До Окружного адміністративного суду
міста Києва
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
тел. 0 (44) 278- 43- 43

Позивач:

Відповідач: Відділ ДАІ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві
03039 м. Київ, вул. Забіли, 3
тел. 0 (44) 258-93-55


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання дій протиправними

17.03.11 до ВДАІ Голосіївського р-ну в м. Києві мною був направлений інформаційний запит в порядку Закону України «Про інформацію» щодо доступу до офіційних документів, а саме, до протоколу затримання транспортного засобу позивача (копія додається).

Згідно поштового повідомлення (копія додається), ВДАІ Голосіївського р-ну в м. Києві отримало інформаційний запит 18.03.11.
Відповідь на запит, згідно вихідного номеру, направлена на мою адресу
04 липня 2011р (копія відповіді додається), тобто, через три з половиною місяці з дня надходження запиту.

Така бездіяльність відповідача суперечить вимогам ст. 33 ЗУ «Про інформацію» (редакції, чинної на момент отримання ним запиту), яка встановлює місячний строк для надання відповіді на інформаційний запит по суті та десятиденний строк на надання повідомлення про те, що запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Вищезазначене повідомлення відповідачем не надсилалось.

Бездіяльність ВДАІ Голосіївського р-ну в м. Києві по відношенню до Дячук К. М. визнано не правомірною постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2-а-8956/11/2670 від 13 липня 2011р, яка набрала законної сили в день її винесення.

16 серпня 2011р. я звернувся до відповідача з вимогою публічно принести вибачення через місцевий засіб масової інформації перед Дячук Костянтином Миколайовичем за неправомірні дії по відношенню до нього та завчасно повідомити Дячуку К. М. назву засобу масової інформації та дату публікації вищевказаного повідомлення (копія заяви додається).

Згодом я отримав відповідь про те, що запит до відповідача, нібито, не надходив, а тому немає підстав для принесення вибачень (копія відповіді додається).

Бездіяльність ВДАІ Голосіївського р-ну м. Києва щодо не принесення вибачень на адресу позивача я вважаю протиправною з наступних підстав.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про міліцію», при порушенні міліцією прав і законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

Отже, є бездіяльність відповідача, яка порушує права та законні інтереси Дячука К. М., визнана протиправною постановою суду, є вимога громадянина Дячука К. М. принести на його адресу публічні вибачення.

Тобто, є всі підстави, які встановлюють обов’язок відповідача принести вибачення, але останній свій обов’язок не виконує.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 17, 18, 94, 104, 105, 106, 166 КАС України,

ПРОШУ:
1. Розглянути позов у порядку скороченого провадження;
2. Визнати протиправною бездіяльність Відділу ДАІ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві в частині не принесення публічних вибачень на адресу Дячука Костянтина Миколайовича;
3. Зобов’язати Відділ ДАІ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві публічно принести вибачення через місцевий засіб масової інформації перед Дячуком Костянтином Миколайовичем за неправомірні дії по відношенню до нього та завчасно повідомити Дячуку К. М. назву засобу масової інформації та дату публікації вищевказаного повідомлення;

Додаток:
1. Копія інформаційного запиту від 17.03.11 та поштових документів (1 арк.);
2. Квитанція про сплату судового збору (1 арк.);
3. Копія відповіді на запит та копія конверту (1 арк.);
4. Копія рішення суду (1 арк.);
5. Копія заяви з вимогою про вибачення (2 арк.);
6. Копія відповіді на заяву (1 арк.);
7. Копія довіреності представника (1 арк.);
8. Копія позовної заяви для сторін (1 прим., 10 арк.).


24 жовтня 2011р.
Представник позивача А. І. Лисенок
(довіреність в додатках)

Захист честі, гідності і ділової репутації – право громадянина та організації вимагати через суд спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, принижують честь, гідність чи ділову репутацію їх або завдають шкоди їхнім інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності. Спростування має здійснюватися способом, адекватним способу поширення хибних відомостей. Поряд із спростуванням таких відомостей ця особа має право вимагати відшкодування майнових і моральних (немайнових) збитків.

