 |
Борец |
 |
Зарегистрирован: 13 фев 2011, 13:08 Сообщений: 5868 Откуда: Одесса
Авто: Nissan
|
ну вот набросал иски, по 126-й правда какие-то немного бредовые получились, но я ток учусь) и выяснилась ещё одна "маленькая подробность" Цитата: А номерні протоколи та постанови йдуть у перемішку по двум порушенням Так постанова по ст. 122 ч. 1 мае номер АВ1 № 070511, а протокол АВ1 № 204267 В той час як постанова по ст 126 ч.1 мае номер АВ1 № 070512, а протокол АВ1 204266
по 122-й в окружной

Сообщение, не относящиеся к теме
До Окружного адміністративного суду м. Одеса Адреса: 65062, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14 Телефон: (048) 785-24-87 Позивач: Відповідач 1: УДАІ УМВС УКРАЇНИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23 Телефони: +38 (0432) 61-17-70(факс), 59-33-33 E-mail: [email protected]Відповідач 2: ІДПС з дізнання Ст. Лейтенант Брудницький Ярослав Вікторович ВДАІ м. Ладижина 24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул.П.Кравчика,4 (04343) 6-07-00 ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії Цей позов поданий на підставі ст. 17 КАС України, яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень чи бездіяльності. Відповідно до ч. 3 ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. Суть справи: «18» червня 2011 року близько 10:30 я керуючи автомобілем Ніссан Санні державний номер ВН 6680 АХ рухався по місту Ладижин Вінницької обрасті по вулиці будівельників, біля будинку 24, не порушуючи вимог ПДД звернув у двори та проїхав до будинку 8/1 по вул. Наконечного, де запаркував свій автомобіль без порушення норм ПДД, поряд з іншим, вже припаркованим автомобілем, та пішов по справах, повернувшись через 15 хвилин, я був окликнутий інспектором ДПС м. Ладижина Брудницьким Я.В. який наполягав на тому, щоб я йому передав документи на право керування автомобілем, для складення протоколу про порушення вимог знаку 3.1 «рух заборонено», який встановленно на підїйзді до будинку з вул. Наконечного. На що я йому вказав що вимог знаку я не порушував, а заїхав з іншої сторони, і я на данний момент не являюся водіем, для того щоб передавати йому документи на транспортний засіб. Далі я надав йому громадянський паспорт, щоб засвідчити свою особу, та предявив свідотство про реестрацію на транспортний засіб, щоб засвідчити що це мій автомобіль. Після цього, через 40 хвилин інспектор приніс мені на підпис одразу два документи протокол АВ1 № 204267 та постанову АВ1 № 070511, У протоколі зазначено, що я своїми діями порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. Коли я спитав чи складалися щодо мене ще якісь матеріали, я отримав відповід – ні, цей факт підтверджуеться відеозаписом. Як вияснилося з годом 4.08.2011 мені надійшов лист в якому була копія постанови АВ1 № 070512 від 18.06.2011 2011р. Зважаючи на вимоги Національного стандарту України ЗНАКИ ДОРОЖНІ,Загальні технчні умови , правила застосування ДСТУ 4100-2002 10.5.1 Заборонні знаки ( до яких відноситься знак 3.1) застосовують, щоб ввести обмеження руху або їх скасувати. 10.5.2 Заборонні знаки, окрім спеціально обумовлених даним стандартом випадків, повинні установлюватись безпосередньо перед ділянками доріг, на яких необхідно ввести відповідне обмеження. Знак 3.1 «Рух заборонено» повинен застосовуватись, щоб заборонити рух усіх транспортних засобів на окремих ділянках доріг. 10.5.11 Знаки 3.1—3.8, 3.11—3.14 повинні установлюватись на кожному в'їзді на ділянку дороги або територію, де заборонено рух відповідних видів транспортних засобів, при цьому перед боковими виїздами на дорогу знаки 3.1—3.8, 3.11—3.14 повинні застосовуватись з однією з табличок 7.3.1—7.3.3. Як видно з пункту 10.5.11 ДСТУ знаки встановленно з порушенням норм чинного законодавства. Постанову про адміністративне правопорушення серії від 18.06.2011 р. вважаю незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. По-перше, відсутній сам факт вчинення адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова не містить в собі докази наявності моєї вини. Зазначені докази могли бути встановлені шляхом фото фіксації чи показаннями свідків, в протоколі значиться лише один свідок, та і той не міг бачити маршруту мого слідування, що лише підтверджує той факт, що інспектор на власний розсуд без доведеності мої вини вирішив притягнути мене до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. По – друге, необґрунтовано мене притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення Складаючи оскаржувану постанову інспектором не було враховано мої пояснення та дійсні обставини справи, що дають підстави додатково вважати оскаржувану постанову незаконною. По - трете, потрібно врахувати, що оскаржувана постанова містить в собі інші порушення які полягають в наступному Мені не було роз’яснено зміст статей 63 Конституції України, 268 та ч.2. ст. 130 КУпАП, про що, мною було додатково заявлено. