|
70% ставки = 73,08х0,7
Зразок касації
Вищий адміністративний суд України
Позивач (касатор) ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Тел. НОМЕР_1
Відповідач Енська міська рада Київської області
АДРЕСА_2
Тел. НОМЕР_2
КАСАЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014
та постанову Енського районного суду Київської області від 08.01.2014 по справі №/13-а
ОСОБА_1 не погоджується із ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 та постановою Енського районного суду Київської області від 08.01.2014 по справі №/13-а, якими залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до Енської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, оскільки судами першої та апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 118 Земельного кодексу України, ст. ст. 11, 195 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Таким чином жодних вимог до графічних матеріалів, їх виду та змісту, а також способу нанесення графічних позначень для зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки статтею 118 Земельного кодексу України не встановлено. Позивачем було виконано всі необхідні вимоги, що підтверджується матеріалами справи, а судами зроблено хибний висновок, що надані позивачем графічні матеріали не відповідають вимогам чинного законодавства та не містять ряду інших необхідних позначень.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Затверджена ж містобудівна документація м. Енськ відсутня згідно листа відповідача від 04.12.2013. В той же час відповідачем як підставу для відмови у наданні дозволу зазначено «невідповідність місця розташування об’єкта, зазначеного в доданих до заяви графічних матеріалах, вимогам ст. 118 Земельного кодексу України», а суди першої та апеляційної інстанції помилково не врахували той факт, що така підстава для відмови не передбачена ст. 118 ЗК України, а сама ст. 118 ЗК не містить жодних вимог щодо місця розташування об’єкта, що призвело до ухвалення неправильних по суті судових рішень, оскільки відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі, передбачені законом.
Крім того, суди не розглянули справу у необхідних межах всупереч ст. ст. 11, 195 КАС України. Зокрема і у позовній заяві, і у апеляційній скарзі позивач зазначав, що відповідачем не надано саме мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як того вимагає ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки надане відповідачем обґрунтування не є мотивованою відмовою у розумінні ст. 118 ЗК України, оскільки таке визначення є загальним та з нього не вбачається у чому саме полягає невідповідність. Таким чином Відповідачем не додержано критеріїв легальності прийняття рішення, передбачених ст. 118 ЗК України. В той же час завданням адміністративного судочинства є саме контроль легальності, оскільки принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Таким чином Відповідачем не додержано принципу легальності ухвалення рішення, а суди першої та апеляційної інстанцій через порушення норм процесуального права не відобразили їх у судових рішеннях, не врахували їх при винесенні рішень та не надали цим обставинам та доводам жодної правової оцінки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 211, 212, 213 КАС України,
ПРОШУ:
1. Скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 та постанову Енського районного суду Київської області від 08.01.2014 по справі №/13-а.
2. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Енської міської ради Київської області задовольнити.
_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.
При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.
|
Вход
FAQ
Поиск
Сообщение, не относящиеся к теме
Напомню - мне было отказано в выделении участка для строительства в связи с тем, что комиссия якобы установила, что от границы участка до воды 92 метра. Местный суд я проиграл, т.к. судья сказал, шо комиссия не может врать.. 
Сама рада на инфозапрос ответила, что там более 120м, а при проведении съемки, которую я заказал, 117м. С этими бумагами был выигран суд по аналогичному отказу по заявлению жены. Самый честный Одесский апел. суд не разглядел в приложенной ответе на инфозапыт более 120м, а чудесным образом увидел там 