Если вкратце, то суд своей ухвалой отказазал в разъяснении потому что "и так всё понятно". Совершенно пустое марание бумаги на две страницы, поэтому и выкладывать нет смысла. Завтра отправляю апелляцию. Возможно, есть ошибки, завтра подправлю.
В Окружний адміністративний суд м. Києва 01601, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1 Копія: в Київський апеляційний адміністративний суд 01010, м. Київ, вул. Московська 8, корп. 30 Від Тел. По справі № 2-а-13322/12/2670
Апеляційна скарга
24.09.2012 р. мною було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративний позов до Київського апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності відповідача – суб'єкта владних повноважень та про зобов’язання вчинити певні дії. 09.10.2012 р. мною було одержано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2012 р., якою мені було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Мотивуючи це рішення, суд першої інстанції зазначив, що «даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства». Частина 1 ст. 109 КАС України містить виключний перелік випадків, у яких суддя може відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі. Зокрема, це можливо, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 6 ст. цієї ж статті, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті (на що посилається суд першої інстанції), суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Але суд не надав у своєму рішенні такого роз’яснення, вийшовши таким чином за межі адміністративного судочинства і порушивши моє право на доступ до суду, передбачене ст. 6 Міжнародної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі – Конвенція). Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. 12.10.2012 р. мною було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва заяву про роз’яснення судового рішення. Згідно до ч. 3 ст. 170 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів. Але суд розглянув мою заяву лише 12.11.2012 р., порушивши таким чином моє право на розгляд справи упродовж розумного строку, передбачене ст. 6 Конвенції. Своїм рішенням Окружний адміністративний суд м. Києва відмовив мені у роз'ясненні своєї ухвали, посилаючись на те, що вона є повністю зрозумілою, незважаючи на те, що питання щодо того, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд моєї справи, залишається відкритим. А це позбавляє мене права на ефективний засіб правового захисту, передбаченого ст. 13 Конвенції. При цьому посилання суду на п. 10 частини 2 Постанови Пленуму Верховного суду України є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Що ж до ч. 2 ст. 9 КАС України, згідно з якою суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, то суд не навів доказів того, що зазначена постанова є нормативно-правовим актом, прийнятим відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Крім того, в зазначеній постанові йдеться про те, що не допускається оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду і вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком. Мною ж оскаржується не судове рішення, і не діяльності судів і суддів щодо розгляду і вирішення справи, а їх протиправна бездіяльність, яка унеможливлює розгляд і вирішення справи. Суд першої інстанції не навів жодної законної підстави для відмови у роз’ясненні судового рішення, оскільки такі підстави відсутні. Тому вважаю, що ця ухвала підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням норм матеріального права. Відповідно до ст. 197 КАС України, прошу розглядати справу за моєю участю.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись: – ст. 6, 13 Міжнародної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; – ст. 55 Конституції України; – ст.ст. 2, 5, 8, 9, 17, 197, 199, 204, 205 КАС України,
вимагаю:
– скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зобов’язавши суд першої інстанції роз’яснити, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Додатки: 1. Копія апеляційної скарги – 1 прим. (2 арк.) 2. Документ про уплату судового збору – 1 прим. (1 арк.).
дата підпис
_________________ Si vis pacem, para bellum
|