Бандити-міліціонери напали на громадянина Канади, правозахисника Зіновія Андрухіва

Увага! Міжнародний скандал!

5 травня 2012 року приблизно о 18 годині 30 хвилин по дорозі до Львова взято в облогу відомого канадського громадянина, українського правозахисника Зіновія Андрухіва. Він знаходиться в машині на Глинянському тракті на повороті до села Лисяничі! Допоможіть!!!
Будь ласка, повідомте до канадського посольства про напад бандитів на громадянина Канади. Також штурмуйте повідомленнями інші посольства і консульства. Андрухіву через скло його автомобіля інкримінують незаконне перебування в Україні. Але ж процедура видворення не передбачає розбійного нападу міліціянтів, які не мають ніякого відношення до міграційної служби.
О 19.30 говорив з Зіновієм по телефону:
Серед нападників помічені сбу-шники і той заступник начальника Гадячськогої міліції, який з підлеглими вже блокував автомобіль Зіновія, перешкоджаючи його правозахисній діяльності. Розбійний напад і позбавлення свободи пересування здійснено на двох автомобілях ДПС і одному цивільному авто держ номер ВС 85-74 АК. На місце події вже приїхав один незалежний свідок, решта в дорозі. Будь ласка, поширюйте інформацію до інформагенств.

В Україні трапилась надзвичайна подія — перевертні у погонах здійснили напад на громадянина Канади!

19.50 Фактично заарештованого Зіновія Андрухіва примусово супроводжує до міліції Львова кортеж автомобілів міліціонерів — нападників. Свободі та життю відомого правозахисника загрожує небезпека!

Розбій на великій дорозі задокументував свідок:




А починались переслідування так:

Поясніть хтось що відбувається?

Львов потихоньку начинает перенимать пальму первенства по мусорскому беспределу. К Евро готовятся, ублюдки.

Клоунадой пахнет в свою очередь. Чего он говорить не может ?

Пікет людської біди

Тиждень тому під Львівською обласною прокуратурою розпочала пікет ГО “Вартові закону”. Приводом стало, на переконання її членів, масове порушення прав громадян Львівщини прокуратурами всіх рівнів під час розгляду заяв про злочини з боку як влади, так і фізичних осіб. В цьому номері пропонуємо читачам гострий конфлікт, що стався з квартирою на проспекті Свободи у Львові.

Ще в 1998-му Зіновію Андрухіву запропонували купити квартиру на проспекті Свободи, 1. У цей час в цій квартирі мешкала пенсіонерка – інвалід Л. Щипакіна, яка мала опікуна. Райадміністрація договір погодила і пан Зіновій, придбавши помешкання площею 101 м. кв., поїхав працювати за кордон, залишивши стареньку доживати вік у цій же оселі. Повернувшись на Батьківщину у 2007 році він був шокований, коли дізнався, що його квартиру якимось чином продали ще у 2002-му! Жінку-інваліда вивезли на хутір, там вона через кілька місяців померла. Згідно з документами, які дослідив пан Зіновій, юрист за фахом, стало зрозуміло, що опікунка колишньої власниці житла визнала через суд недійсним акт купівлі-продажу аж через чотири роки після укладення його з паном Андрухівим. Зрозуміло, що юрист оскаржив таке рішення у суді. Півтора року, поки тягнувся судовий процес, йому довелося винаймати квартиру. Однак у 2009 році пан Андрухів таки отримав рішення на свою користь і вселився до власних апартаментів разом із дружиною та трирічним сином. Але спокійне життя тривало недовго, бо найняті новим власником львівські адвокати звернулись до суду з вимогою стягнути з пана Андрухіва суму у розмірі 300 000 доларів за проведений ремонт квартири. Це було тільки початком нового кола випробувань для родини Андрухів. І в один із теплих серпневих вечорів, коли голова родини виїхав у справах за кордон, в двері квартири постукали…

– 10 серпня 2009 року, приблизно о 18 год. 30 хв., я зі своїм трирічним сином знаходилась у своїй квартирі і почула, що хтось намагається відчинити ключем вхідні двері, – розповідає дружина пана Зіновія Ірина. - Одночасно у квартирі пропало світло та перестав працювати телефон. Я підійшла до дверей і почула: “Ламай двері!” Хтось включив електродриль та почав свердлити замок. Почувши це, я перелякалась та викликала міліцію. Моя дитина почала плакати. Якась жінка кричала англійською, що це її квартира і я повинна негайно її покинути. Міліціонери, які приїхали, через двері сказали мені: “Пані, поки ви не відчините і не напишете заяву, ми вас захищати не будемо”. Відчинити двері я відмовилася через страх, і міліціонери сказали, що у такому разі вони йдуть з місця події. Я неодноразово набирала мобільний номер свого чоловіка, але він був поза зоною досяжності, оскільки перебував за кордоном у Відні. Тоді я подзвонила до знайомого адвоката і попросила приїхати до мене. В цей час удари в двері, вікна і погрози продовжувались. Усі свої дії злочинці супроводжували погрозами застосувати до мене насильство. Я чула, як відривали частини дверей, і знову викликала міліцію. Телефоном черговий міліціонер сказав мені, що він в курсі того, що відбувається, і я “повинна відчинити двері на вимогу законного власника квартири, яка приїхала з-за кордону”. Це не відповідало дійсності, бо квартира належить моєму чоловіку.

Приїхавши до будинку, адвокат Володимир вмовив нападників припинити їхні дії. Ті погодились, але попередили, що у мене є час до ранку, щоб я залишила квартиру. Перебуваючи в шоку та страху за життя дитини, я вирішила втекти зі своєї квартири в цю ж ніч.

У квартирі, яку захопили, залишились гроші – 50 000 доларів. Однак мені не було відомо, де вони сховані, а телефон чоловіка мовчав”.

За тиждень повернувся з-за кордону власник квартири пан Зіновій, який взявся за відновлення статусу-кво, однак це виявилося складно…

– 16 серпня 2009 року я звернувся особисто до начальника Галицького райвідділу міліції м. Львова, прокурора району та в прокуратуру області з заявою негайно вжити заходів для захисту прав: відновити доступ до захопленої квартири та арештувати злочинців, - каже пан Андрухів. - Однак правоохоронці, на моє переконання, цинічно проігнорували закон та не захистили сім’ю.

21 серпня 2009 року я зробив спробу зайти у свою квартиру, у якій вже поміняли замки. Група осіб фізично перешкодили мені в цьому та погрозами прогнали майстрів, які допомагали мені відкрити двері. Міліція у складі п’яти чоловіків знову не припинила протиправних дій - доказами цього є відео- та аудіозаписи та покази свідків. Мою заяву проігнорували, не провели перевірку, не опитали свідків та незаконно відмовили в порушенні кримінальної справи проти злочинців. Міліцейські начальники назвали напад на жінку з дитиною “цивільно-правовими відносинами.”.

Незважаючи на всі докази вчинення тяжкого злочину та відомі прізвища злочинців, міліція та прокуратура вже 10 місяців відмовляють у порушенні кримінальної справи та дружно шлють відписки з явними ознаками юридичного невігластва. Відтак, ми не можемо за­брати з власної квартири гроші, а прокурор Галицького району пише, що “громадянка США купила квартиру у непрацездатної Щипакіної та уклала з нею … трудовий договір”. До матеріалів перевірки долучаються фальшиві копії паспорта та пояснення осіб, яких я вважаю шахраями”.

У вівторок, 10 серпня цього року, безпосередньо з пікету Зіновія Андрухіва запросили до прокуратури області на співбесіду.

Розповідає пан Зіновій:

“У залі знаходилось близько десяти керівників прокуратури різного рангу, які обговорювали мою заяву про бездіяльність прокуратури, подану ще в травні. В результаті тривалого диспуту, під час якого мною були наведені факти відверто злочинного характеру, що були вчинені проти моєї родини, та на які не було відповідного реагування прокуратури, останні відповісти по суті не змогли. Позиція прокуратури, як я зрозумів, зводилась до того, щоб мене виселити, можливо, без рішення суду та судовиконавців, а я мушу отримати на своє вселення рішення суду! Хіба це не нонсенс?”

На прохання газети “Ратуша” прокоментувати ситуацію прес-служба прокуратури Львівської області пояснила, що справді Зіновій Андрухів був прийнятий прокурором області, а стосовно більш детальної інформації з цього питання треба звернутись до прокуратури з інформаційним запитом письмово. Відповідь редакції буде надана, згідно із законом, в термін до тридцяти днів.