До Київського апеляційного адміністративного суду
01010, м. Київ, вул. Московська 8, корп. 30
тел. 0 (44) 254-21-99

Через Окружний адміністративний суд
міста Києва
01014, м. Київ, вул. К. Каменєва 8 корп. 1

Позивач:
(скаржник) Д

Представник
скаржника Л


АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу судді окружного адміністративного суду м. Києва
Власенкової О. О. у справі №2а-15121/11/2670 від 24 листопада 2011р.

Копія ухвали у повному обсязі отримана позивачем 24 листопада 2011р.

Оскаржуваною ухвалою закрито провадження у справі у зв’язку з тим, що позов подано, нібито, з метою захисту честі та гідності позивача, а тому таку справу треба розглядати в порядку цивільного судочинства.

Позивач з такою позицією не згоден, а ухвалу суду вважає незаконною та такою, яка підлягає скасуванню.

Чинним законодавством не визначено таких понять, як честь, гідність та ділова репутація.

Зокрема, з Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009р. випливає, що приниження честі та гідності особи є наслідком поширення інформації – неправдивої, ображаючої, принизливої, тощо.

У випадку поширення такої інформації, звернення до суду з вимогами відшкодування завданих збитків або моральної шкоди, реалізації права на відповідь – є не що інше, як захист честі та гідності.

За фактичними обставинами справи, в якій винесена оскаржувана ухвала, відповідач, Голосіївське РУ ГУ МВС України в м. Києві вчинило по відношенню до позивача протиправні дії, які полягають в несвоєчасному наданні відповіді на його інформаційний запит. При цьому, неправдивої інформації, або такої, яка ображає позивача відповідачем не поширювалось.

Публічні вибачення, яких вимагав від відповідача позивач – є обов’язком органів міліції з певного кола обов’язків, які покладено на МВС та його підрозділи чинним законодавством.

Крім того, принесення вибачень позивачу в даному випадку не є стягненням моральної шкоди. Адже моральна шкода відповідно до ст. 23 ЦК України полягає у завданні фізичному болю та стражданнях, душевних стражданнях, або у приниженні честі та гідності фізичної особи. Такий вид порушення прав позивача як ненадання відповіді на звернення у встановлені законом строки не завдала позивачу фізичного болю, або інших душевних страждань.

Справу, в якій постановлена оскаржувана ухвала, повинна бути розглянута в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Позивач звернувся з інформаційним запитом до органу державної (виконавчої) влади, яким є відповідач, з метою отримання інформації, а обов’язок відповідача полягав у своєчасному наданні відповіді на цей запит. Надання інформації у межах своїх повноважень громадянам – є управлінською діяльністю органу державної влади, адже відповідач є єдиним розпорядником запитуваної інформації і зобов’язаний надавати її у відповідності ЗУ «Про інформацію».

Несвоєчасне надання інформації є порушенням прав та інтересів громадян. Наслідком такої бездіяльності є обов’язок вибачитися перед особою на її вимогу.
Таким чином, з обов’язку міліції вибачитися перед громадянином випливає право цього громадянина вимагати такі вибачення.

З метою задоволення такого права, позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача, а після відмови вирішити це питання відповідачем в досудовому порядку, позивач звернувся безпосередньо до суду.

Отже, даний позов подано з метою відновлення права позивача отримати публічні вибачення за вчинення неправомірних дій, при цьому такі вибачення не є стягненням моральної шкоди або захистом честі, гідності та ділової репутації.

Враховуючи викладене,

ПРОШУ:

1. Викликати позивача та його представника на розгляд апеляційної скарги;
2. Скасувати ухвалу судді окружного адміністративного суду м. Києва Власенкової О. О. у справі № 2а-15121/11/2670 від 24 листопада 2011р. і направити справу для продовження розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва.