У нас получен очередной загранпаспорт по оплате только госпошлины 170 грн - теперь Харьков. Поздравляем!
https://www.facebook.com/pidoprygoraoksana/posts/667420629972696Коротко:
Сьогодні, після річної судової тяганини, я, нарешті, отримала ЗАКОРДОННИЙ ПАСПОРТ за 170 гривень у ГУ ДМС України в Харківській області. Перша у Харкові і, здається, друга в Україні. Справедливість є - і за неї варто боротись.
Рішення у моїй справі №820/7751/13-а можна знайти в єдиному державному реєстрі судових рішень.
Щира подяка ІГОРЕВІ КАПУСТЯНСЬКОМУ за мотивацію, 90% виконаної у боротьбі роботи і підтримку.
Розлогіша інформація:
Ще в лютому 2013 року я пішла подавати документи на отримання закордонного паспорту, адже планувала поїхати за кордон. Начитавшись в інтернеті про несправедливе вимагання коштів понад держмито у Руслана Жирова та Івана Фурлета, ми з Ігорем Капустянським вирішили теж боротись і не платити зайвих коштів.
У Червонозаводському районному відділенні ДМС мені відмовили в прийнятті документів посилаючись на те, що я, ніби-то, маю ще принести квитанції про сплату "за бланк паспорта" у розмірі 120 гр. та "за послуги ДМС" у розмірі 87 гр. 15 коп. Довелося написати скаргу до прокуратури, і прокурор, передавши справу на розслідування до ГУ ДМС, не знайшов дії працівника неправомірними. Уже влітку 2013 року я подала позов до Харківського окружного адміністративного суду, де 16.10.2013 суддею Піскун Вікторією Олександрівною було винесено несправедливу постанову стосовно мого позову - у задоволенні позовних вимог (оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих мною документів та притягнення до відповідальності п. Кочубей Н.М. (працівниці, що відмовилась узяти документи) і відділеня ДМС) мені було відмовлено в повному обсязі (як пізніше й Ігореві). Але, не спинившись на цьому, ми подали апеляцію до Харківського апеляційного адміністративного суду і, врешті, 21 січня 2014 року ХААС постановив задовольнити мої позовні вимоги у повному обсязі. До слова, засідданя суду в Ігоря відбулося 11 грудня 2013 року і рішення було прийняте не на його користь, а відтак - його касація має незабаром розглядатись у Вищому адміністративному суді. Незабаром мені зателефонували із ДМС і самі запросили у позачерговий час прийти подати документи вже до Головного управління ДМСУ в Харківській області. 4 березня мені вдалось втілити це, і ось, тепер – ТРЕТЬОГО КВІТНЯ 2014 року- я є щасливою власницею закордонного паспорту за 170 гривень.
Щоправда, і при отриманні його довелось помучитись. При подачі документів працівник, що приймала в мене їх, пообіцяла зателефонувати і повідомити, коли паспорт буде готовий. 1 квітня (якось тоді я навіть не подумала, що це може бути жарт) мені зателефонували з ДМС і поцікавились «Почему же Вы, Оксана Леонидовна, до сих пор не пришли за паспортом?». Я пояснила про обіцянку працівника і сказала, що готова у ДМС забрати паспорт. Мені повідомили, що я це можу зробити з понеділка по четвер з 15 до 17 години. Звісно ж, вже 2 квітня о 15 годині я була в приміщенні ДМС. Але паспорт видавати мені відмовились. Як висловилась працівник: «У нас ещё есть один вопросик…(звісно, я запитала який – але пояснювати мені відмовились) Ну время же ещё позволяет нам не выдать Вам его сегодня, а позже». Урешті-решт, я пішла звідти ні з чим, лише з пропозицією завітати до ДМС завтра о 16:30 (тобто 3 квітня), перед тим зателефонувавши до ДМС (навіщо і що це змінить теж пояснити відмовились). Я, чесно, зателефонувала на міський номер з мобільного удень, але п.Редько Ірини Євгенівни, яка займалась питанням видачі мені паспорта, не виявилось на місці і моє прохання перетелефонувати було проігнороване. О 16:30, озброївшись журналістом газети «Шлях перемоги», підтримкою сестри та Ігоря Капустянського, я завітала до ДМС. Після 15 хвилин незрозумілого очікування, не зважаючи на усі мої пояснення охоронцю «мені призначили на 16:30», мене запросили до «службового приміщення» (фактично – на другий поверх установи, де вхід за системою магнітних ключів). Разом зі мною пішли Олексій Слободянюк та Ігор Капустняський, яких намагались вигнати. Мені «погрозили» тим, що мене можуть відправити отримувати паспорт і «внизу» (тобто як усіх тих, хто заплатив по 500 грн., а не як тих десяти людей, яких я бачила у СЛУЖБОВОМУ ПРИМІЩЕННІ! за 0,5 години очікування, які, вочевидь, заплатили не менше 1000 грн.), на що я відповіла, що мені однаково де отримувати паспорт, аби тільки отримувати. Усе ж, після значної кількості часу і спроби зателефонувати на гарячу лінію ДМС, мені винесли МІЙ ПАСПОРТ, 100-500 разів підкресливши, що ЛИШЕ мені і ЛИШЕ згідно з рішенням суду видали цей паспорт,а інші можуть навіть не суватись подавати так документи до зміни законодавства. П.Редько була досить різкою у висловлюваннях: «Они там щас доложили Авакову и всем останльным. Начальник у нас новый. Да. Поэтому мы … Но это в отношении ТОЛЬКО ВАС. Ну я надеюсь, ребята, совсем на другое, на то, что вот это вот тероризирование не будет (це вона про чисельні листи до ДМС від Ігоря Капустянського, на які їм доводилось щоразу давати відповідь), а будет нормальная законодательная база, которую новые руководители приведут в порядок и тогда будет всё хорошо».
Залишаючи службове приміщення, Ігор попрощався з працівниками ДМС, промовивши: «Слава Україні». І пані Редько нам відповіла «Героям слава!».
Вход
FAQ
Поиск
Сообщение, не относящиеся к теме
