посваріть будь-ласка. моя перша заява:
До Першотравневого районного суду м. Чернівці вул. Головна 105, м. Чернівці, 58000 позивач *********** вул. ***** тел. (********.
відповідач-1 ВДАІ Тячівського РВ УМВС вул. Комсомольська 6А, м. Тячів тел. (03134) 2-15-36 відповідач-2 Ілько Богдан Михайлович Інспектор ДПС Тячівського ОВ ДПС вул. Комсомольська 6А, м. Тячів тел. (03134) 2-15-36
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення АО ****** від 15 серпня 2010 р.
Цей адміністративний позов підлягає розгляду у судах на підставі ч.3 ст. 288 Кодексу України про Адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП), яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи. 15 серпня 2010 року я, *********близько 12:45 г. на власному автомобiлi марки «Шкода» модель: «****» держ. номер: ***** рухався через населений пункт Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області у потоцi автотранспорту за автомобілем Деу. Проїжджаючи поворот я побачив перед собою інспектора ДПС (надалі ІДПС), який виходив з дерев’яної будівлі без будь-яких розпізнавальних знаків ДПС. Варто зазначити, що патрульного автомобіля не було. Наблизившись до ІДПС, я на його вимогу зупинився з дотриманням вимог ПДР. IДПС Ілько Б.М. показав менi прилад «Іскра-1», на табло якого була зазначена швидкiсть 93 км/г, яка з його слiв, начебто належала моєму автомобілю. Маю зазначити, що даний прилад окрiм функцi фiксацii швидкостi, також має функцiю фiксацii часу, але з невiдомих менi причин, час з моменту фiксацii швидкостi менi показано не було, з чого я зробив висновок, що швидкiсть належить iншому автомобiлю, а дii IДПС Ілька Б.М. можливо квалiфiкувати як «службове пiдроблення» ст. 366 Карного Кодексу Украiни. Я пояснив, що рухався в потоці автомобілів зі швидкістю приблизно 55 км на годину і встановленої швидкості не порушував, про що можуть засвідчити **********, *********** і **********, які в той час знаходились в моєму автомобілі і бачили показники спідометра мого автомобіля. На моє прохання надати докази належностi показникiв приладу «Іскра-1» моєму автомобiлю, я отримав вiдмову, оскiльки технiчнi можливостi данного приладу не дають змоги це зробити. Вислухавши мої заперечення, інспектор ДПС Ілько Б.М. не прийняв їх до уваги, попросив мої документи для складання протоколу про адміністративне правопорушення і постанови по справі про адміністративне правопорушення, які я і передав йому на його вимогу. Без доведення моєї вини і без достатніх доказів порушення мною ПДР (фото-відеоматеріалів, показів свідків, тощо), керуючись тільки показниками радару «Іскра-1», які могли належати будь якому іншому автомобілеві, що в той самий час рухались в потоці з моїм автомобілем по А/Д Мукачево-Рогатин-Львів, молодший сержант Ілько Б.М. склав на мене протокол про адміністративне правопорушення серія АО1 №***** від 15.08.2010 року і постанову АО ***** по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2010 року, визнав мене винним у скоєнні правопорушення і наклав штраф у розмірі 307,00 (триста сім) гривень. Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав: 1. Згідно статті 251 КУпАП України: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами». - інспектор ДПС Ілько Б.М., порушуючи вимоги цієї статті КУпАП України, не встановив ніяких других доказів, (окрім показників радару «Іскра-1», які могли належати будь-якому іншому автомобілеві, що в той самий час рухались в потоці з моїм автомобілем) і будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ним не виконана і вимога статті 252 КУпАП України щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Навпаки, Ілько Б.М. свідомо проігнорував мої пояснення, а також не захотів брати до уваги і пояснення свідків *********, ********та **********, а це є фактично доказом того, що такі обставини і не дали йому можливості правильно вирішити справу і він безпідставно визнав мене винним у скоєнні правопорушення. Окрім цього, інспектором ДПС Ільком Б.М.. порушено і Розпорядження Міністерства Внутрішніх справ України №466 від 21.05.2009р., пунктом 1.6. якого прямо вимагається: «виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)». Також, слід зазначити, що я рухався невідомою мені дорогою в іншій області. Знак населеного пункту бачив. Якість дорожнього покриття, наявність чи відсутність крутих поворотів, пішохідних переходів, зупинок громадського транспорту, дитячих садків, шкіл тощо мені не була відома. Додавалась частково обмежена видимість – спуски та підйоми. Отож, підстав небезпечно перевищувати швидкість у мене не було. Навпаки, ряд цих обставин змушував рухатись з прийнятно-допустимою швидкістю. 2. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух його рукою назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. 3. Згідно статті 256 КУпАП України: «У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: …прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі». - інспектор ДПС Ілько Б.М., порушуючи вимоги і цієї статті КУпАП України, не роз’яснив мені моїх прав і обов’язків, про що я і відмітив в протоколі. 16.08.2009 року мною була надіслана скарга начальнику ВДАІ у м. Тячеві Бокочу В.І., однак відповіді отримано так і не було. Термін оскарження постанови спливає 24 серпня, а сьогодні, 21 серпня 2010 р. фактично останній робочий день перед останнім днем оскарження постанови, тому це мене змусило звернутися до суду. У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно ч.2 ст.19 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст.ст.104-106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ: 1. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита. 2. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі. 3. Визнати протиправною та скасувати постанову АО ***** по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2010 року.
Додатки: 1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія АО1 №****** від 15.08.2010 року; 2. Копія постанови АО ****** по справі про адміністративне правопорушення від 15.08.2010 року; 3. Копія скарги начальнику ВДАІ у м. Тячеві Бокочу В.І.; 4. Копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі.
|