До Суворовського районного суду міста Одеси
65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68
Тел.: (048) 723-33-77
Адреса електронної пошти:
[email protected]Позивач: Xxxxxxx Xxxxxx Xxxxxxxxx
#####, x. Xxxxx, xxx. Xxxxxxxxxxx, ##
Тел. моб.: ####-###-##-##
Адреса електронної пошти:
[email protected]Відповідач: УДАI ГУМВС України в Одеській області
65114, м. Одеса, вул. А.Корольова, 5
Тел.: (0482) 301-753
Адреса електронної пошти:
[email protected]Позовна заява
Про скасування постанови серії ВН №###### про адміністративне
правопорушення від 10 жовтня 2010р.
Ця позовна заява підлягає розгляду у судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст.14-1 КУпАП.
Відповідно до ст.288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Я, Xxxxxxx Xxxxxx Xxxxxxxxx, 10 жовтня 2010 року, близько 13:20, керував автомобілем «Хюндай Соната» державний реєстраційній номер XX####XX, їхав згідно Правил дорожнього руху, нічого не порушував. Рухаючись у щільному потоці транспорту по вул. Балківьска та під'їхавши до перехрестя з вул. Дальницька, після повороту праворуч згідно із сигналом світлофора що дозволяє рух (зелений), був зупинений інспектором ДПС. Дотримуючись ПДР я зробив зупинку, після чого до автомобіля підійшов інспектор ДПС 2-го взводу ДПС ВДАІ в м. Одеса, Xxxxxx Xxxxxxx Xxxxxxxx та сказав що я порушив ПДР, не надавши переваги пішоходу, якій переходив проїжджу частину на яку я повертав. Оскільки я не порушував ПДР, та не створював пішоходам перешкод, я попросив притягнути зазначеного пішохода для надання свідчень, або покликати свідків цього інциденту, на що мені було відмовлено. Коли я запитав, які є докази слів інспектора, він відповів, що знімав усе на відеокамеру, проте на прохання надати сертифікат і свідоцтво про повірку камери сказав, що їх немає, але, якщо потрібно мені покажуть їх в ДАІ. Враховуючи, що відеозйомка на несертифіковану відеокамеру незаконна, а інспектор намагається чинити на мене тиск, я сказав, що не згоден зі обвинуваченням, та запропонував скласти протокол, щоб опротестувати дії інспектора в суді. Отримавши мої документи інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1 №###### від 10 жовтня 2010р. за підозрою у порушенні вимог п.16.2 ПДР України. і, тим самим, вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, та сам же виписав постанову серії ВН №###### від 10 жовтня 2010р. про накладення адміністративного стягнення у розмірі 500 грн.
Вважаю постанову інспектора незаконною, та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
1). У ст.254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень), він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи, що в КУпАП не існує таких порушень, при яких інспектор ДПС має право винести на місці постанову без складання протоколу, а протокол складений неправомірно, то постанова на підставі такого протоколу теж є незаконною, та підлягає скасуванню.
2). У тексті постанови зазначено, що я, водій транспортного засобу, «здійснюючи поворот праворуч не надав переваги пішоходу, якій переходив проїжджу частину дороги на яку я повертав». А втім для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних причин і вимоги закону при цьому не були враховані. Згідно п.16.2. ПДР України «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає…», термін ПДР «дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість», теж вказує на те, що мої дії аж ніяк не можуть бути класифіковані як порушення - адже пішохід не змінював ні напрямку, ні швидкості руху. Крім того, враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п.1.10 ПДР, у даному випадку ніякої небезпеки для пішохода або перешкоди для нього не створювалося, він переходив проїзну частину спокійно, не був змушений змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на нього не існувало, уникати наїзду він не був змушений (що відповідає вимогам п. 16.2 ПДР України). Враховуючи вищесказане, бачимо, що при складанні постанови не були розглянуті обставини події, і вимоги закону при цьому не були враховані, тому постанова є незаконною, та підлягає скасуванню.
