючи на викладене, КП «Київпастранс» є належним розпорядником інформації щодо протоколів та постанов, складених відносно особи за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 135 КУпАП, та має вести діловодство щодо таких справ, зокрема і в порядку контролю щодо правильності та своєчасності виконання постанов (ст. 305 КУпАП).
Відповідно до ст. 14 Закону України №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Підставами відмови в задоволенні запиту на інформацію може бути лише випадки, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. Водночас Відповідачем відмовлено у задоволенні запиту з підстав, не передбачених Законом (нібито відсутність положень законодавства щодо надання запитуваної інформації).
Крім того, згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України №2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено порядок оскарження відмови. Проте як вбачається зі змісту листа Відповідача порядку оскарження відмови у задоволенні запиту на інформацію Відповідачем не вказано. Тобто Відповідач діяв не у спосіб та не в межах, передбачених законом, для вчинення оскаржуваних дій.
Таким чином Відповідач володіє запитуваною інформацією про наявність протоколів та постанов у справах про адміністративні правопорушення за ст. 135 КУпАП та зобов’язаний надавати її на запити громадян у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», а твердження Відповідача про відсутність законодавчої бази щодо надання такої інформації є надуманим та необґрунтованим. Зважаючи на це, відмова у задоволенні запиту Позивача від 21.07.2014 є незаконною, а дії щодо такої відмови – протиправними.
Даною позовною заявою Позивач підтверджує, що у провадженні адміністративних чи господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.
Зважаючи на те, що предмет позову містить позовну вимогу, яка вимагає від Відповідача – суб’єкта владних повноважень – вчинити певні дії, та з урахуванням правової позиції Вищого адміністративного суду України, яка міститься в інформаційному листі ВАСУ №28/12/13-13 від 09.01.2013, керуючись ст. 267 КАС України, Позивач вважає за необхідне встановити Відповідачу строк у 10 днів з моменту вступу рішення суду в законну силу для подання звіту про виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 6, 18, 19, 105, 106 КАС України,
ПРОШУ:
1. Визнати протиправними дії комунального підприємства «Київпастранс» щодо відмови у наданні ОСОБА_1 повної та достовірної інформації у відповідь на запит на інформацію від 21.07.2014.
2. Визнати протиправною бездіяльність комунального підприємства «Київпастранс» щодо не зазначення порядку оскарження відмови у задоволенні запиту на інформацію від 21.07.2014.
3. Зобов’язати комунальне підприємство «Київпастранс» надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію у відповідь на запит на інформацію від 21.07.2014.

Сообщение, не относящиеся к теме

Сообщение, не относящиеся к теме

Сообщение, не относящиеся к теме

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 372/3955/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Праць Т.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» на постанову Обухівського районного суду Київської області від 26 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київпастранс» про визнання дій протиправними та зобов"язання надати інформацію,-

ВСТАНОВИВ:



ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні повної та достовірної інформації у відповіді на запит на отримання інформації, визнання протиправною бездіяльності щодо незазначення порядку оскарження відмови в задоволенні запиту на інформацію від 21.07.2014 року та зобов»язання надати повну та достовірну інформацію у відповіді на запит на інформацію від 21.07.2014 року.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 26 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

21.07.2014 року Позивач звернувся до КП «Київпастранс» із запитом на інформацію, в якому просив надати копії всіх протоколів та постанов про адміністративне правопорушення за ст.135 КУпАП, складених та винесених відносно нього Відповідачем в період з 01.01.2014 року до моменту розгляду даного запиту на інформацію.

Відповідачем на вказаний запит надано відповідь від 30.07.2014 року №40/549, в якій повідомлено, що надання інформації щодо протоколів та постанов стосовно притягнення Позивача до адміністративної відповідальності (безквитковий проїзд) законодавством України не передбачено.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон).

Згідно ст.1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно п.1 ч.1 ст.3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію (ч.1 ст.5 Закону).

Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону встановлено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (п.1 ч.3 вказаної статті Закону).

За правилами ст.13 Закону розпорядникам інформації для цілей цього Закону є суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Положеннями ст.14 Закону передбачено перелік обов'язків розпорядників інформації, зокрема, розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Отже, Відповідач як розпорядник запитуваної Позивачем інформації повинен був надати на запит останнього точну та повну інформацію.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про визнання неправомірним надання Відповідачем неповної інформації на поданий Позивачем запит від 21.07.2014 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» залишити без задоволення, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 26 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.