Иск
Жовтневий районний суд м. Маріуполя
87500, м. Маріуполь, пр-т Металургів, 31
позивач
відповідач-1 УДАI ГУМВС України в мiстi Марiуполь Донецькiй областi
87523, ул. Макара Мазая ,16
тел. 47-41-40, 47-41-41
відповідач-2 Лісовський Віктор Леонідович
інспектор ДПС, прапорщік
рота ДПС м. Маріуполя при УДАІ
87523, ул. Макара Мазая ,16
тел. 47-41-40, 47-41-41
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
или (ПОЗОВНА ЗАЯВА)
про визнання протиправними дій інспектора ДПС (Лісовського Віктора Леонідовича) та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
АН №903032 від «26.04.2011р.»
26.04.2011 року стосовно мене було винесено постанову інспектором ДПС УДАІ прапорщиком Лісовським Віктором Леонідовичем про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122, ч. 2 КУпАП у розмірі 425 гривен АН №903032 (додається) за порушення пункту 16.2 правил дорожнього руху (далі ПДР). Відповідно до вищезазначеної постанови, я, керуючи власним транспортним засобом, начебто, 26.04.2011 року при повороті направо з пров. Нахімова на вул. Леніна не надав дороги пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, на яку я повертав.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права та невірним тлумаченням вимог ПДР, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно п. 16.2 ПДР На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Але інспектор ДПС при розгляді справи не прийняв до уваги, що словосполучення «дати дорогу» є терміном, суть якого роз'яснює п. 1.10 – «дати дорогу» - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Зокрема, згідно цьому пункту ПДР, вимога «дати дорогу» вважається виконаною, коли учасникі дорожнього руху, які мають перевагу, не були змушени змінити напрямок руху або швидкість.
Я з інспектором ДАІ не погодився i намагався пояснити інспектору фактичні обставини подій, яки були такими: я почав рух на перехресті на зелене світло, виконуючи поворот праворуч я надав перевагу пішоходам на регульованому пішохідному переході зменшив швидкість до повної зупинки та переконавшись, що пішоходи, яким може бути створена загроза або небезпека, відсутні, продовжив рух. У той момент, коли я виїхав на пішохідний перехід, з лівої від мене сторони дороги пішоходи йшли по проїзній частини спокійно і не були змушені змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на них не існувало, уникати наїзду вони не були змушені. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п.1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. За таких умов обов’язку дати дорогу не існувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, переліченим у п.16.2 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту. Все це я намагався пояснити інспектору, однак, мої пояснення інспектором ДПС не були прийняті до уваги.
Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КУпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким нібито було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст. 269 КУпАП така особа є потерпілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст. 272 КУпАП є свідком. У відповідності до ст. 256 КУпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися в протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потерпілих або свідків.) У відповідності до ст. 251 КУпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Неприлучення до справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протирічить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності в справі передбачених законом доказів. Обов’язок дослідити всі обставини у справі, дослідити усі докази, до яких належать і пояснення свідка згідно ст.272 КУпАП, покладено на інспектора ДАІ згідно ст. 279 КУпАП та п. 2.12 Інструкції.
Але незважаючи на це інспектор ДПС, не маючи достовірних даних про порушення мною Правил дорожнього руху, почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Мені були не повністю роз’яснені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та ст.:№ 63 Конституції України.
Не були виконані вимоги ст. 280 КУпАП по розгляду всіх обставин справи, зігнорований п. 1.10 ПДР, що визначає ключовий у цьому випадку термін «дати дорогу». У протоколі про адміністративне правопорушення інспектор ДПС зазначив, що мається видезапис, але не вказав назву, модель серійний номер технічного засобу, на який здійснювався відеозапис. Документи на камеру інспектор відмовився показати бо вони були відсутні. Таким чином, застосування такого технічного засоба інспектором ДПС було неправомірним. (Згідно п.18.10 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС «Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється … Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув»).
У протоколі інспектор вказав на відеозапис, як доказ скоєння мною правопорушення але згідно конституції Україні ст. 32 , 62 такі докази вважаються незаконними т.к. документів на відеокамеру в інспектора не було (відмовився надати) а так само при розгляді справи про адміністративне правопорушення зібрані по справі докази повинні оцінюватися з позиції дотримання вимог закону при їх отриманні.
За цих обставин Позивач вважає постанову в справі про адміністративне правопорушення АН№903032 від 26.04.2011р. прийнятою з порушеннями чинного законодавства, необґрунтованою, протиправною, незаконною, а також такою, що підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 287, 288, 289 КУпАП, ст. 6, 7, 9, 104 КАСУ
ПРОШУ:
1. Постанову серії АН №903032 від 26.04.2011р. про накладення на Позивача адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 2 КУпАП у розмірі 425 гривень визнати незаконною та скасувати.
2. Провадження в адміністративній справі закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.
3. Визнати протиправними дії інспектора ДПС (Лісовського Віктора Леонідовича)
Додатки:
1. доказ сплати судового збору – квитанція установи банку;
2. копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення АН1№364750 від 26.04.2011 року.
3. копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності АН№903032 від 26.04.2011 року.
26.04.2011 року ________________ __________________
В протоколе в качестве доказательства указано видеозапись
На заседании заявил устное ходатайство о не рассмотрении в качестве доказательства видеозаписи на основании:
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про міліцію
Стаття 11. Права міліції
Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:
...
21)
....
використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху
И соответсвующий перечень, в который бытовые камеры не входят.
Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху
Наказ Міністерства внутрішніх справ України
від 1 березня 2010 року N 33
Самое главное:
На видеозаписи чётко видно, что пешеходы не меняли скорость и направление движения. О чём неоднократно заявлял ИДПС и судье.
Суд в иске отказал:
Ключевые моменты постановления суда:
- Согласно п 16.2 должен предоставить преимущество в движении пешеходам
В оригинале (16.2. На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, )
- суд считает что ИДПС всесторонне и объективно оценил (хотя нет показаний свидетелей(потерпевших) которым я не дал дорогу)
- мои пояснения были расценены судом как попытка уйти от ответственности (клевета)
Решение окончательное и обжалованию не подлежит. Какие действия я могу предпринять далее, чтобы наказать судью вынесшего не правомерное решение?
. от Кивалова , правда месяц назад пришло , что разбираются , а больше никакой ответки нет.