3). Відповідно до вимог ст.257 КУпАП: «Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.», але через те, що інспектор не надіслав протокол для розгляду - не було проведено підготовки до розгляду справи та самого розгляду з дотриманням всіх вимог КУпАП згідно ст.ст. 258, 276, 283, 285. Прошу також звернути особливу увагу, що згідно Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України №111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» розділ 7 п.7.7. та розділ 16 п.16.6., інструкція не надає працівникам підрозділів ДПС права розглядати справи про адміністративні правопорушення за складеними ними же адміністративними матеріалами.
Порушуючи діючі нормативні процесуальні акти порядку розгляду адміністративних справ, викладені вище, інспектор розглянув справу на місці, виніс постанову на місці, та вручив її також на місці. Це свідчіть проте, що інспектор перевищуючи свої повноваження, знехтував порядком, який встановлений статтями 257, 258, ч.5 ст.285 КУпАП., знехтував Наказ МВС України №111 від 27.03.2009 р, а також положенням ст.19 Конституції України. В зв’язку з вище викладеним вважаю винесення постанови ВН №###### про адміністративне правопорушення від 11 вересня 2010р. інспектором протиправною дією, а саму постанову незаконною, яка підлягає скасуванню.
4). В ст.222 КУпАП встановлено, що працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення. В той же час статтями 276, 257, 258, 285 КУпАП передбачено і порядок такого розгляду, а статтею 19 Конституції накладено обов’язок на працівників ДПС діяти тільки в порядку установленому Законом. Тобто у відповідності до КУпАП. З тексту постанови та протоколу убачається, що адміністративну справу було розглянуто на місці, нібито, скоєння правопорушення. Постанова також була вручена на місці. Розгляд справ на місці скоєння правопорушення передбачено виключно тільки у випадках передбачених ч.3 ст.258 КУпАП. До таких випадків ця справа не належить, тому постанова виписана за таких обставин є незаконною, та підлягає скасуванню.
5). Після ознайомлення и внесення пояснень до протоколу, я попросив дозволу внести до протоколу свідка згідно ст.272 КУпАП - пасажира мого автомобіля, на що інспектор мені відмовив, після чого процес спілкування з інспектором став знімати на камеру мобільного телефону мій пасажир. Я запропонував інспектору самостійно заповнити графу свідки, внісши в неї дані мого пасажира, однак він знову мені відмовив, сказавши, що це "його свідки», що є порушенням закону і потрапляє під ст.366 КК України, та порушує ст.256 КУпАП. У результаті, внести дані про свідка мені вдалося лише після дзвінка по телефону довіри ДАІ (тел. 301753) о 13:48, де мені підтвердили моє право записати в протокол будь-яких свідків інциденту. Підтвердженням моїх слів, крім показань свідка, також є відеозапис на мобільному телефоні, яку я готовий надати на першу вимогу суду. Вищевикладені факти говорять о перевищенні службових повноважень і (або) службовій невідповідності інспектора, а отже дії такого співробітника ДАІ є протизаконними, а складені ним протокол і постанова - є недійсними.
6). Поки інспектор заповнював протокол, до його патрульної машини, з порушенням правил дорожнього руху, перетинаючи подвійні трамвайні колії, і виїхавши на зустрічну смугу, під'їхала ще одна патрульна машина ДАІ, проте дане порушення ПДР було проігноровано інспекторами патруля, які мене зупинили, що є порушенням Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України №111 від 27.03.2009 р. розділ 6 п.6.32.5. «Під час службової діяльності дотримуватись законності, не допускати її порушень іншими працівниками». Це порушення також говорить о службовій невідповідності інспектора, а отже дії такого співробітника ДАІ є протизаконними, а складені ним протокол і постанова - є недійсними.