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, а саме, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, згідно якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність і обтяжують відповідальність, а також вимог ст. 278 КУпАП, згідно п. 4 якої орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про аміністративне правопорушення вирішує чи витребувано необхідні додаткові матеріали, суб’єкт оскарження не з’ясував ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність, не надав мені права скористатися юридичною допомогою, не ознайомив з матеріалами справи та розглянув справу без моєї присутності (в своему автомобілі, попередньо сказавши мені, що ніяких протоколів на мене не складав),. Враховуючи вищевикладене вважаю, що постанова серії АВ1 № 070511 від 18.06.2011 р по справі про адміністративне правопорушення від 18.06.2011 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає визнанню її не дійсною. За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного равопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. До тогож хочу наголосити на тому, що згідно ст 36 КУпАП: Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. А номерні протоколи та постанови йдуть у перемішку по двум порушенням Так постанова по ст. 122 ч. 1 мае номер АВ1 № 070511, а протокол АВ1 № 204267 В той час як постанова по ст 126 ч.1 мае номер АВ1 № 070512, а протокол АВ1 204266 На підставі вищевикладенного вважаю що дії Відповідача-2 були умисними, такими що суперечать нормам законодавства, та умисно приховано від мене факт складання ще одного протоколу, та розглянення справи без моей присутності, та на підставі ст. 36 КУпАП, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106, 171-2 КАС України, ст.ст. 278, 279 КУпАП, - ПРОШУ: 1. Визнати дії Відповідача-2 неправомірними 2. Визнати неправомірною бездіяльність Відповідача-1 в частині неналежного виконання прямих обов’язків з правової освіти ти систематичного навчання підлеглих. 3. Справу розглянути за участю позивача, належно завчасно повідомивши про час і місце судового засідання. 4. Забов’язати Відповідача принести публічні вибачення у засобах масовоі інформацій, належно завчасно повідомивши про час і місце публікації Додатки: 1. Оригінал квитанції про оплату держмита 2. Компакт-диск з відеозаписом інциденту в кількості 1 шт. 3. Копія постанови про адміністративне правопорушення АВ1 № 070511 від 18.06.2011 2011р. 4. Копія постанови про адміністративне правопорушення АВ1 № 070512 від 18.06.2011 2011р. 5. Копія позовної заяви для надіслання ВІДПОВІДАЧУ-1, ВІДПОВІДАЧУ-2
не передача АдминСуд

Сообщение, не относящиеся к теме
До Малиновського районного суду 65031, вул. В. Стуса, 1-а тел. 32-13-64, 32-13-59 Позивач: Відповідач 1: УДАІ УМВС УКРАЇНИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23 Телефони: +38 (0432) 61-17-70(факс), 59-33-33 E-mail: [email protected]Відповідач 2: ІДПС з дізнання Ст. Лейтенант Брудницький Ярослав Вікторович ВДАІ м. Ладижина 24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул.П.Кравчика,4 (04343) 6-07-00 Адміністративний позов Про скасування постанови АВ1 № 070512 від 18.06.2011 та визнання дій інспектора протиправними Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи. „18” червня 2011р. посадовою (службовою) особою відповідача – інспектором Брудницьким Я.В, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 126 частина 1 КпАП України, щодо мене. «18» червня 2011 року близько 10:30 я керуючи автомобілем Ніссан Санні державний номер ВН 6680 АХ рухався по місту Ладижин Вінницької обрасті по вулиці будівельників, біля будинку 24, не порушуючи вимог ПДД звернув у двори та проїхав до будинку 8/1 по вул. Наконечного, де запаркував свій автомобіль без порушення норм ПДД, поряд з іншим, вже припаркованим автомобілем, та пішов по справах, повернувшись через 15 хвилин, я був окликнутий інспектором ДПС м. Ладижина Брудницьким Я.