|
.....................................................Адміністративний позов
......................................про скасування постанови по справі про адміністративне
...............................................правопорушення СВ№ 000000 від 30.09.2009р.
.....30 вересня 2009 року, керуючи належним мені легковим автомобілем ВАЗ 210416, державний номер СВ ХХХХ АІ, я рухався по вулиці Кільцева у бік перехрестя вулиць Кільцева-Шевченка, та здійснив поворот ліворуч на вул. Шевченка. Проїхавши по вулиці Шевченка метрів 150, зненацька був зупинений інспектором ДПС ВДАІ Чернігівського району Бригинцем Сергієм Васильовичем, який раптово з’явився на узбіччі дороги із-за залізобетонного стовба, а службове авто інспектора було припарковано приблизно в 7-8 метрах від дороги під кронами дерев та кущів зелених насаджень. Інспектор повідомив мені, що нібито я порушив правила проїзду перехресть правил дорожнього руху України п.16.3, а саме «не виконав вимог дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінії)». Я виразив незгоду з інспектором, та посилаючись на Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 він 10 жовтня 2001року ( надалі - Правила дорожнього руху), пояснив свої дії, та посилаючись на розпорядження Міністерства внутрішніх справ України № 466 від 21 травня 2009 року (надалі – розпорядження МВС №466), безпідставність та протиправність претензій інспектора, та попросив не затримувати мене, зважаючи на те, що я направлявся на кладовище, для прийняття участі в процедурі поховання моєї померлої родички, однак інспектор проігнорував мою просьбу та затримав мене на 40 хв. на протязі яких він складав протокол про адміністративне правопорушення серії СВ №012980, та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СВ №011857 у зв’язку з нібито вчиненим мною правопорушенням.
......Вважаю зазначену вище постанову незаконною, а дії інспектора – грубим порушенням нормативно правових актів та чинного законодавства, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які призвели до порушення моїх конституційних прав та свобод, та до моральних збитків пов’язаних з втратою часу, та нервуванням в тяжкі для мене годину, з наступних підстав.
.....Згідно Правил дорожнього руху п.8.10 «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія)…», водій зобов’язаний зупинити т/з перед дорожньою розміткою 1.12, однак п.8.11 Правил дорожнього руху говорить про можливість ситуації коли це виконати неможливо - «Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.», хочу зауважити, що законодавець не вказує причини, чому водій не може спинити т/з однак говорить, про те, що така ситуація можлива. П. 12.9 (г) Правил дорожнього руху вказує на заборону екстреного гальмування – « Водієві забороняється:
................г) різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
......Тому згідно п.8.11, водієві дозволяється рухатися далі, однак за умови забезпечення безпеки руху. Тоді, що робити, якщо забороняюче світло світлофора загорілося в момент, коли я вже не зможу спинити автомобіль у вказаному місці без різкого гальмування, а навіть і при різкому гальмуванні, в кращому випадку, - на пішохідному переході, та умова безпеки руху не виконується, бо по перехрещуваній дорозі справа від мене на великі швидкості їхала іномарка, і гальмувати вона не збиралася. Згідно п.п. 15.9 (г) « зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі…». Оскільки дане перехрестя обладнано таким чином, що між перехрещуваною дорогою та пішохідним переходом відстань близько 12-15 м, то най безпечніший, в даному випадку, варіант це спинитися за пішохідним переходом так, щоб не створювати перешкоди для руху пішоходів та рухаючихся по перехрещуваній дорозі автомобілів. Хочу також відмітити, що п.п.10.10 забороняє рух заднім ходом одразу по кільком параметрам – « Забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в'їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю». Враховуючи все вище вказане, мені просто, керуючись Правилами Дорожнього руху, нічого іншого не залишається, як оставатися за пішохідним переходом, та чекати коли водії, що спинилися на сигнал світлофора, який забороняє рух, за мною, не почнуть рух та подадуть сигнал, про те, що вже можна рухатись. Додатково, переконавшись, що т/з, що рухались по перехресній дорозі спинились, я продовжив рух через перехрестя, згідно п.п 10.1 – « Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Вважаю, що мої дії були чітко керовані правилами дорожнього руху, та цілком безпечні, не наражали жодного з учасників руху на небезпеку, та не доставили жодних перешкод та незручностей в русі.
Натомість, хочу звернути увагу на низку порушення з боку інспектора.
.....Згідно ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( надалі – КУпАП) – «У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі…». З протоколу видно, що місце розгляду справи є перехрестя вулиць Кільцева та Шевченка, що не відповідає істині, бо патрульне авто, та сам інспектор, як я вже зазначав, знаходилися досить далеко від перехрестя цих вулиць, і розгляд справи та складання протоколу, та винесення постанови відбувалися, відповідно, далеко від місця вказаного в протоколі, приблизно за 120-150 м.
