Суть очень простая, стоят в кустах снимают на камеру, разговаривать в русле закона бесполезно. Снять видео не смог, сел телефон. Поэтому и обращаюсь в суд.
Ребята, по материалам форума составил иск. Очень Вас прошу:
1. Просмотреть на правильность составления.
2. Определить нужно ли еще что то добавить или хватит и этого.
3.Скажите, как правильно оформить иск? Что в нем подчеркивать? Что выделять? Или подскажите где почитать.
Спасибо.
У Гагарінський районний суд міста Севастополя
99045, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 3
Позивач:
Петров Володимир Володимирович
м. Севастополь, вул. Ленина 21
Тел.0503243161
електронна пошта:
[email protected]Відповідач:
ВДАІ УМВС України в м. Севастополь
99040,м. Севастополь, вул. Промислова 1
Тел.: (0692) 48-11-11
(0692) 57-11-43
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування
постанови серії СН №059079 по справі про адміністративне правопорушення.
Ця позовна заява підлягає розгляду у судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст.14-1 КУпАП.
Відповідно до ст.288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Я, Петров Володимир Володимирович, 19 січня приблизно в 14 годин 15 хвилин, керував автомобілем «Субару Легаси» державний реєстраційній номер СН 0808АА, їхав згідно Правил дорожнього руху, нічого не порушував. Рухаючись у щільному потоці транспорту по вул. Вакуленчука плануючи на перехресті Вакуленчука-Студгородок повернути лiворуч у напрямку магазину електроінструментів "Панорама".Під'їхавши до перехрестя з вул. Студгородок, після повороту ліворуч був зупинений інспектором ДПС. Уже пізніше із протоколу про адміністративне правопорушення я довідався що це був інспектор ДПС ВДАІ старшина міліції Тюрин Володимир Юрійович.
Дотримуючись ПДР я зробив зупинку, після чого до автомобіля підійшов інспектор ДПС та не зрозуміло представився, тому відомості про його особу я не маю. Він сказав, що я порушив ПДР, проїхавши перехрестя на червоний сигнал світлофора і в нього є доказ мого порушення на відеокамері. Я дав пояснення своїм діям, і заявив що не згоден зі обвинуваченням, запропонувавши скласти протокол, якщо він вважає інакше. Після чого інспектор попросив мене пред’явити документи, і отримавши їх, подався до патрульного автомобіля. Коли він повернувся, то запропонував мені підписати протокол про адміністративне правопорушення, і постанову виписану ним же. Після ознайомлення и внесення пояснень, я підписав протокол про адміністративне правопорушення серії СН1 №002076 від 19 сiчня 2011р. за підозрою у порушенні вимог п.8.7.3 (е) ПДР України. і, тим самим, вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, та розписався у одержанні постанови серії СН059079 від 19 сiчня 2011р. про накладення адміністративного стягнення у розмірі 430 грн.
Проте ця постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав:
1). У ст.254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень), він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи, що в КУпАП не існує таких порушень, при яких інспектор ДПС має право винести на місці постанову без складання протоколу, а протокол складений неправомірно, то постанова на підставі такого протоколу теж є незаконною, та підлягає скасуванню.
2). У тексті постанови зазначено, що я, водій транспортного засобу, «здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоний)». А втім для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних причин і вимоги закону при цьому не були враховані. Оскільки, рухаючись на миготливий зелений сигнал світлофора (що дозволяє рух п.8.7.3 (в) ПДР України) по вул. Вакуленчука та під'їхавши до перехрестя з вул. Студгородок, мій автомобіль виявився в потоці машин, у пробці, тому, у мить, коли миготливий зелений сигнал світлофора змінився на жовтий, я був уже на перехресті й завершував маневр повороту ліворуч, щоб не вдаватись до екстреного гальмування, та не створювати аварійно-небезпечну ситуацію на перехресті, я виконав вимоги п. п.8.11 ПДР України "Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху", та звільнив перехрестя, завершив проїзд поворотом ліворуч на червоний сигнал світлофора, згідно з п.16.8 ПДР України "Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді". Враховуючи вищесказане, бачимо, що при складанні постанови не були розглянуті обставини події, і вимоги закону при цьому не були враховані, тому постанова є незаконною, та підлягає скасуванню.
3). Відповідно до вимог ст.257 КУпАП: «Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.», але через те, що інспектор не надіслав протокол для розгляду - не було проведено підготовки до розгляду справи та самого розгляду з дотриманням всіх вимог КУпАП згідно ст.ст. 258, 276, 283, 285.
Прошу також звернути особливу увагу, що згідно Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України №111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» розділ 7 п.7.7. та розділ 16 п.16.6., інструкція не надає працівникам підрозділів ДПС права розглядати справи про адміністративні правопорушення за складеними ними же адміністративними матеріалами.