7). Щодо використання відеокамери «Панасонік» в якості технічного пристрою існує цілий ряд нормативно-правових актів:
Згідно з п.21 ст.11 Закону України «Про міліцію» інспектор має право «використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», а згідно Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України №111 від 27.03.2009 р. розділ 18 «18.1. Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється:» … «18.10. Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув», та згідно розділу 20 п.20.2. «…Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув…». На моє прохання інспектор не надав мені документів на сертифікацію, та на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації відеокамери «Панасонік», та не зазначив у протоколі серійний номер пристрою, тип і модель камери, що унеможливлює встановлення справності та відповідності пристрою стандартам (зйомка проводилась, як вказано в протоколі "камерою Панасонік" адже в реєстрі відеокамер фірмі Panasonic не має таких камер, усі моделі випускаються під брендом Panasonic, тобто камер з назвою «Панасонік» не існує, або пристрій показаний інспектором є підробкою чи контрафактним товаром), це виключає використання запису в якості доказів у справі про адміністративне порушення.
Згідно приказу МВС № 466 от 21.05.2009 п.1.7. «У ході документування порушень правил дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, то мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, до винесеної постанови додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника». Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. Між тим, ст.14-1 КУпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео- зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
На сьогоднішній день Наказом МВС № 33 від 01.03.2010 року затверджено чіткий перелік сертифікованих в Україні технічних приладів, які мають право застосовувати працівники ДАІ, і в цьому списку камери «Панасонік» немає. Отже фіксація правопорушень цифровими відеокамерами не є доказової базою.
Таким чином, порушаючи ст.19 Конституції України «…Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», та ст.62 Конституції України «…обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях…» і супереч п.3 ст.70 КАС України «Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги» інспектором був складений протокол на підставі незаконних доказів, та виписана протизаконна постанова.
8). Порушення відповідно ст.122 ч.2 КУпАП тягне за собою накладання штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян складає 17грн., і сума штрафу у 500 грн. у постанові не є кратною неоподатковуваному мінімуму доходів громадян, тим самим інспектор проявив незнання нормативно-правової бази, тоді як згідно ст..19 Конституції України «… Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», тому постанова є незаконною, та підлягає скасуванню.
9). Перш ніж отримати копію протоколу, я попросив ознайомити мене з моїми правами, однак інспектор оголошуючи їх не сказав про право на захист юриста при розгляді справи, а коли я йому нагадав про ці права, і зробив у протоколі запис з проханням надати мені юриста згідно ст.268 КУпАП, він проігнорував це, виписавши мені постанову, чим проявив незнання нормативно-правових актів. Розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії.
Міжнародні гарантії реалізації права на захист:
Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997.
Ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973.
Принципи 1, 19 «Основних принципів, що стосуються ролі юристів», прийнятих восьмим конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками 27серпня - 7 вересня 1990 року.
Оскільки всі мої дії відповідають законодавству України, і адміністративного правопорушення я не скоював, вважаю, що законні підстави для притягнення мене до адміністративної відповідальності при відсутності порушення Правил дорожнього руху України з моєї сторони, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 99, 104-106, 162 КАС України, та ст.ст. 247 п.1, 256, 287, 288, 289, 293 п.3 КУпАП,
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Постанову серії ВН №###### від 10 жовтня 2010р. визнати незаконною та скасувати.
3. Протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1 №###### від 10 жовтня 2010р. анулювати.
4. Справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП, в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
5. Викликати у судове засідання свідка - Xxxxxxxx Xxxxx Xxxxxxxxx, яка проживає за адресою м. Одеса, xxx. Xxxxxxxxxxx, ##, xx. ##.
Додатки:
1. Копія позовної заяви на 5 арк. - 2 примірника.
2. Копія Протоколу серія ВН1 №###### про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2010р. - 2 примірника.
3. Копія Постанови серія ВН №###### про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2010р. - 2 примірника.
Чем всё кончится ясно заранее, поэтому подаю отвод судье:
Судья отвод отклонила, и провела заседание. При этом очень внимательно меня послушала (уже без фокусов, т.к. видела что я всё записываю на диктофон в телефоне), но естественно вынесла решение в пользу гаишника 
