|
Вместе с приведенной ранее заявой о расширении исковых требований приложил еще письменное подробненькое описание ситуации, поскольку в заяве практически ничего не расписывал (цейтнот был).
До Ленінського районного суду м.Харкова
судді xxxxxxxxxxxxxxxx
Позивач xxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxx
адреса xxxxxxxxxxxxxxxxxxxx
номер засобу зв’язку xxxxxxxxxxxxxxxx
ел.пошта xxxxxxxxxxxxxxxxx
Відповідач Інспектор ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м.Харків
старшина міліції xxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxxx
адреса _м.Харків вул..Шевченко 315_______________
номер засобу зв’язку 057 707-01-02, 707-01-24
адреса ел.пошти невідома
ПОЯСНЕННЯ
по справі про визнання протиправними дій суб’экта владних повноважень, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення
«29» липня 2011 р. під час руху на автомобілі по Білгородському шосе мене було зупинено інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м.Харків старшиною міліції xxxxxxxxxxxxxx (далі Відповідач). На моє запитання щодо причини зупинки, мені було пояснено, що Відповідачем за допомогою радару було зафіксовано швидкість мого автомобілю на рівні 72км/год, в той час як на даній ділянці дороги максимальна швидкість обмежена на рівні 50км/год знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» встановленим раніше на шосе (далі Знак_50). Мої твердження про те, що такого знаку на моєму шляху не було відкидалися як неправдиві. Після передачі Відповідачу документів мною було зазначено, що в салоні мого авто встановлений відеореєстратор, за допомогою якого я можу довести (як тут на місці, так і в суді), що не порушував вимог жодного зі знаків що були встановлені на моєму шляху. Зрозумівши це, Відповідачем до протоколу, що ним було складено, було занесено завідомо неправдиві відомості про порушення мною вимог знаку 3.29 40км/год встановленого практично на місці моєї зупинки (далі Знак_40), чим скоєно діяння, що має ознаки злочину передбаченого ст.366 Кримінального Кодексу України, а саме службового підроблення. Мої твердження про те, що такі відомості були ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВИМИ ґрунтуються на наступних фактах, що чітко підтверджуються відеозаписом, який повністю охоплює проміжок часу до моєї зупинки Відповідачем, під час цієї зупинки та під час мого спілкування з ним впродовж майже 1.5 години, та є залученим до матеріалів справи раніше:
1. Знак_40 було розташовано на дорозі приблизно в 10-15м попереду Відповідача (по ходу мого руху), що стояв на узбіччі;
2. Сигнал жезлом про зупинку мені було подано на відстані 150-200м від Знаку_40;
3. З відстані 100-150м від Знаку_40 вже чітко видно, що Відповідач тримає жезл в піднятій правій руці, а радар – в опушеній до долу лівій руці;
4. Таке положення лівої руки Відповідача (отже і радару) зберігається незмінним впродовж всього проміжку часу аж до перетину мною лінії розташування Знаку_40, лінії розташування самого Відповідача, та зупинки позад нього;
5. Після зупинки Відповідач підходить до мене та демонструє дисплей радару з числом 72, на моє запитання – «Що це?», відповідає, що це швидкість мого авто;
6. На мої здивовані запитання (після ознайомлення зі змістом складеного Відповідачем протоколу про перевищення мною на 32км/год вимог знаку 3.29 «40км/год») про те, як він зафіксував порушення мною вимог знаку на момент часу, коли я знаходився ще за 200м від нього Відповідач відверто уникає відповіді, відсилаючи мене до протоколу, мовляв «читайте, там все написано»;
7. На мої наполегливі запитання вказуючи на Знак_40 розташований перед ним (адже ні якого другого знаку 40км/год на дорозі більше не було): «Чи це саме цей знак він мав на увазі?», Відповідач тричі відповідає «Так!»;
8. Відстань від Знаку_40 до місця моєї зупинки на узбіччі складає 15-20м. Будь яка експертиза визначить, що зупинка авто масою біля 1.6т зі швидкості 72км/год до 0км/год в межах відстані 15-20м потребує як мінімум екстреного гальмування, якщо взагалі можлива. При цьому на відеозапису чітко видно, що гальмування було абсолютно повільне, завчасне і спокійне.
