|
Середа, 04 серпня 2010, 14:22
Рейтинг Користувача: / 1
НайгіршеНайкраще
ЗУ
Почнемо з "мінусів" для водіїв.
Було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства:
Стаття 171-2. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
1. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п’яти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п’ять днів.
2. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Тобто тепер ми не зможемо оскаржити рішення суду, хоча якщо проаналізувати статистику апеляційних рішень по даних справах, то близько 80% рішень судів першої інстанції відміняються і апеляційний суд задовольняє позовні вимоги позивача.
Але розчаровуватися не варто. Ось, наприклад, як із цього приводу висловилося Головне юридичне управління ВР, яке проводило експертизу законопроекта:
"14. Проектом запропоновано доповнити КАСУ статтею 171-2 з метою визначення особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначеною статтею передбачено, що рішення місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточним і оскарженню не підлягає. На нашу думку, зазначені положення звужують обсяг прав громадян, що суперечить статті 22 Конституції України.
Крім того, зазначена норма КАСУ (в редакції проекту) не узгоджується із статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено подання апеляційної скарги чи протесту прокурора."
Тобто згідно статті 294 КпАП
Стаття 294. Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови
"Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу, протест прокурора разом із справою у відповідний апеляційний суд. "
Тобто не все втрачено...
Ну а тепер "перейдемо" до плюсів на наш погляд :
Стаття 38. Виклик шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою
1. Суб’єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження – записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб’єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб’єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб’єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.
2. Порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб’єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів."
Сподіваємося, що з цією нормою сторони тепер завжди будуть "сповіщені належним чином" і засідання не перенесуть.
Стаття 163. Зміст постанови
….
встановленого судом строку для подання суб’єктом владних повноважень-відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається після набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).
Стаття 267. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах
1. Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
2. За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат.
3. Якщо обов’язок виконати постанову лежить на колегіальному органі, але звіт про її виконання не подано або з вини цього органу постанова не виконується, штраф накладається на керівника цього органу.
4. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина – до Державного бюджету України.
5. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
6. Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання постанови, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання постанови на суму штрафу, який було накладено за ці ж дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
7. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
8. Сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати постанову суду і подати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов’язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою – другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
9. Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб’єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною судовою постановою.
Заява підлягає розгляду та вирішенню у судовому засіданні із повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
10. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, а також якщо заяву подано із порушенням правил, що передбачені частинами першою – другою цієї статті, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.
Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку.
11. Окремі ухвали, а також ухвали щодо накладення штрафу, постановлені відповідно до цієї статті, можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку
12. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 181 цього Кодексу.
Тобто тепер суд постановляє доповісти про виконання свого рішення.
Стаття 167.
2. На вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участь у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, суд цього ж дня видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частин) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Такий строк не може перевищувати три дні з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду. …
Скорочується строк з 5 до з-х днів
Стаття 170. Роз'яснення судового рішення
4. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Якщо ми подали заяву про роз'яснення його виконання призупиняється.
"Стаття 183-2. Скорочене провадження
1. Скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:
1) зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії на виконання правового акта індивідуальної дії або адміністративного договору;
2) зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, в тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи;
3) скасування правового акта індивідуальної дії, прийнятого суб’єктом владних повноважень з перевищенням своєї компетенції;
4) скасування правового акта індивідуальної дії щодо прав, свобод, інтересів або обов’язків позивача, якщо його не виконано, у зв’язку із внесенням змін до законодавства, відповідно до якого було прийнято такий акт.
2. Суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб.
3. Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов’язковому порядку зазначається строк подання заперечення проти позову, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у п’ятиденний строк з моменту одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
4. Суддя у разі ненадходження від відповідача заперечення проти позову на другий день після закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, а в разі визнання відповідачем позову – невідкладно одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, приймає постанову про задоволення позову, якщо для такого висновку достатньо повідомлених позивачем обставин.
6. Постанова складається та підписується у день її прийняття, а її копії не пізніше наступного дня надсилаються сторонам рекомендованим листом із повідомленням.
7. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин для задоволення позову або надходження від відповідача заперечення проти позову суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу.
8. Постанова за наслідками скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку виключно з підстав:
1) неотримання відповідачем ухвали про відкриття скороченого провадження із зазначеними строком подання заперечення та наслідками його неподання;
2) невідповідності висновків суду, викладених у постанові, позовним вимогам;
3) прийняття постанови за іншими вимогами, ніж визначені частиною першою цієї статті.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
9. У разі визнання незаконності постанови з підстав, передбачених частиною восьмою цієї статті, суд апеляційної інстанції скасовує її та направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
10. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, передбачених цією статтею, є остаточною.
11. У випадку оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає."
Плюс в значному прискоренні
"Стаття 186. Порядок і строки апеляційного оскарження
1. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
2. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови."
УВАГА! ТЕПЕР НЕМАЄ АППЕЛЯЦІЙНОЇ ЗАЯВИ ТІЛЬКИ СКАРГА І лише 10 ДНІВ!
"Стаття 1951. Строк розгляду апеляційної скарги
1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції – протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
2. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу."
Будемо сподіватися, что за 45 днів справляться.
|
Вход
FAQ
Поиск