В. який наполягав на тому, щоб я йому передав документи на право керування автомобілем, для складення протоколу про порушення вимог знаку 3.1 «рух заборонено», який встановленно на підїйзді до будинку з вул. Наконечного. На що я йому вказав що вимог знаку я не порушував, а заїхав з іншої сторони, і я на данний момент не являюся водіем, для того щоб передавати йому документи на транспортний засіб. Далі я надав йому громадянський паспорт, щоб засвідчити свою особу, та предявив свідотство про реестрацію на транспортний засіб, щоб засвідчити що це мій автомобіль. Після цього, через 40 хвилин інспектор приніс мені на підпис одразу два документи протокол АВ1 № 204267 та постанову АВ1 № 070511, У протоколі зазначено, що я своїми діями порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. Коли я спитав чи складалися щодо мене ще якісь матеріали, я отримав відповід – ні, цей факт підтверджуеться відеозаписом. Стосовно звинувачення у керуванні транспортним засобом та не надані реєстраційних документів на транспортний засіб, слід вказати, що в час вказаний в протоколі я автомобілем не керував, оскільки він був припаркований біля будинку що по вул. Наконечного 8/1 і я знаходився поза межами автомобіля Тож матеріали справи та не відповідають вимогам закону, а також підготовлені із значними порушеннями процесуальних норм, та, по суті, з прямими фальсифікаціями фактів. Крім того дії співробітника ДАІ були б незаконними тільки внаслідок того, що до мене були б висунуті надумані звинувачення не під час керування власним автомобілем, а коли автомобіль був у нерухомому стані, а я знаходився поруч. А відповідно до ст. 52-1, Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить здійснення контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до ст. 4, Закону України «Про дорожній рух» КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ своєю постановою від 10 жовтня 2001 р. N 1306 затвердив ПДР де є однозначне тлумачення термінів «дорога» та «вулиця» в п. 1.10: автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Тобто до вулично-дорожної мережі територія біля будинку, а також в’їзд і виїзд до неї, не належить, тому що в’їзд і виїзд до неї, належить до прилеглої території. Відповідно до ст. 4, Закону України «Про дорожній рух» КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ своєю постановою від 10 жовтня 2001 р. N 1306 затвердив ПДР, де є однозначне тлумачення терміну «прилегла територія» в п. 1.10: прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, а саме, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, згідно якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність і обтяжують відповідальність, а також вимог ст. 278 КУпАП, згідно п. 4 якої орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про аміністративне правопорушення вирішує чи витребувано необхідні додаткові матеріали, суб’єкт оскарження не з’ясував ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність, не надав мені права скористатися юридичною допомогою, не ознайомив з матеріалами справи та розглянув справу без моєї присутності,. Крім того протокол був складений всупереч ст.№254 КпАП в одному екземплярі, тобто ніхто й не збирався видати мені під розписку «мій» екземпляр. А постанову мені надіслали поштою, де скажанно що від копії я відмовився, хоча е відеодоказ, де вімагав надати мені на підпис всі матеріали, які складалися відносно мене, та що я буду забирати собі копію. Відповідно не було затримано мій транспортний засіб. Хоча згідно ст.№265-2 КпАП: У разі наявності підстав вважати, що вчинено порушення, передбачені статтею 126-1, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування, або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, і про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того ст.№276КпАП прямо вказує, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121 - 126, частиною першою можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів, або за місцем проживання порушників. Раз інспектором Брудницьким Я.В. не були вчинені такі дії, значить він не мав в наявності підстав вважати, що вчинено порушення, передбачені статтею 126-1. Тоді на якій підставі, даний інспектор, ще й з таким поспіхом, виніс постанову невідомо. За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою. З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними. До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача. Ст..288 КпАП прямо передбачає: Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з особливостями, встановленими цим Кодексом. Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів. За таких умов справа підлягає розгляду судами. Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме: Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає: 3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом. 23.12.2005 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає: 24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП ( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення. Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди) як матеріальної, так і моральної). Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду. Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому мені фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової (службової) особи відповідача я був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У мене зірвалися життєві плани, я змушений нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із винесення несправедливої постанови щодо мене) є для мене стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у 10000 (десять тисяч) гривень. На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України, При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного равопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 18,19, КАСУ, ст.ст. 251, 256, 269, 280, 287, 288, 289 КУпАП, р.16 постанови КМУ «Про правила дорожнього руху», ПРОШУ: 1, Поновити строки оскарження 2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення; 3. Зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення. 4. На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 10000 (десять тисяч) гривень. 5, Від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст.288ч.5 КУпАП звільнити. (ст. 288ч.5 «Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита»). 6. витребувати у відповідача всі необхідні документи (копію протокола АВ1 № 204266) Додатки: 1. Копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності АВ1 № 070512 від 18.06.2011 2011р. 2. Копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі. 3. Копія конверту, у якому надійшла постанова
и не передача Окружной

Сообщение, не относящиеся к теме
До Окружного адміністративного суду м. Одеса Адреса: 65062, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14 Телефон: (048) 785-24-87 Позивач: Відповідач 1: УДАІ УМВС УКРАЇНИ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23 Телефони: +38 (0432) 61-17-70(факс), 59-33-33 E-mail: [email protected]Відповідач 2: ІДПС з дізнання Ст. Лейтенант Брудницький Ярослав Вікторович ВДАІ м. Ладижина 24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул.П.Кравчика,4 (04343) 6-07-00 ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії Цей позов поданий на підставі ст. 17 КАС України, яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень чи бездіяльності. Відповідно до ч. 3 ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. Суть справи: «18» червня 2011 року близько 10:30 я керуючи автомобілем Ніссан Санні державний номер ВН 6680 АХ рухався по місту Ладижин Вінницької обрасті по вулиці будівельників, біля будинку 24, не порушуючи вимог ПДД звернув у двори та проїхав до будинку 8/1 по вул. Наконечного, де запаркував свій автомобіль без порушення норм ПДД, поряд з іншим, вже припаркованим автомобілем, та пішов по справах, повернувшись через 15 хвилин, я був окликнутий інспектором ДПС м. Ладижина Брудницьким Я.В. який наполягав на тому, щоб я йому передав документи на право керування автомобілем, для складення протоколу про порушення вимог знаку 3.1 «рух заборонено», який встановленно на підїйзді до будинку з вул. Наконечного. На що я йому вказав що вимог знаку я не порушував, а заїхав з іншої сторони, і я на данний момент не являюся водіем, для того щоб передавати йому документи на транспортний засіб. Далі я надав йому громадянський паспорт, щоб засвідчити свою особу, та предявив свідотство про реестрацію на транспортний засіб, щоб засвідчити що це мій автомобіль. Після цього, через 40 хвилин інспектор приніс мені на підпис одразу два документи протокол АВ1 № 204267 та постанову АВ1 № 070511, У протоколі зазначено, що я своїми діями порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. Коли я спитав чи складалися щодо мене ще якісь