|
Добрый день!
Мною 15.11.2010 подана ПОЗОВНА ЗАЯВА в суд:
"До ________ районного суду
Позивач:
Відповідач:
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови Серія __ №___ в справі про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2010 року.
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ч.3 ст.288 Кодексу України про Адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП) України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«12» листопада 2010 року близько 10:00 год. ранку я рухався автомобілем ___________, державний номерний знак _______________, у напрямку м. Чугуїв по автомобільній дорозі Київ-Харків-Довжанський.
Приблизно в цей час на 557 км. автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський мене зупинив інспектор ДПС взводу ДПС м/д м. Чугуїв, старшина міліції _____________________. Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора ДПС взводу ДПС м/д м. Чугуїв, старшини міліції ___________________ та, згідно з його слів, за показниками приладу «Радіс», стало порушення мною вимог пункту 12.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. Але мені не було пред'явлено жодного доказу порушення, крім безпідставних звинувачень.
Незважаючи на мої заперечення та заперечення свідка пана ________________________, який знаходився зі мною в автомобілі під час руху та був присутній під час складання протоколу, стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил та встановленої Правилами швидкості, інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення серія ____ №_______ від 12.11.2010р. (копія додається). В протоколі зазначено, що я, Позивач, нібито порушив вимоги п. 12.9 Правил дорожнього руху і, що швидкість руху була виміряна приладом «Радіс» № 3162.
Отже протокол від 12.11.2010р. мені було надано на підпис після його складання та підписання інспектором. У протоколі мною зазначено зауваження про незгоду з висновками інспектора, адже Правила дорожнього руху України я не порушував; а також зазначено, що я рухався автомобілем з фактичноюі швидкістю не більш ніж 105 км/год в щільному потоці транспорту, а отже виміряна швидкість може належить будь-якому з автомобілей, що рухались в цей час на 557 км. траси Київ-Харків-Довжанський. Доказів про те, що швидкість на радарі належить саме моєму автомобілю, пред`явлено не було. Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним.
Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час на приладі, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався попереду мене, позаду чи навіть в кількох десятках метрів від мого автомобіля в зустрічному напрямі. Проконтролювати напрям дії прибору в руках інспектора, я, їдучи за кермом свого автомобіля не міг. При цьому маю зазначити, що у момент, близький до вимірювання швидкості, в напрямку міста Чугуїв поблизу мого автомобіля попереду та позаду рухалися та наздоганяли мене ще декілька автомобілів. На зустріч також рухалось декілька автомобілів. Свої заперечення я виклав у поясненнях до протоколу.
Також слід зазначити, що згідно п.12.6 ПДР: «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: ….г) … на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.» Виходячи з ч. 1 ст.122 КУпАП відповідальність передбачена при перевищенні водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год. Слід також враховувати, що згідно тактико-технічних характеристик мобільний радар «Радіс» має похибку вимірювання швидкості до 2 км/год, та різницю швидкостей цілі та групи цілей при виборі самої швидкої цілі до 3 км/год.
Виходячи с того, що на момент моєї зупинки інспектором, на цьому відрізку траси не було встановлено дорожних знаків „Обмеження максимальноі швидкості”, враховуючи тактико-технічні характеристики прибору «Радіс», згідно показань спідометру та показанню свідка ______________________________, який знаходився зі мною в автомобілі під час руху та був присутній під час складання протоколу, фактична швидкість мого автомобіля була не більш ніж 105 км/год, тобто перевищення швидкості, яке підпадає під дію ч. 1 ст.122 КУпАП не було.
Що стосується п. 12.9 ПДР: «Водієві забороняється:
а) перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу;
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
в) перешкоджати іншим транспортним засобам, рухаючись без потреби з дуже малою швидкістю;
г) різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
Ніяка із обставин, що стосуеться п.12.9 ПДР не мала місце бути, про що свідчить запис інспектора ДПС взводу ДПС м/д м. Чугуїв, старшини міліції Срібного Сергія Івановича у протоколі.
Також, не зважаючи на мої заперечення, про що було вказано в протоколі, і врахувавши свої думки достатніми Відповідач, інспектор ДПС взводу ДПС м/д м. Чугуїв, старшина міліції ______________________, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., та виніс постанову серія ___ №___________в справі про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2010 року (копія додається). Сума штрафу в 300 грн. була винесена безпідставно та є такою, що не відповідає КУпАП, бо в ньому зазначено про кратність штрафу стосовно неоподаткованому мінімуму.
Необхідно також зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Отже маємо прийти до висновку, що вимірювач «РАДІС» № 3162 не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути визнаний доказом по справі. Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Також зазначу, що згідно з ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відео зйомки. Фіксування вручну не відповідає вимогам закону. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «РАДІС» № 3162 в порушення наведеного положення.
Також маю зазначити, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується на величину швидкості зустрічного руху інспектора або його руки з приладом в напрямку автомобіля, швидкість якого вимірюється. Коректне показання прибору можливе тільки при нерухомій його фіксації. Свідків того, яким чином інспектором було здійснено вимірювання і швидкість саме якого автомобіля він вимірював не було.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс» № 3162 будь-яких інших доказів не наведено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 254, 255, 276, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним з наступних причин: рухаючись по автомобільній дорозі Київ-Харків-Довжанський біля м. Чугуїв, я виконував вимоги Правил дорожнього руху України щодо дозволеної швидкості; жодних доказів порушення саме автомобілем, яким керував я, не наведено. Складаючи оскаржувану постанову, інспектором не було враховано мої пояснення та дійсні обставини справи, що дають підстави додатково вважати оскаржувану постанову незаконною. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, а саме, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, згідно якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність і обтяжують відповідальність, а також вимог ст. 278 КУпАП, згідно п. 4 якої орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про аміністративне правопорушення вирішує чи витребувано необхідні додаткові матеріали. Суб’єкт оскарження не з’ясував ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність, не витребував, при цьому, необхідних документів. За таких умов вважаю, що у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серія ___№_____________ в справі про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2010 року є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та призупинити дію постанови серії ___ №__________ від 12.11.2010р. на час судового розгляду по справі.
2. Визнати дії інспектора ДПС взводу ДПС м/д м. Чугуїв _________________ неправомірними.
3. Зазначену постанову серії ___ №______________ від 12.11.2010р. у справі про адмніністративне правопорушення скасувати.
4. Викликати мене у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату та час.
5. Викликати у судове засідання свідка по справі ____________________, належно повідомивши про дату та час.
Додатки:
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії ____ №________________ в справі про адміністративне правопорушення від
12.11.2010 р. в 2-х прим.
3. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ___ №____________ від 12.11.2010 в 2-х прим.
«15» листопада 2010 року"
02.12.2010 из суда я получил Ухвалу про залишення позивної заяви без руху.
Причина - необходимость исправить указанные ошибки, а именно указать способы связи с ответчиком и свидетелем.
Информацию я узнал и теперь необходимо исправления передать в суд.
Как лучше это сделать - отдельным заявлением с просьбой приобщить к делу (если можно помогите с точной формой такого заявления) или внесением изменений в уже поданную Позовну заяву???
Если можно опишите дальнейшие мои действия.
|
Вход
FAQ
Поиск
.