Порушуючи діючі нормативні процесуальні акти порядку розгляду адміністративних справ, викладені вище, інспектор розглянув справу на місці, виніс постанову на місці, та вручив її також на місці. Це свідчіть проте, що інспектор перевищуючи свої повноваження, знехтував порядком, який встановлений статтями 257, 258, ч.5 ст.285 КУпАП., знехтував Наказ МВС України №111 від 27.03.2009 р, а також положенням ст.19 Конституції України. В зв’язку з вище викладеним вважаю винесення постанови СН №059079 про адміністративне правопорушення від 19 ciчня 2011р. інспектором протиправною дією, а саму постанову незаконною, яка підлягає скасуванню.
4). В ст.222 КУпАП встановлено, що працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення. В той же час статтями 276, 257, 258, 285 КУпАП передбачено і порядок такого розгляду, а статтею 19 Конституції накладено обов’язок на працівників ДПС діяти тільки в порядку установленому Законом. Тобто у відповідності до КУпАП. З тексту постанови та протоколу убачається, що адміністративну справу було розглянуто на місці, нібито, скоєння правопорушення. Постанова також була вручена на місці. Розгляд справ на місці скоєння правопорушення передбачено виключно тільки у випадках передбачених ч.3 ст.258 КУпАП. До таких випадків ця справа не належить, тому постанова виписана за таких обставин є незаконною, та підлягає скасуванню.
4). Щодо використання відеокамери «Самсунг» в якості технічного пристрою існує цілий ряд нормативно-правових актів:
Згідно з п.21 ст.11 Закону України «Про міліцію» інспектор має право «використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», а згідно Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України №111 від 27.03.2009 р. розділ 18 «18.1. Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється:» … «18.10. Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув», та згідно розділу 20 п.20.2. «…Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув…». На моє прохання інспектор не надав мені документів на сертифікацію, та на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації відеокамери «Самсунг», та не зазначив у протоколі серійний номер пристрою, тип і модель камери, що унеможливлює встановлення справності та відповідності пристрою стандартам.
Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. Між тим, ст.14-1 КУпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео- зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
На сьогоднішній день Наказом МВС № 33 від 01.03.2010 року затверджено чіткий перелік сертифікованих в Україні технічних приладів, які мають право застосовувати працівники ДАІ, і в цьому списку камери «Самсунг» немає. Отже фіксація правопорушень цифровими відеокамерами не є доказової базою. Про це говориться в постанові Вищого адміністративного суду України від 2 вересня 2010 року за номером К-16031/10, яким визнано, що матеріали отримані за допомогою аматорської камери не можуть бути доказом порушення ПДД.
Таким чином, порушаючи ст.19 Конституції України «…Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», та ст.62 Конституції України «…обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях…» і супереч п.3 ст.70 КАС України «Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги» інспектором був складений протокол на підставі незаконних доказів, та виписана протизаконна постанова.
5). Порушення відповідно ст.122 ч.2 КУпАП тягне за собою накладання штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян складає 17грн., і сума штрафу у 430 грн. у постанові не є кратною неоподатковуваному мінімуму доходів громадян, тим самим інспектор проявив незнання нормативно-правової бази, тоді як згідно ст..19 Конституції України «… Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», тому постанова є незаконною, та підлягає скасуванню.
6). Під час складання протоколу мною було надане клопотання про розгляд справи за місцем проживання, та клопотання про право на захист юриста при розгляді справи про що мною зроблена відповідна відмітка у протоколі.
Однак інспектор на цей запис ніяк не відреагував, чим порушив Наказ МВС №185 від 22.02.2001 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення", а саме Пункт 2.6 "...Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, якові записується до протоколу, і ставити свій підпис, а також може робити заяви й клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи (у разі відмови від пояснення або підписання протоколу про це
робиться запис посадової особини, яка склала протокол, що підтверджується підписами свідків).
Посадова особа, яка розглядає протокол, виносить рішення про задоволення чи відхилення заяви або клопотання, про що робиться відповідний запис у протоколі ".
Згідно ст.268 КУпАП, інспектор проігнорував це, виписавши мені постанову, чим проявив незнання нормативно-правових актів та позбавив мене права на захист згідно зі ст. 268 КУпАП. Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст.64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями цієї Конституції.»
Розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії.
Оскільки всі мої дії відповідають законодавству України, і адміністративного правопорушення я не скоював, вважаю, що законні підстави для притягнення мене до адміністративної відповідальності при відсутності порушення Правил дорожнього руху України з моєї сторони, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 99, 104-106, 162 КАС України, та ст.ст. 247 п.1, 256, 287, 288, 289, 293 п.3 КУпАП,
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Постанову серії СН059079 від 19 сiчня 2011р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити у зв'язку з відсутністю у моїх діях складу правопорушення.
Додатки:
1. Копія позовної заяви на 4 арк. - 2 примірника.
2. Копія Протоколу серія СН1 №002076 про адміністративне правопорушення від 19 сiчня 2011р. - 2 примірника.
3. Копія Постанови серія серії СН059079 про адміністративне правопорушення від 19 сiчня 2011р. - 2 примірника.
4. Оригінал квитанції про оплату суднового збору