Апеляційний суд м. Києва Позивач: _________________________________ Відповідач 1: _________________________________ Відповідач 2: _________________________________
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу ________________________ районного суду м. Києва
(суддя ________________) від __________р. про залишення позовної заяви без розгляду.
____________ року ______________ районним судом м. Києва (суддя ________________) було винесено ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ____________________________ до ____________________________, ____________________________ про визнання недійсним п.п. ____, _____ договору купівлі-продажу пакета акцій.
Зазначена ухвала не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки, за його думкою, ч.1 ст.18 КАС України перешкоджає розглядові зазначеної категорії справ у порядку адміністративного судочинства. Цей висновок є невірним. По-перше, твердження судді про ніби-то не встановлений порядок оскарження постанов ДАІ, прямо не відповідає вимогам ст..288 КпАП, оскільки якраз дана стаття передбачає можливість саме оскарження постанови як вищестоящій посадовій особі, так і до суду, причому між процедурою самого оскарження не робиться різниці, і тільки розгляд справи у суді регламентується КАС України, і то з особливостями, передбаченими „цим кодексом”, тобто КпАП. По-друге, ст..288 КпАП у цій ситуації виступає у ролі спеціальної норми (до того ж, прийнятої пізніше, ніж загальна норма КАС України), а отже, при вирішенні зазначеного питання підлягає застосуванню саме ця спеціальна норма. По-третє, відмовляючи у відкритті провадження, суддя не роз’яснив, який же порядок звернення до суду у справі, що стосується зазначених правовідносин. Між тим, таке право у мене є, у відповідності до ч.2 ст.55 Конституції України, а у відповідності до ч.2 ст.124 Конституції, юрисдикція судів поширюється на усі правовідносини у державі, у тому числі й зазначені. За таких умов висновок суду про те, що зазначена справа не підлягає розгляду у суді, а також посилання на ст..109 КАС, не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Суд, як можна зрозуміти з ухвали про залишення позовної заяви без руху, вважає за необхідне сплату судового збору, внаслідок чого через його несплату повертає позовну заяву ніби-то при „не усуненні недоліків”. Насправді ст..288 ч.5 КпАП України прямо передбачає звільнення від сплати судового збору по цій категорії справ. Дана норма виступає у ролі спеціальної по відношенню до загальної норми КАС України, внаслідок чого взагалі вимога сплати збору є незаконною, а відтак, не відповідає вимогам закону й ухвала судді у цій частині. Взагалі не передбачено КАС України сплати витрат на матеріально-технічне забезпечення розгляду справи. Тому у частині того „недоліку”, що їх не сплачено, вимоги суду також є незаконними, а отже, неправомірна і відмова у розгляді справи через цю обставину. У якості „недоліку” суд, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, наводить те, що ніби-то я не посилаюся на докази, якими обґрунтовую свої позовні вимоги. У цій частині ухвала не відповідає закону з кількох підстав. Так, по-перше, обсяг фактів, які підлягають доведенню по справі, а також обсяг доказів, якими вони підтверджуються, встановлюється не при поданні позову, а у попередньому судовому засіданні (ст..111 КАС). Дослідження доказів відбувається під час розгляду справи по суті (ст..138 КАС). Нарешті, про те, чи доведені факти, на які посилаються сторони, суд приймає рішення тільки при прийнятті постанови (п.1 ст.161 КАС). Раніше робити висновки про те, чи достатньо доказів у справі, суд не має права. До того ж, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС, у справах даної категорії обов’язок доказування взагалі покладається на відповідача. Тому фактично відмовляти у розгляді справи на такій підставі суд не має права. Як „недолік”, як зрозуміло з тексту ухвали про залишення без руху, суд розцінив назву поданого документу – „скарга” замість „позовної заяви”. Із цим не можна погодитися з таких підстав. Ст..288 КпАП України передбачає саме оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення; при цьому не робиться різниці у назві документа при оскарженні вищестоящій службовій особі та у судовому порядку. За таких умов в обох випадках документ може називатися „скарга”. З іншого боку, посилання на норми КАС України при визначенні назви документу, як це робить суд, не є правомірним, оскільки, відповідно до ст..288 КпАП, норми КАС застосовуються виключно при розгляді справи, тобто коли вона вже знаходиться у суді. Коли особа, щодо якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, здійснює оскарження, вона повинна керуватися саме спеціальною нормою – ст..288 КпАП, а вже суд при розгляді справи застосовує той же порядок, що передбачений КАС. Тому у цій частині ухвала суду не відповідає вимогам закону. За таких умов ухвала судді підлягає скасуванню. На підставі викладеного, керуючись ст.. 185 КАС України,
1. Скасувати ухвалу від _________р. ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви _____________________ до _________________________, ___________________________
2. Передати справу на новий розгляд.
Додаток:
1. Копії скарги (2 екз.) 2. Доказ сплати державного мита.
___________р. _____________
щось типу такого, підставте свої дані та викладіть сюди, думаю якщо щось буде не правильно Вам підкажуть.
Последний раз редактировалось ctyopa 14 авг 2011, 18:35, всего редактировалось 3 раз(а).
|