Доктор_Макс писал(а):
в шапке в этом случае ответчика надо писать? если да, то кого?
ответит кто-то?
вариант после правки (админу- прошлый можно слить)
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову судді Саксаганського районого суду м. Кривого Рогу Остапенко В.О.
від 21 червня 2010 р. у справі за адміністративним протоколом (№ 3-1439 2010р).
Постановою судді судді Саксаганського районого суду м. Кривого Рогу Остапенко В.О. від 21 червня 2010 р. у справі за матеріалами, які надійшли із ВДАІ для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу УМВС України у Дніпропетровській області про притягнення мене, ***********, до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП був накладений штраф в розмірі 2550,00 грн.
Враховуючи зміст постанови, суд першої інстанції не зважив на мої пояснення щодо справи, а також на те, що посадовою особою - старшим ІДПС БДПС Відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу УМВС України в Дніпропетровської області ст. л-нт міліції Дзюнич Юрієм Володимировичем (надалі за текстом - інспектор), яка склала протокол про адміністративне правопорушення - фактично не було надано ніяких доказів, щодо скоєння мною протиправних дій, за яки наступає відповідальність за вказаною статтею.
Я не можу погодитися з постановою суду першої інстанції з наступних підстав:
В постанові від 21.05.2010р. на підтвердження факту адміністративного правопорушення суд врахував такі докази: протокол про адміністративне правопорушення та протокол медичного огляду.
В якості доказів можуть бути використані дані, свідчення, речі та інші фактичні дані, які встановлюють наявність або відсутність обставин справи.
Виносячи постанову суд не врахував ст. 256 КпАП яка визначає вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому обов’язково зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Незважаючи на мої вимоги, інспектор не залучив до справи свідків для підтвердження технічної несправності скутера. Своїма діями інспектор порушив вимоги п.1.6: «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)» розпорядження МВС №466 від 21.05.2009 року, та інструкцію з оформлення працівниками ДАІ МВС України матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009р. №77 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 24.04.2009р. за №374/16390, яка набула чинності 18.05.2009р. Суддя Остапенко В.О. категорично відмовилась надавати оцінку цим протиправним діям посадової особи при складанні протоколу. Цi порушення є підставою для визнання протоколу незаконним з тієї причини, що він складений з порушеннями вимог КпАП.
Фактично при розгляді справи, не було звернуто уваги на те, що процедура медичного огляду була проведена з порушенням вимог ст.266 КУпАП: "Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я." Були порушені декілька вимог Порядку, визначений приказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009р. № 400/666:
1. П.1.6. Огляд проводиться: - уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). П.3.3. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Лікар, що проводив огляд не показав на мою вимогу документ, що підтверджує проходження спецпідготовки.
2. П.3.9. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про повірку.
На мою вимогу лікар, що проводив огляд не показав свідоцтва, що підтверджує державну реєстрацію та повірку обладнання.
3. П.3.20. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис уповноваженій особі Державтоінспекції МВС, яка доставила дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Мені не видали на руки екземпляр висновку, що має підтвердити відсутність мого підпису згідно П.3.21. Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 4).
Згідно форми цього журналу я мав поставити підпис про отримання свого екземпляру висновку у 10 графі, чого насправді зроблено не було.
4. Згідно П.2.11. Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. - а саме - цією інструкцією. Тому відповідно П.3.22. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
На недійсність результатів медобстеження вказує ст.266 КУпАП: «Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним», але судом першої інстанції це було проігноровано, незважаючи навіть на те, що сам факт скоєння мною правопорушення відсутній, а також на те що постанова Пленуму ВСУ 23.12.2005 N 14 однозначно вимагає «судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливолікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ,Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України від 09.09.2009 Наказ N 400/666)».
Крім було грубо порушено принцип презумпції невинуватості, закріплений в статті 62 Конституції України: «Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тулмачаться на її користь».
Виносячи оскаржувану постанову, суд, не оцінив належним чином докази, керувався власною суб’єктивною думкою, яка ґрунтувалася лише на наведених у вказаних у адміністративному протоколі обставинах. В той час, як ці обставини не підкріплені жодними матеріальними доказами,хоча ст.251 КУпАП прямо вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення – в якості доказів у справах про адміністративні правопорушення можуть використовуватись показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями свідків. Проте в матеріалах справи фото-кінозйомки або відеозаписи скоєння адміністративного правопорушення та пояснення свідків відсутні.
З цього можна зробити висновок, що суд не об’єктивно підійшов до оцінки доказів.
У відповідності з вимогам, викладеними у ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути з’ясовані всебічно, повно й об’єктивно в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП . У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. (постанова Пленуму ВСУ 23.12.2005 N 14). Цих вимог суддя місцевого суду, розглядаючи справу, не дотримав і, зважаючи що моя вина доведена, неповно з’ясував обставини справи, залишивши поза своєї уваги відсутність легітимних доказів моєї вини.
У постанові суду вказано, що я нібито частково визнаю вину, що насправді не відповідає дійсності, тому що я не порушував ПДР, що було мною одразу вказано в протоколі, який складав інспектор. Між тим, мої пояснення про невизнання вини з наведенням відповідних доводів належало максимально детально проаналізувати і лише після цього вирішувати питання доведеності моєї вини і наявності у моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суддею також було проігноровано те, що інспектор повністю порушив мої права по ст. 268 КУпАП.
Окрім наведеного при винесенні постанови судом першої інстанції не враховано особу, матеріальний стан та інши обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП. Як видно iз протоколу я працюю охоронником. Але суддя не зважила на те, що я отримую зарплатню у розмірі 670 гривень, в мене дружина, яка не працює. Інших прибутків моя сім’я не має, тому сплатити штраф у розмiрi 2550 гр. я не можу у зв'язку з наявним фінансовим становищем.
Зважаючи на викладене постанова судді Саксаганського районого суду м. Кривого Рогу Остапенко В.О. від 21 червня 2010 р. у справі про адміністративне правопорушення № 3-1439 2010р. є незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує норми матеріального та процесуального права України, а також моє право, як особи, що притягається до адмінвідповідальності, на справедливий розгляд безстороннім судом (п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод).
Відповідно до ст., ст. 1, 9, 247, 251, 252, 266, 268, 287, 288, 289 КУпАП
ПРОШУ :
- прийняти апеляційну скаргу до розгляду;
- повідомити мене **********, про час та місце судового розгляду;
- скасувати постанову судді Саксаганського районого суду м. Кривого Рогу Остапенко В.О. від 21 червня 2010 р. у справі про адміністративне правопорушення № 3-1439 2010р. та прийняти нову постанову суду про закриття провадження по адміністративної справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Додаток:
- копія апеляційної скарги.
- копія постанови суду.
- копія протоколу про адміністративне правопорушення.
- квитанція про сплату держмита.