ХОДАТАЙСТВО В СУД ПО ДЕЛУ О СОЗДАНИИ АВАРИЙНОЙ ОБСТАНОВКИ В тех местах текста, где оставлены пропуски, подставьте данные, указанные рядом мелким шрифтом, и удалите написанное мелким шрифтом. Из абзацев, выделенных цветом, оставьте те, которые относятся к Вашему случаю, в зависимости от того, за какое именно нарушение, создав¬шее аварийную обстановку, составлен протокол, а также других обстоятельств (наличия свиде¬телей, указания их в протоколе и пр.), и удалите те абзацы, которые к Вашему случаю не относят¬ся. По возможности возьмите характеристику с места работы, в которой попросите указать, что являетесь аккуратным водителем, и что автомобиль необходим для исполнения трудовых обя¬занностей, связанных с разъездами и т.п. В случае признания виновным это повлияет на меру ад-минвзыскания (штраф или лишение права управления). Также возьмите документы о семейном положении (наличие малолетних детей, пожилых требующих ухода родителей, проживающих отдельно, и пр.) Все эти документы приложите к ходатайству. Пакет документов либо отправьте заказным письмом с уведомлением о вручении или курьерской почтой на адрес суда, или сдай¬те в канцелярию, проследив за регистрацией, под роспись на втором экземпляре ходатайства, и только если на всё это уже совсем не остаётся времени, подавайте прямо в судебном заседании при рассмотрении дела (в последнем случае выше вероятность, что на ходатайство просто не об¬ратят внимания). В судебном заседании доводы ходатайства поддерживайте устно. До суду (підставити назву суду) (підставити свої прізвище, ім’я, по батькові) (підставити свою адресу) У справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.4 КпАП України Адмінпротокол на мене складено за те, що ніби-то „___” 200__р., (підставити дату) керуючи автомобілем держ.№ (підставити дані транс¬ портного засобу) на (підставити місце), , (підставити суть порушення, яке ніби-то мало місце, і за яке складено адмінпротокол, наприклад, „проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора”, або „виїхав на смугу зустрічного руху”, або „не надав перевагу пішоходам, що рухалися нерегульованим пішохідним переходом”, тощо, змусивши (підставити наявні у протоколі дані про учасника руху – автомобіль чи пішохода) різко змінювати швидкість або напрямок руху, чим створив аварійну обстановку. Насправді це не відповідає дійсності з таких підстав. Ніяких перешкод або небезпеки пішоходам не створювалося. Незважаючи на те, що пішоходи рухалися по пішохідному переходу, визнати мої дії порушенням вимог ПДР не¬можливо з таких підстав. У момент наближення мого автомобіля до переходу пішоходи не знаходилися на переході, вони вийшли на перехід вже у момент перетину мною перехо¬ду. Між тим, як у відповідності до п.18.1 ПДР, обов’язок водія зменшувати швидкість та при необхідності зупинятися, щоб надати дорогу пішоходам, виникає виключно у випадку, якщо у момент наближення до переходу на ньому вже перебувають зазначені пішоходи. Окрім того, цей обов’язок виникає не щодо будь-яких пішоходів, які знаходяться на переході, а тільки тих, яким створюється перешкода чи небезпека. П.1.10 ПДР дає виз¬начення цих понять, але, по-перше, тільки для водіїв транспортних засобів, і сумнівно, чи можуть вони взагалі застосовуватися для пішоходів. По-друге, для того, щоб вважати, що пішоходам створено перешкоду або небезпеку, є необхідним, щоб вони були змушені змінювати напрямок або швидкість руху. І щоб ця зміна була саме вимушеною, тобто без неї існувала реальна небезпека наїзду. В даному випадку цього не було, оскільки при русі автомобіля повз пішохідний перехід пішоходи знаходилися на абсолютно іншій смузі руху, переходячи її, продовжу¬вали рух без зміни напрямку або швидкості або вжиття інших заходів, що є необхідним для порушення вимог п.18.1 ПДР, тим більше не робили цього різко, що є необхідним для визнання обстановки аварійною. За таких умов говорити про наявність у моїх