Уважаемые форумчане помогите с проверкой составленного мной админ. иска. Он сделан по примеру, но хотелосьбы быть уверенным. Заранее благодарен.
До Суворовського районного суду м. Одеси
Позивач: Бондаревський Артем Олександрович
Зареєстрований: 65123 м. Одеса вул.Ак.Сахарова 36, кв. 450
Тел:(048) 7958922
Відповідач: Інспектор ДПС 3-го ВЗВ ВДАІ м.Одеси прапорщик
Іваніцький Костянтин Іванович ОД0238
Тел: відсутній
ВДАІ ОМУ МВС України в Одеській обл.
65110 м.Одеса, вул.Раскидайлівська,67а
Тел: (0482)301771
Про визнання незаконною та скасування постанови про
накладення адміністративного стягнення за порушення
Правил дорожнього руху України та про закриття
провадження по справі про адміністративне правопорушення
Адміністративний позов
Постановою серія ВН1 №097536 інспектора ДПС ДПС 3-го ВЗВ ВДАІ м.Одеси прапорщик Іваніцький Костянтин Іванович ОД0238.. від 17 вересня 2011 року на мене Бондаревського Артема Олександровича (далі – Позивач), накладено адміністративне стягнення за ст. 122, ч. 2 КУпАП у розмірі 425 гривень.через порушення пункту 16.2 Правил дорожнього руху (далі ПДР) Відповідно до вищезазначеної постанови, 17 вересня 2011 року при повороті праворуч з вул Дніпропетровська дорога на вул. Ак. Заболотного я начебто не надав переваги у русі пішоходам, які переходили проїзну частину дороги, на яку я повертав, чим порушив п. 16.2 ПДР.
Позивач вважає, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення Відповідачем, в особі ІДПС Іваніцьким Костянтином Івановичем були допущені значні порушення процесуального закону й невірне тлумачення вимог Правил дорожнього руху, з таких підстав: ( вважаю вказану постанову незаконною, винесеною з істотним порушенням закону та моїх прав): Згідно п. 16.2 На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Але інспектор ДПС Іваніцький Костянтин Іванович при розгляді справи не прийняв до уваги, що словосполучення «дати дорогу» є терміном, суть якого роз'яснює п. 1.10 -дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. А словосполучення «надати перевагу у русі» у переліку термінів відсутнє. Зокрема, згідно цьому пункту ПДР, вимога «дати дорогу» вважається виконаною, коли учасникі дорожнього руху, які мають перевагу, не були змушени змінити напрямок руху або швидкість.
Я з інспектором ДАІ не погодився i намагався пояснити інспектору фактичні обставини подій, яки були такими, що почав рух на перехресті на зелене світло, виконуючи поворот праворуч, я надав перевагу пішоходам на регульованому пішохідному переході зменшив швидкість до повної зупинки та переконавшись, що пішоходи, яким може бути створена загроза або небезпека, відсутні, продовжив рух. У той момент, коли я виїхав на пішохідний перехід, з лівої від мене сторони дороги пішохід вийшов на проїзну частину.
В даному випадку при проїзді пішохідного переходу пішохід знаходився на абсолютно іншій смузі руху, за 2 полоси руху від мене, переходив її спокійно, не був змушений змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на нього не існувало, уникати наїзду він не був змушений. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п.1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. Боковий інтервал до пішохода також був безпечний, як цього вимагає п 18.3 ПДР. За таких умов обов’язку дати дорогу не існувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, переліченим у п.16.2 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту.Все це я намагався пояснити інспектору, Однак, мої пояснення з посиланням на п. 1.10 ПДР інспектором ДПС Іваніцьким Костянтином Івановичем не були прийняті до уваги, також мною було заявлено усне клопотання про допит пішохода в якості свідка чи потерпілого, яке було безпідставно відхилено. Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам стст.251, 256, 280 КУпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким нібито було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст. 269 КУпАП така особа є потерпілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст. 272 КУпАП є свідком. У відповідності до ст. 256 КУпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися в протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про немож-ливість його вчинення без потерпілих або свідків.) У відповідності до ст. 251 КУпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Неприлучення до справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протирічить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності в справі передбачених законом доказів, обов’язок дослідити всі обставини у справі, дослідити усі докази, до яких належать і пояснення свідка згідно ст.272 КУпАП, покладено на інспектора ДАІ згідно ст. 279 КУпАП та п. 2.12 Інструкції.
Але незважаючи на це інспектор ДПС, не маючи достовірних даних про порушення мною Правил дорожнього руху, почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Мені були не повністю роз’яснені мої права, передбачені ст..268 КУпАП, та ст..:№ 63 Конституції України.
Моє усне клопотання на опитування свідків, що перебували на тротуарі в момент мого проїзду, інспектором ДПС Іваніцьким Костянтином Івановичем було безпідставно відхилено, також він відмовився внести їхні прізвища, як свідків, до протоколу.
Окрім самого грубого порушення процесуального законодавства, зазначене говорить ще й про упередженість до мене співробітника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову майже одночасно.
Більше того, моє право давати пояснення (ст. 268 КУпАП) фактично не було реалізовано при розгляді справи: поки я записував до протоколу свої пояснення, ІДПС Іваніцький Костянтин Іванович встиг скласти постанову в справі адміністративного правопорушення й визначити в даному випадку міру покарання.
У такий спосіб «розгляд справи» звелося до складання постанови. Не були виконані вимоги ст. 280 КУпАП по розгляду всіх обставин справи, зігнорований п. 1.10 ПДР, що визначає ключовий у цьому випадку термін «дати дорогу». Своїми діями інспектор також грубо порушує п.1.6 розпорядження МВС Україні №466 від 21.05.2009 року виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
З порушенням ст..251 КУПАП відео фіксація начебто правопорушення інспектором Іваніцьким Костянтином Івановичем у протоколі не зазначена, та до протоколу не залучена.
У порядку ст.268, на моє усне клопотання, з відео фіксацією начебто правопорушення інспектором Іваніцьким Костянтином Івановичем не був ознайомлений, а моє клопотання безпідставно відхилене.
Це свідчить про необ’єктивність та неповноту розгляду справи, свідком цого є Сапєлкін Сергій Вадимович. Я стверджую, що фактично справу ніхто не розглядав. У протоколі не вказано назву, модель серійний номер технічного засобу, на який зі слів інспектора ДПС, здійснювалася фото фіксація. Документи на камеру інспектор відмовився показати. Сертифікат та документ про повірку у інспектора ДПС були відсутні. Таким чином, застосування такого пристрою інспектором ДПС Іваніцький Костянтин Іванович було неправомірним. (Згідно п.18.10 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС «Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється … Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув», та згідно п.2 Переліку до Наказу №33 від 01.03.2010 Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень Правил Дорожнього Руху: Спеціальні технічні засоби, які працюють в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису:
- вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний "ВИЗИР" з активованою функцією "автоматичний режим" модифікації "ВИЗИР 03";
- вимірювач швидкості радіолокаційний з фотофіксацією "АРЕНА";
- лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів "TruCAM". )
У постанові про накладення на мене стягнення інспектор на видео фіксацію як доказ начебто скоєння мною правопорушення не посилався, що свідчить про відсутність такого доказу, а навіть якщо він і є то згідно конституції Україні ст. 32 , 62 такі докази вважаються незаконними т.к документів на відео камеру в інспектора не було (відмовився надати) а так само при розгляді справи про адміністративне правопорушення зібрані по справі докази повинні оцінюватися з позиції дотримання вимог закону при їх отриманні.
Крім того, під час складання протоколу і постанови були зроблені фотографії з яких видно вище згадане, та був присутній свідок Сапєлкін Сергій Вадимович.
За цих обставин Позивач вважає постанову в справі про адміністративне правопорушення ВН1 №097536 від 17 вересня 2011 р. прийнятою з порушеннями чинного законодавства, необґрунтованою, протиправною, незаконною, а також такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову в справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 287, 288, 289 КУпАП, ст. 6, 7, 9, 104 КАСУ
при таких обставинах:
ПРОШУ:
1. Постанову серії ВН1 №097536 від 17 вересня 2011 року про накладення на Позивача адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 2 КУпАП у розмірі 425 гривень визнати незаконною та скасувати.
2. Провадження в адміністративній справі закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.
Додаток:
2 копії адміністративного позову
3 копії постанови
3 копії протоколу
4 копії паспорта
3 копії фотографії пристрою для відеофіксаціі з одного ракурсу
3 копії фотографії пристрою для відеофіксаціі з другого ракурсу
3 копії фотографії транспортного засобу ДПС
3 копії фотографії місця складання протоколу та постанови
3 копії наказу №33 по МВС
|