.....Частина друга ст. 256 КУпАП говорить про те, що «… При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі», та інспектор не ознайомив мене з моїми правами та обов’язками зазначеними в статті 268 КУпАП, не кажучи вже про їх роз’яснення.
Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України №77 від 26.02.2009р. «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (надалі – наказ МВС №77), п.11.17 говорить про те, що записи в протоколах про адміністративні правопорушення, робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. Стосовно складеного на мене протоколу та винесеної постанови хочу зазначити, що дана норма наказу була грубо порушена інспектором, дані про особу інспектора, так само як і мої дані, не тільки заповнені не друкованими літерами, а навпаки таким поганим почерком, що в мене виникли серйозні проблеми при намаганні встановити особу інспектора та свідків, для оскарження вище вказаної постанови в суді.
.....Протокол та постанова також містять данні про таке, що марка авто на якому було скоєно правопорушення –ВАЗ 2104, однак згідно свідоцтва про реєстрацію т/з серії СВС 027006 (свідоцтво про реєстрацію мого т/з ) авто яке належить мені відповідає марці ВАЗ 210416
.....Згідно розпорядження Міністерства внутрішніх справ України від 21.05.2009р. №466 (надалі – розпорядження МВС №466), п. 1.3. забезпечити безумовне виконання вимог наказу МВС N 1111 від 13.11.2006, зокрема, щодо виключення випадків безпідставного зупинення транспортних засобів, а також п.1.6. – виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо). Однак інспектор ДПС Бригинець С.В. проігнорував, та грубо порушив дану норму, пред’явивши в якості доказу доведення моєї вини, фотознімок, зроблений цифровою фотокамерою Canon А560, на якому, сфотографовано автомобіль з великої відстані, більша частина якого закрита захисною огорожею та травою, так, що видно лише 40%, а саме кришу, також на фото не видно, і не могло бути видно, через ракурс з якого проводилась зйомка, дорожньої розмітки 1.12, в порушенні вимог якої інспектор мене звинувачував, а також взагалі не видно і не могло бути видно державного номерного знаку авто, що було сфотографовано, бо на фото, авто зафіксовано збоку.
Надання таких доказів суперечить п. 12.1. наказу МВС №77 який встановив чіткі вимоги, що до якості та інформації яку мають містити матеріали отримані за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а саме – фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом. Знімок, який був наданий мені інспектором, не міг забезпечити жодних вимог цього пункту наказу:
............ з фото неможливо встановити суті порушення;
............ фото не має чіткого зображення т/з, через далеку відстань зйомки;
............ при збільшенні зображення воно розпливається, так, що важко навіть ідентифікувати колір авто;
............ з трудом можна встановити марку авто;
............ на фото взагалі відсутнє зображення держ. номерного знаку авто.
Тому, навіть, я не можу відповісти, на питання, чи дійсно на фото зафіксовано мій автомобіль? Чи може подібне авто проїхало незабаром, переді мною.
.....З огляду на це можна стверджувати, що докази інспектора є недостатніми для доведення моєї вини, а отже, згідно розпорядження МВС №466 п.1.3, безпідставно складено протокол та винесено постанову.
.....Згідно розпорядження МВС №466 п.1.3 не допускати випадків здійснення контролю за дотриманням водіями правил дорожнього руху із місць, закритих для візуального огляду учасникам дорожнього руху (об'єкти дорожнього сервісу, зелені насадження тощо). Ця норма теж була грубо порушена інспектором.
Відносно свідків, хочу зауважити, що жоден зі, вказаних у протоколі, свідків не був свідком скоєння правопорушення, а лише свідками моєї відмови підписувати злочинний протокол та постанову, крім того хочу звернути увагу на те, що один із свідків був лише випадково проїжджаючим громадянином, якого зупинив інспектор, а другий – товариш інспектора, який сам підійшов не за баром, та дружньо, за руку привітався з інспектором, та, в ході складання протоколу, спілкувався про якісь свої справи з ним.
.....Також хочу зауважити, що інспектор проігнорував моє клопотання про перенесення місця розгляду справи до суду, яке я висловив у письмовій формі в протоколі, та виніс постанову на місці, чим порушив ст. 268 КУпАП- особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, ст. 276, 280 КУпАП та мої конституційні права.
.....На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 18, 104, 105, 106, Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст 287, 288, 289, 292, 293 КУпАП,
Прошу:
1. Прийняти адміністративний позов, до свого впровадження;
2. Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення СВ№00000 від 30.09.2009р.;
3. Закрити справу про адміністративне правопорушення через відсутність складу злочину;
Додатки:
Позовну заяву викладено на чотирьох аркушах.
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення СВ№01298 від 30.09.2009р;
2. Копія постанови в справі про адміністративне правопорушення СВ№011857 від 30.09.2009р.
|
Вход
FAQ
Поиск
