Привіт!

Приклад як суддя районного суду може обмежити громадянина у конституційному праві, що гарантується ст.55 КУ. ІДПС виносить нишком постанову і передає її до ДВС. Від ДВС ви дізнаєтесь про постанову, звісно термін оскарження минув. Подаєте до суду позов про скасування постанови ВДАІ та клопотання про поновлення термінів. Суддя відмовляє у розгляді справи по будь якій причині, навіть якщо вона не відповідає дійсності. На підставі ч.2 ст.155 КАСУ пробуєте оскаржити ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду. Отримуєте ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду в силу ч.2 ст.171-2 КАСУ. Не втрачаєте надії та подаєте скаргу до ВАСУ - отримуєте відмову - ч.2 ст.171-2 КАСУ.

Виходить що суддя може навіть і не розглядати вашу справу і ч.2 ст.155 КАСУ не працює?
Справу жоден суд так і не розглянув.

Які можливі подальші дії?

Якщо ДВС пропустить строки відкриття виконавчого провадження, то ще можна потягатися і з ними. Якщо пощастить, то штраф таким чином пошлеться в сад.

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

Нужно выложить все решения судов, это очень интересно

может нарисовать кукиш поставить печать и подпись. по покращщенням, обжалованию не подлежит.

варианты есть , но на их реализацию нужно уйма времени, терпения , настырности и главное желания ...

______________________________

на всякий случай .........

Справа: № 2-в-1360/10 Головуючий у 1-й інстанції: Майбоженко А.М.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Беспалова О.О., Грибан І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Оболонського району м. Києва Марченка Ігоря Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач –ОСОБА_1., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності Мироновича А.В. були належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, дотримані вимоги ст.ст. 251, 254, 256, 280 КУпАП, правильно визначено статтю, якою нормою закону передбачено відповідальність за вчинення такого правопорушення та застосовано стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2010 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача з посиланням на те, що 15.09.2010 року о 18-25 год. по вул.Луговій в м.Києві, позивач, керуючи автомобілем «Фольксваген»д.н.з. НОМЕР_1, в населеному пункті рухався зі швидкістю 91 км/год, чим перевищив допустимі межі швидкості на 31 км/год, швидкість вимірювалась приладом «Беркут»№0611407, чим порушив п.12.4 ПДР України.

Постановою серії АА №306152 від 15.09.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.

Позивач стверджує, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення, винесена з порушенням КУпАП, у протоколі відсутні докази того, що вимірювана швидкість належить саме автомобілю позивача. Відсутні дані про підстави використання приладу «Беркут»№0611407 у якості вимірювального приладу, а також дані щодо відповідних характеристик похибок або невизначеності вимірювання, не вказано про час і термін перевірки приладу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 254 КУпАП - про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення зафіксоване за допомогою технічного приладу «Беркут»№0611407 .

Між тим, до суду не надано доказів того, що вказаний прилад використовувався у справному стані, не зазначені час і термін перевірки приладу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази проходження процедури державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації технічного приладу «Беркут»№0611407.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України ( в редакції чинний на момент розгляду справи) - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення у відсутність відповідача, при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення –скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України ( в редакції чинний на момент розгляду справи) - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Оболонського району м. Києва Марченка Ігоря Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову Оболонського районного суду м.Києва від 18 листопада 2010 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.



Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Беспалов О.О.

Суддя Грибан І.О.

Голові ......................... районного суду .......................... області

Позивач:
...................................
Відповідач:
...................................


КЛОПОТАННЯ

про відновлення прав громадян на оскарження судових рішень.


Згідно статті 49 КАСУ та ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право заявляти клопотання.

25 січня 2011 року стосовно мене складено протокол № АХ1 №000000 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та винесена постанова серії АХ1 № 000000 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Постанова була оскаржена мною в _______________ суді ___________________ області.

17 березня 2011 року _________ районний суд ________ області розглянувши справу за адміністративним позовом _______________ до ІОДР ВДАІ ________________ ______________________________________________________________ про скасування постанови серії АХ1 № 000000 від 25 січня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову _______________ до ІОДР ВДАІ ________________________________________________________________ про скасування постанови серії АХ1 № 000000 від 25 січня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, КАСУ доповнено статтєю такого змісту:

Стаття 171-2. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів
владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

2. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Таким чином рішення загального суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Відтепер це вимога закону. Але ця вимога не відповідає Конституції України тому, що звужує права громадян на оскарження судових рішень. У старій редакції даного закону громадянину були надані права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень як у загальному суді, так і у апеляційній та касаційних судах з метою поновлення своїх прав.
Відповідно до ст.8 Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно ч.2 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 64 Конституції України права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Але ні тих ні інших обставин на даний час не існує.
Тому конституційних підстав для звуження обьему прав громадян на оскарження судових рішень на апеляційній та касаційні стадії – не існує.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядної інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.


На підставі Конституції України, заявляю клопотання про припинення дії постанови від 17 березня 2011 року _____________ районного суду по справі ____________, до вирішення питання та винесення ухвали до ВСУ про порушення перед КСУ питання про відповідність статті 171-2 КАСУ Конституції України в частині звуження змісту та обсягу існуючих прав громадян, щодо оскарження рішень місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів
владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.






«_______»_________________2011 р. Иванов И.И.

Голові_______________________ суду
_________________________ області

Позивач:
_________________________________
_________________________________

Відповідач:
________________________________
________________________________



КЛОПОТАННЯ

Про внесення подання до ВСУ про порушення перед КСУ питання про відповідність статті 171-2 КАСУ Конституції України в частині звуження змісту та обсягу існуючих прав громадян, щодо оскарження рішень місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та припинення дії адміністративної постанови до вирішення питання по суті.

Згідно статті 49 КАСУ та ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право заявляти клопотання.
Згідно ст. 133 КАСУ Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

____ ______ 2011 року стосовно мене був складений протокол серії___ №__________ про вчинення адміністративного правопорушення,відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП , та винесена постанова серії ______ № ________ про накладення у відношенні мене адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Постанова, оскаржена мною у _______________ суд ___________________ області.

____ травня 2011 року _________ міський суд ________ області розглянувши справу за адміністративним позовом _______________ до ІОДР ВДАІ ________________ ______________________________________________________________ про скасування постанови серії ____ № ________ від ___ ________ 2011 року по справі про адміністративне правопорушення
П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову _______________ до ІОДР ВДАІ ________________________________________________________________ про скасування постанови серії ____ № _______ від ___ _________ 2011 року по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.
Також у судовому рішенні вказано що постанова оскарженню не підлягає.

Погодитись з даним судовим рішенням не можливо з наступних підстав.
Суд виходив з того що, законом N 2453-VI від 07.07.2010, КАСУ доповнено статтєю такого змісту:
Стаття 171-2. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів
владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності

2. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суд вважав що, рішення загального суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Але ця вимога не відповідає Конституції України тому, що звужує права громадян на оскарження судових рішень.
У старій редакції даного закону громадянину були надані права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень як у загальному суді, так і у апеляційній та касаційних судах з метою поновлення своїх прав.
Відповідно до ст.8, Конституція України, має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно ч.2 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ст. 64 Конституції України права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Але ні тих ні інших обставин на даний час не існує.
Тому конституційних підстав для звуження обьему прав громадян на оскарження судових рішень на апеляційній та касаційні стадії – не існує.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Тому виникає факт невизначенності
У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядної інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з Ст. 7 КАСУ Принципи адміністративного судочинства
1. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах
є: 1) верховенство права;
Згідно з Ст. 9КАСУ . Законність
1. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України,
5) У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України ( 254к/96-ВР ), вирішення питання про конституційність
якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
( П О С Т А Н О В А N 9 від 01.11.96)
«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»
П.1 Виходячи з принципу верховенства права та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
П. 2. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати
перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів.
Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядної інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.
Виходячи зі змісту Конституції України, Постанови ПВС України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» , та з вищенаведеного : - судове рішення ухвалюється від імені України та не може ґрунтуватися на законі не відповідаючому Конституції України у частині звуження прав громадян на апеляційне оскарження судових рішень місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі Конституції України, Постанови ПВС України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», статті 49, ст. 133 КАСУ та ст.268 КУпАП,
заявляю клопотання

про припинення дії постанови від 17 березня 2011 року _____________ районного суду по справі ____________, до вирішення питання про внесення подання до ВСУ про порушення перед КСУ питання про відповідність статті 171-2 КАСУ Конституції України в частині звуження змісту та обсягу існуючих прав громадян, щодо оскарження рішень місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.






«_______»_________________2011 р. Янукович В.Ф.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++

см. Добавлено: 28 май 2011, 17:17
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++

viewtopic.php?f=57&t=3944&hilit=%D0%BA%D1%80%D1%8F%D0%BA+171+%D1%87.2&start=30

Сегодня обязательно вьіложу сканьі.

P.S. По пропозиціям подавати клопотання: у змові з ДАІ - головуючий суддя районного суду - родинні звязки з керівництвом. Як варіант, можна писати скаргу до кваліфікаційної комісії, але порушене мною питання одна така скарга навряд чи вирішить.

протокол http://db.tt/bn7lw09S
клопотання до ідпс http://db.tt/vT7MNOvj
постанова вдаі http://db.tt/CnaExlcQ
рай суд ухвала http://db.tt/1Pi0YWEk і http://db.tt/pgEcdXuR
ухвала апеляційного суду http://db.tt/LcAEX212
васу, ухвала http://db.tt/T47NzF7l та http://db.tt/ZJtKV7Y9

Хочу нагадати що справу жоден суд так і не розглянув.
Які можливі подальші дії?

P.S. наразі оскаржую дії інспектора по складанню постанови.

Було таке і відмовили у зв. з тим, що предметом позову є постанова.
Краще оскаржити дії по складанню протокола, імхо.

Тепер два варіанти:
1. - Перегляд справи ВСУ.
2. - Звернення в Європейський Суд з Прав Людини.

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.