|
К А С А Ц І Й Н А С К А Р Г А
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду
від 23.04.2013 року по справі № 2а-3255/2011
23.04.2013 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги Ulvih на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29.12.2011 року у адміністративній справі за позовом Ulvih до інспектора ДПС БДПС ДАІ у м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Фунтового К.В., про визнання індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень неправомірною.
Обґрунтовуючи позицію щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги по справі, суд посилається гл.13, п.13.1, підпункту 13.1.9. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 за №111, (далі за текстом – Інструкція), підставою для зупинення транспортного засобу є проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, а також документів на транспортний засіб і вантаж, а також на п.21-1 ст.11 Закону України «Про міліцію», міліції для виконання покладених на неї обов`язків надається право зупиняти транспортні засоби лише в разі проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб (ч.1 ст.11 доповнено п.21-1 згідно із Законом №3565-VI від 05.07.2011 року). Таким чином, на момент зупинки транспортного засобу інспектор ДПС ВДАІ Фунтовий К.В. повинен був діяти в межах Закону України «Про міліцію» в діючій на той час редакції. Таким чином правового підґрунтя правомірності дій відповідача не було! Також згідно окремого доручення МВС України відділ ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 12.11.2010 року за №132 «Про створення оперативного штабу та робочої групи у період проведення профілактичного відпрацювання по лінії нелегальної міграції», у період з 08.11.2010 року по 15.11.2010 року, проводилась загальнодержавна оперативно-профілактична операція «Мігрант», але при зупинці транспортного засобу мені була повідомлена інша причина зупинки транспортного засобу, а саме: «перевірка документів», про що є запис у журналі обліку роботи по нагляду за дорожнім рухом.
Вважаю, що оскаржувана ухвала апеляційної інстанції є протиправною та постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що обґрунтовується наступним.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства. Згідно ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Статтею 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.
Згідно п.3 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
У відповідності з ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що
призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
В нашому випадку, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, порушив вимоги ст.9 КАС України, а саме:
1. Апеляційний суд не прийняв до уваги той факт, що на час зупинки транспортного засобу 15.11.2010 року не існувало п.21-1 ст.11 Закону України «Про Міліцію», міліції для виконання покладених на неї обов`язків надається право зупиняти транспортні засоби лише в разі проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб (ч.1 ст.11 доповнено п.21-1 згідно із Законом N 3565-VI від 05.07.2011року).
2. Апеляційний суд не прийняв до уваги той факт, що причина зупинки транспортного засобу була не операція «Мігрант», а «Перевірка документів» про що є запис у журналі обліку роботи по нагляду за дорожнім рухом до того ж, відповідач під час зупинки мого автомобілю взагалі не повідомив мені про проведення на певній території операції «Мігрант».
3. Апеляційний суд не прийняв до уваги той факт, що відповідно ст.2 Закону України «Про міліцію», основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; відповідно ст.3 Закону України «Про міліцію», діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи; а також відповідно ст.5 Закону України «Про міліцію», міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.
4. Апеляційний суд не прийняв до уваги той факт, що відповідно ч.2 ст.11 Закону України «Про міліцію», міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.
5. Апеляційний суд не прийняв до уваги той факт, що порушуючи своїми діями норми діючого законодавства України інспектор порушив зокрема вимоги ст.33 Конституції України, згідно якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, а також ст.19 Конституції України де вказується, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно п.9 ч.1 ст.223 КАС України, Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
У відповідності з вимогами ст.229 КАС України, Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи той факт, що я не отримував оскаржувану ухвалу поштою, не був присутнім під час її проголошення апеляційним судом, а дізнався про неї тільки з офіційного веб-сайту «Єдиного державного реєстру судових рішень», я вважаю, що мною пропущено строк для подачі касаційної скарги з поважних причин.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1,2,9, п.3. ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.210-213, п.9 ч.1 ст.223, ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, –
|
Вход
FAQ
Поиск
Поновити строк для подачі 