діях складу зазначеного правопорушення неможливо. Доказів того, що я проїхав перехрестя на заборонний сигнал світлофора, співробітником ДАІ, яким складено адмінпротокол, не наведено. Сам він знаходився на значній відстані за пе¬рехрестям, і воно знаходилося поза полем його зору, принаймні він не міг точно встанови¬ти момент перетинання межі перехрестя (стоп-лінії) відповідно до увімкненого у цей момент сигналу світлофору внаслідок кута оглядовості з того місця, де він знаходився. Я діяв у відповідності до п.16.8 ПДР, який не тільки дозволяє, а зобов’язує водія, який виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора, продовжити рух у вка¬заному напрямку, незалежно від сигналу світлофора на виїзді, п.8.11 ПДР, який дозволяє водієві, який не може при зміні сигналу світлофора зупинити транспортний засіб у вка¬заному ПДР місці, не вдаючись до екстреного гальмування, продовжувати рух за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. В даному випадку склалася саме така ситуація, що співробітником ДАІ, який склав протокол, не взято до уваги. Тобто фактично я діяв правомірно, і у моїх діях взагалі не було порушень вимог ПДР. Треба зазначити, що виїзд на смугу зустрічного руху через розмітку 1.1 прямо дозволяється за деяких умов додатком 2 до ПДР. (для об’їзду нерухомої перешкоди, коли інша можливість об’їзду відсутня, обгону одиночного транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менше 30 км/год.) І у даному випадку ці умови були виконані. Та¬ким чином, навіть формального порушення вимог ПДР у моїх діях немає. Також слід зазначити, що ст..122 КпАП України недаремно передбачає окре¬мо відповідальність за ряд звичайних порушень ПДР, окремо за такі, якими створе¬но аварійну обстановку, тобто у результаті яких інші учасники руху були змушені різко змінювати швидкість, напрямок руху або вживати інших заходів для забезпечення без¬пеки. В даному випадку сама наявність таких учасників руху, а тим більше такі їх дії, які б дозволили вважати створену їм обстановку аварійною, по справі нічим не підтверджено. Слід зазначити, що особа, якій створено аварійну обстановку, у відповідності до КпАП України, є або потерпілим, якщо їй спричинено моральну або іншу шкоду, у відповідності до ст..269 КпАП, або свідком (оскільки їй відомо про вказані обставини), у відповідності до ст..272 КпАП. Якщо дійсно комусь створено аварійну обстановку, то це не може мати місце без наявності або потерпілого, або свідка. Між тим, у відповідності до ст..256 КпАП, якщо потерпілі або свідки є, то їх дані повинні бути вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, наряду з іншими даними. У протоколі, між тим, такі дані не вказані, що свідчить як про відсутність доказів наявності у моїх діях складу адміністративного право¬порушення, передбаченого ст..122 ч.4 КпАП, так і про невідповідність змісту протоколу закону, зокрема, ст..256 КпАП. До того ж, співробітник ДАІ, який склав адмінпротокол, категорично відмовився вказати у ньому дані вказаних мною свідків, зокрема, пасажирів транспортного засобу, внаслідок ніби-то їх „заінтересованості”. Проте ст..272 КпАП не містить таких виключень з числа осіб, які можуть бути свідками. З іншого боку, така позиція співробітника ДАІ є порушенням ст..256 КпАП. За таких умов є необхідним опитати цих свідків у судовому засіданні, а саме: (підставити дані – прізвища, імена, по батькові та адреси свідків) На підставі викладеного, керуючись ст..268 КпАП України, ПРОШУ: Викликати у судове засідання та опитати особу, яка склала адміністративний протокол; Викликати у судове засідання зазначених свідків; Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.4 КпАП України, щодо мене, закрити, за відсутністю у моїх діях складу зазначеного пра¬вопорушення. „ ” 200__р. Підпис Додаток: матеріали, що характеризують особу, на ____ аркушах.
_________________ ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .
|