матеріали, я отримав відповід – ні, цей факт підтверджуеться відеозаписом. Як вияснилося з годом 4.08.2011 мені надійшов лист в якому була копія постанови АВ1 № 070512 від 18.06.2011 2011р. Стосовно звинувачення у керуванні транспортним засобом та не надані реєстраційних документів на транспортний засіб, слід вказати, що в час вказаний в протоколі я автомобілем не керував, оскільки він був припаркований біля будинку що по вул. Наконечного 8/1 і я знаходився поза межами автомобіля Тож матеріали справи та не відповідають вимогам закону, а також підготовлені із значними порушеннями процесуальних норм, та, по суті, з прямими фальсифікаціями фактів. Крім того дії співробітника ДАІ були б незаконними тільки внаслідок того, що до мене були б висунуті надумані звинувачення не під час керування власним автомобілем, а коли автомобіль був у нерухомому стані, а я знаходився поруч. А відповідно до ст. 52-1, Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить здійснення контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до ст. 4, Закону України «Про дорожній рух» КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ своєю постановою від 10 жовтня 2001 р. N 1306 затвердив ПДР де є однозначне тлумачення термінів «дорога» та «вулиця» в п. 1.10: автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Тобто до вулично-дорожної мережі територія біля будинку, а також в’їзд і виїзд до неї, не належить, тому що в’їзд і виїзд до неї, належить до прилеглої території. Відповідно до ст. 4, Закону України «Про дорожній рух» КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ своєю постановою від 10 жовтня 2001 р. N 1306 затвердив ПДР, де є однозначне тлумачення терміну «прилегла територія» в п. 1.10: прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, а саме, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, згідно якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність і обтяжують відповідальність, а також вимог ст. 278 КУпАП, згідно п. 4 якої орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про аміністративне правопорушення вирішує чи витребувано необхідні додаткові матеріали, суб’єкт оскарження не з’ясував ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність, не надав мені права скористатися юридичною допомогою, не ознайомив з матеріалами справи та розглянув справу без моєї присутності,. Крім того протокол був складений всупереч ст.№254 КпАП в одному екземплярі, тобто ніхто й не збирався видати мені під розписку «мій» екземпляр. А постанову мені надіслали поштою, де скажанно що від копії я відмовився, хоча е відеодоказ, де вімагав надати мені на підпис всі матеріали, які складалися відносно мене, та що я буду забирати собі копію. Відповідно не було затримано мій транспортний засіб. Хоча згідно ст.№265-2 КпАП: У разі наявності підстав вважати, що вчинено порушення, передбачені статтею 126-1, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування, або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, і про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того ст.№276КпАП прямо вказує, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121 - 126, частиною першою можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів, або за місцем проживання порушників. Раз інспектором Брудницьким Я.В. не були вчинені такі дії, значить він не мав в наявності підстав вважати, що вчинено порушення, передбачені статтею 126-1. Тоді на якій підставі, даний інспектор, ще й з таким поспіхом, виніс постанову невідомо. На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106, 171-2 КАС України, ст.ст. 278, 279 КУпАП, - ПРОШУ: 1. Визнати дії Відповідача-2 неправомірними 2. Визнати неправомірною бездіяльність Відповідача-1 в частині неналежного виконання прямих обов’язків з правової освіти ти систематичного навчання підлеглих. 3. Справу розглянути за участю позивача, належно завчасно повідомивши про час і місце судового засідання. 4. Забов’язати Відповідача принести публічні вибачення у засобах масовоі інформацій, належно завчасно повідомивши про час і місце публікації Додатки: 1. Оригінал квитанції про оплату держмита 2. Компакт-диск з відеозаписом інциденту в кількості 1 шт. 3. Копія постанови про адміністративне правопорушення АВ1 № 070512 від 18.06.2011 2011р. 4. Копія позовної заяви для надіслання ВІДПОВІДАЧУ-1, ВІДПОВІДАЧУ-2
_________________ http://www.youtube.com/user/911MAXX
|
|