Окрім відеозапису усі наведені факти можуть бути підтверджені свідком xxxxxxxxxxxxxxxxxxx, що під час зупинки знаходилась на пасажирському сидінні мого авто, добре бачила момент подачі Відповідачем сигналу про зупинку задовго до Знаку_40 (її репліку «Що, зупиняє?» в цей момент добре чутно на запису). Також вона була безпосереднім свідком усіх наступних подій на місці зупинки, була вписана мною в якості свідка до протоколу та до пояснень доданих мною до протоколу на окремому аркуші паперу у 2-х екземплярах.
Наведені факті свідчать про те, що Відповідач ні за яких умов не міг вважати відомості, що були ним внесені до протоколу такими, що відображають дійсні обставини справи, тобто перебуваючи службовою особою завідомо усвідомлював неправдивий характер відомостей про вчинення мною правопорушення, які внесені ним до офіційного документу (протоколу) , що має всі ознаки злочину згідно ст.366 КК.
Також вважаю за потрібне пояснити, чому Відповідач, дізнавшись про наявність в авто відео-реєстратора вимушений був відмовитись від обвинувачень щодо вчиненого мною правопорушення, які були заявлені ним при зупинці мого авто, та змінив їх на ті, що вказані в протоколі.
Отже спочатку мені інкримінувалося порушення вимог Знаку_50 розташованого раніше на шосе. Як з’ясувалося пізніше (відповідний відеозапис також залучений до матеріалів справи), даний знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50км/год» дійсно був розташований разом з попереджувальним знаком 1.37 «Дорожні роботи» та з табличкою 7.2.1 "Зона дії 2км" на шосе неподалік п/л «Ромашка», приблизно за 500м до місця мого виїзду на трасу з селища «П’ятихатки», та за 1.5км від місця зупинки на вимогу Відповідача. При цьому на проміжку траси від місця розташування Знаку_50 до місця розташування Відповідача є 4 перехрестя, з одного з них я і виїхав на трасу. Отже:
1. Знаку_50 я не міг бачити фізично, бо навіть не проїжджав повз нього (при цьому довести це без відеозапису було б неможливо), отже і не міг порушити його вимог;
2. Ані дорожніх робіт, ані взагалі дорожньої техніки на ділянці дороги, де мене було зупинено Відповідачем не було (без реєстратора довести це також було б неможливо), отже згідно п2.10 ПДР «У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху». Отже Відповідач або не знає ПДР, або свідомо його порушує;
3. В якості доказу перевищення швидкості мені було пред’явлено прилад без фото- чи відео-фіксації. Отже цифра на його дисплеї могла бути зафіксована будь-коли, будь-де, з будь-якого ТЗ. До того ж, за допомогою зустрічного руху руки результуюча швидкість зафіксована таким приладом легко може бути збільшена на 10-20км/год відносно реальної, що, з огляду на множинні порушення законів даним нарядом ДПС, досить вірогідно. Більше того, при наявності на дорозі декількох ТЗ одночасно, навіть порядний інспектор не може зі стовідсотковою впевненістю стверджувати кому з них належить зафіксована швидкість. Саме тому Стаття 251. КУпАП чітко регламентує, що фактичні дані, на основі яких посадова особа встановлює наявність адміністративного правопорушення, мають бути встановлені «показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису». Отже Відповідач або не знає КУпАП, або свідомо його порушує. Чия швидкість була на радарі мені не відомо.
Але саме цікаве те, що навіть якщо ПРИПУСТИТИ що я дійсно їхав по трасі повз Знак_50, ПРИПУСТИТИ що на дорозі проводились дорожні роботи, ПРИПУСТИТИ що саме мою швидкість зафіксував радар, навіть в такому разі мене ні за що було притягати до адміністративної відповідальності, бо:
4. Дія Знаку_50 закінчилась через 300м після нього, на першому ж перехресті, яких до Відповідача було взагалі чотири:
ПДР Додаток 1
п3.43
«...Зона дії знаків … 3.29… - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним...».
ДСТУ 4100-2002 ЗНАКИ ДОРОЖНІ
Загальні технічні умови. Правила застосування
п10.5.25
«Знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості»… Оскільки зона дії знаку 3.29 поширюється до перехрестя, то в разі потреби обмежити швидкість руху на небезпечній ділянці за перехрестям, треба повторно встановити знак 3.29».
п10.5.36
«Дія знаків…3.29…від місця установлення до найближчого перехрестя за знаком… Зазначені знаки повинні бути повторно установлені…безпосередньо за перехрестям у разі необхідності збереження обмежень, введених знаком, установленим відповідно до перехрестя…»Отже Відповідач або не знає ані ПДР ані Правил застосування дорожніх знаків, або ж знову навмисно їх порушує. Також ще раз наголошую, що у разі відсутності в авто реєстратора довести такі порушення в суді водію дуже і дуже складно, мало хто з них здатен це зробити.
