видео о произошедшем.
оспорил постанову, но решение все ещё не получил.
26 августа отправил в суд исковое на неправомерные по ст. 17-19 КАС Украины:
Сообщение, не относящиеся к теме
До: Дзержиньского районного суду міста Харкова
61202, м. Харків, пр. Перемоги, буд. 52-В
Тел. (057) 336-82-70
Позивач:
Нетривайло Сергій Юрійович
1
Відповідач:
ІДПС Березанського взводу ДПС ДАІ ГУМВС України в Київській області
Волковський Ігор Юрійович
ВДАІ Березанський взвод ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області
м.Березань
автодорога Київ-Харків
вул. Київський шлях, буд.29
тел..(04576) 6-28-89(черговий)
(04576) 6-20-01(командир)
Інші засоби зв’язку невідомі
АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій протиправними
Цей позов поданий на підставі ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, який прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Відповідно ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. У ст. 19 КАС України зазначено, що адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Суть справи:
26 лютого 2013 року близько 13 години Нетривайло С. Ю. (надалі Позивач) рухався автомобілем Kia Ceed, д/н , по 75-77 км автодороги Київ-Харків в бік м. Харкова. Відповідно до п. 12.6(ґ) правил дорожнього руху максимальна дозволена швидкість на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою дорівнює 110 км/год. Наближаючись до стаціонарного поста ДПС ДАІ Березань (за адресою: 77км автодороги Київ-Харків), Позивач зменшив швидкість відповідно до вимог знаків, що встановлені перед постом ДПС. Наблизившись до поста ДПС, Позивачу довелось экстренно зупинити автомобіль через те що на проїздній частині, якою рухався транспортний засіб Позивача, знаходився інспектор ДПС Волковський І. Ю. (надалі Відповідач), при цьому Відповідач не подавав ніяких сигналів регулювальника, а погляд був спрямований в бік транспортного засобу Позивача. Лише після зупинки Позивача Відповідач подав сигнал зупинитися на узбіччі та відійшов з проїздної частини, що і було виконано Позивачем. Підійшовши до автомобіля Відповідач звинуватив Позивача в перевищенні дозволеної швидкості руху та вимагав передати посвідчення водія та реєстраційний документ на автомобіль для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідач стверджував, що Позивач, рухаючись в зоні дії обмеження швидкості 70 км/год, рухався зі швидкістю 107 км/год, чим перевищив максимально дозволену швидкість на 37 км/год. Маючи впевненість у своїй правоті та в тому, що не перевищував швидкість в зоні дії знаків, Позивач запитав Відповідача про підтвердження того ствердження, що зі швидкістю 107 км/год Позивач рухався саме в зоні дії обмеження швидкості на рівні 70 км/год. На що Відповідачем не було представлено жодного документального підтвердження порушення; лише безпідставні усні звинувачення. Після кількох невдалих спроб домогтися конструктивного діалогу Позивач попросив Відповідача викликати командира. Через деякий час з’явився командир взводу № 4 роти ДПС ДАІ Шуб В. С., але з ним спілкуватися було зовсім неможливо оскільки з його боку постійно лунали погрози та залякування застосуванням грубої сили та арешт по ст. 185 КУпАП. Всіма своїми діями Шуб В. С. захищав Відповідача, незважаючи на порушення.
Зухвале ставлення, тиск залякуванням та порушення з боку Шуба В. С. та його підлеглих спонукали звернутися до служби “102”. Звернення зареєстровано під номером 467 від 26 лютого 2013р. у Березаньскому міському відділі міліції при Баришивскому РВ МВС України в Київській області. Після того як Позивач розповів черговому про те що трапилося. Після години вмовляння, Позивач нарешті домігся того, що на місце конфлікту було відправлено старшого ДІМ Баришівського РВ, капітана міліції Вітряк В. М. Прибувши на місце старший дільничний поводився дуже дивно: спілкувався с інспекторами ДАІ як з друзями у позаслужбовий час, Позивачеві було повідомлено, що старший дільничний прибув на виклик інспекторів ДАІ, а не через звернення Позивача, а також, як стало відомо пізніше, інспекторам ДАІ було передано персональні дані (які Позивач повідомив службі “102”) для складання протоколу та винесення постанови без відома Позивача. Залишивши всі надії повернути ситуацію в правове русло Позивач вирішив написати заяву про злочин з поясненнями до районного відділку міліції. Відповідач без коментарів залишив Позивача.
Через деякий час, приблизно пів години, під час складання Позивачем заяви про злочин, Відповідач повернувся і мав при собі заповнені протоколи ВХ1 №305366 і ВХ1 №305367 та, вже винесену, постанову в справі про адміністративне правопорушення АВ1 №054376. Не зважаючи на заперечення Позивача та клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання, а також прохання внести до протоколів свідка Медведенко Євгена Івановича, Відповідач, вважаючи свої думки достатніми, прийняв рішення провести розгляд справи 26 лютого 2013р. о 15 год. 40 хв. на 77 км автодороги Київ-Харків та, не з’ясувавши обставини справи, виніс постанову без відома та присутності Позивача.
Дії Відповідача при складанні протоколу, розгляді та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення є незаконними за таких підстав:
Позивача змушено поставити підпис під згодою про те, що йому було заздалегідь повідомлено про місце та час розгляду справи. Без цього підпису Позивачеві не надавалося змоги внести пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення.
Позивача повідомлено про місце та час розгляду справи після винесення постанови в справі, чим порушено вимоги статей 278, 279 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення виненесена без розгляду справи, чим порушено вимоги статі 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення не внесено відомостей про свідка, Медведенка Євгена Івановича, який знаходився у транспотному засобі Позивача, чим порушено вимоги статей 251 та 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На розгляд справи не було викликано свідка, Медведенка Євгена Івановича, чим порушено вимоги статі 272 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивачеві відмовлено в ознайомленні з доказами правопорушення, чим порушено норми статі 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Клопотання Позивача про перенесення розгляду справи до відповідних органів за місцем проживання Позивача безпідставно відхилено, чим порушено норми статі 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення не було додано жодного документального підтвердження правопорушення, чим порушено норми статі 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статі 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статі 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин вважаю, що дії Відповідача вчинені необґрунтовано, з порушенням передбаченого Законом способу їх вчинення, не в межах наданих Законом повноважень та з використанням повноважень без мети, з якою ці повноваження надані, а, отже, підлягають визнанню їх протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на належні, достатні та допустимі докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106 КАС України,
ПРОШУ:
1. Визнати протиправними дії ІДПС Березанського взводу ДПС ДАІ ГУМВС України в Київській області Волковського І. Ю. під час складання протоколів про адміністративне правопорушення ВХ1 №305366 і ВХ1 №305367 від 26.02.2013р.
2. Визнати протиправними дії ІДПС Березанського взводу ДПС ДАІ ГУМВС України в Київській області Волковського І. Ю. під час розгляду справи про аміністративне правопорушення.
3. Визнати протиправними дії ІДПС Березанського взводу ДПС ДАІ ГУМВС України в Київській області Волковського І. Ю. під час винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення АВ1 №054376 від 26.02.2013р.
4. Розподілити судові витрати.
Додатки:
1. Копія позовної заяви для відповідача – 3 арк.
2. Копія паспорту громадянина України позивача – 1 арк.
3. Оригінал квитанції про сплату судового сбору – 1арк.
в ответ получил вот такой отказ в рассмотрении в связи с нарушением 10 дневного срока оспаривания админ. постановлений по ст. 289 КУпАП:
заявление составлял по примерам взятым с этого форума.
Вход
FAQ
Поиск