5. Табличка 7.2.1 "Зона дії" подовжити зону дії знаку 3.29 за перехрестя ні в якому разі не може:
ДСТУ 4100-2002 ЗНАКИ ДОРОЖНІ
Загальні технічні умови. Правила застосування
п10.9.5
«Табличка 7.2.1 «Зона дії» повинна застосовуватись:
. . .
- із заборонними знаками 3.20, 3.25, 3.27, 3.33 для зазначення зони дії знаків. Зона дії знаків, зазначена на табличці, не повинна сягати далі зони, передбаченої п.10.5.36».Тобто застосування таблички 7.2.1 зі знаком 3.29 не передбачено взагалі, а при застосуванні з указаними заборонними знаками відстань на табличці все одно не має перевищувати відстані до наступного перехрестя. Отже Табличка 7.2.1 «Зона дії 2км» встановлена в даному випадку взагалі НЕЗАКОННО, але знову ж без відеозапису довести такі обставини в суді дуже проблематично. При цьому згідно ЗУ «Про міліцію» та «Про дорожній рух» до прямих обов’язків наряду ДПС належить виявлення та усунення порушень норм и правил встановлення та експлуатації дорожнього обладнання, знаків, світлофорів і т.і. Замість цього вони використовують незаконно встановлений знак в особистих корисливих цілях для одержання незаконних штрафів, як раз у розрахунку, що мало хто піде з цього приводу до суду, та і той нічого не зможе там довести.
Отже вважаю, що саме тому, зрозумівши, що всі попередні обставини зафіксовані у мене на відеозапису, Відповідач змінив свої наміри інкримінувати мені порушення вимог Знаку_50, і записав до протоколу порушення Знаку_40, зовсім вже грубо, з ознаками кримінального злочину, сфальсифікувавши протокол. А от про те, що із запису буде видно, що зафіксувати мою швидкість в цьому місці він не міг фізично, Відповідач подумати забув (бо здається цей процес йому взагалі не притаманний).
На додаток, для передачі загальної картини ведення Відповідачем адміністративного судочинства на місці «фіксації» правопорушення, хочу навести ще ряд грубих порушень нормативно-правових актів, що на тлі вищенаведених виглядають вже другорядними та не суттєвими, але доповнюють картину загального масштабу правового нігілізму з яким мені довелося зіткнутися:
1. Всупереч ст.268,280 КУпАП незважаючи на мої неодноразові наполягання мені було відмовлено в вивченні та залученні до матеріалів справи доказу по справі – а саме відеозапису подій що передували зупинці ТЗ Відповідачем. Якщо Відповідач не вважає за можливе вивчати запис на екрані реєстратора, я пропонував йому перенести розгляд справи, щоби я мав можливість представити її на великому екрані. В цьому Відповідач також мені відмовив;
2. Всупереч ст.268 КУпАП Відповідач позбавляв мене права подавати клопотання відхиляючи їх навіть не вислуховуючи;
3. Всупереч ст.268 КУпАП Відповідач позбавляв мене навіть права давати пояснення. Так при передачі йому моїх письмових пояснень по справі в 2-х екземплярах, він прямо заявив, що мої пояснення не потрібні йому навіть в одному екземплярі;
4. Всупереч ст.268 КУпАП Відповідач позбавив мене права користуватись при розгляді справи юридичною допомогою адвоката, для залучення якого я просив перенести розгляд справи. Більш того, Відповідач зумисне вводив мене в оману та перекручував сенс статті (яку, до речі, сам же мені і зачитував). При цьому він стверджував, що мається на увазі моє право в подальшому оскаржити постанову по справі у суді і залучити при цьому адвоката. І це при тому, що ст.268 КУпАП недвозначно вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право користуватися юридичною допомогою адвоката «при розгляді справи»;
5. Нарешті Відповідач відмовляє мені навіть в поверненні одного екземпляру моїх письмових пояснень, завбачливо зроблених мною в двох примірниках саме для представлення одного до суду.
Наостанок хочу ще раз наголосити, що кожен з фактів наведених вище не є голослівним, і може бути підтверджений залученими до справи відеоматеріалами.
____________________
|
Вход
FAQ
Поиск