Віктор Чарномський

P.S. На наступний день після інтерв’ю невідомі особи шляхом обману відібрали у Н. Шлегель та В. Куценяк намет, в якому вони ночували, пікетуючи прокуратуру. Намет належав пану Андрухіву.

хреново ему, чего-чего

Справа Зиновія Андрухіва

Вчора у другій половині дня на дорозі до Львова було заблокавано і доправлено да Галицького райвідділку міліції м.Львів громадянина Канади юриста та правозахистника Зиновія Андрухіва. Заблокувавши його у центрі Львова, Андрухіва було брутально із застосуванням сили витягнуто з власного авта та заарештовано. Авто було відібрано без складання протоколу. Ніч Андрухів провів у камері, де на нього чинився тиск з приводу вибухів у Дніпропетровську.
Треба зауважити, що Андрухів є хворим на діабет і він не мав змоги отримувати інсулін впродовж свого затримання. Тож вранці його стан значно погіршився. Сьогодні о 10 ранку до райвідділку з великими труднощами пробилася журналістка Наталя Розинська у супроводі невеличкої групи підтримки з небайдужих громадських активістів та прихильників Юлії Тимошенко. Завдяки тиску цих людей і, в першу чергу, Наталі Розинської, Андрухіву викликали швидку, а його синці було сфотографовано. Невдовзі до відділку прибув народний депутат Андрій Парубій. Врешті з огляду на важкий фізичний стан Андрухіва, його було шпиталізовано швидкою.

Свідчення тих, хто прийшов підтримати Зиновія Андрухіва:
Богдан Стасюк: "Вони хотіли везти його до суду прямо зараз без адвоката і без свідків та уваги громадськості. Проте нечисленна група активістів домоглася спочатку медичного обслідування Андрухіва, а потім і його госпіталізації в лікарні на Топольній. В нього були синяки та він вже більше доби не приймав таблеток він цукрового діабету. Йому дали вночі тільки фляшку води і він всю ніч стоячи провів в камері. Ми домоглися, щоб медичний огляд відбувався в нашій присутності. Лікарі, що приїхали, попередили, що через 4-5 годин в нього буде гіперглюконатний криз. Ми познімали на фото всі його синяки. Начальник райвідділка перелякався, довго комусь телефонував і потім після телефонних консультацій відпустив пана Зеновія на швидкій в лікарню. Йому повернули всі його особисті речі. Тільки машина ще на штрафплощадці.Треба віддати належне журналістці УТ-1 Наталії Розинській. Тій самій, яка недавно матюкала даїшників в Києві. Те що я бачив мене вразило. Її груди видавали такі децибели із звинуваченням ментів і чинної влади, що ці крики замінили присутність як мінімум сотні активістів. Саме не витримавши її тиску замначальника райвідділка погодився на прилюдне медичне обстеження пана Зеновія."

Ореста Скляр: "Я зробила роздруківку листа,якого нам прислав Ляшко.Цього листа я показала зам.нач.відділення (йдеться про депутат.запит від Ляшка, про затримання Андрухіва) Він попросив залишити йому цю роздруківку.А також поставила його до відома про те,що назріває міжнародний скандал, так як ми поставили до відома про цей інцедент Конгрес українців Канади та Церкву в Канаді. Нам Розницька Наталя в правовому питанні дуже допомогла. Це щастя,що вона була у Львові."

Мар"яна Горобець: "забрали пана Зеновія до лікарні ...лікарі швидкої сказали у нього могла бути кома за пару годин ,він хворий на цукровий діабет іне вживав ліків понад добу ... зараз систематизую і викладу фото і таке інше ... попередньо скажу що дуже допомогла Наталія Розинська її наполегливість і обізнаність у таких справах ...і якби не втручання громади (депутати так і не з"явились!) хто знає чим би все скінчилось з огляду на те що у пана Зеновія діабет +гіпертонія а ліків він не вживав..."

У другій половині дня (сьогодні неділя!!!) Андрухіва було доправлено до суду, де почався розгляд його справи. Його звинувачують у подвійній злостній непокорі працівникам міліції. Після двохгодинного розгляду, суддя галицького районного суду Віталій Стрельбицький переніс засідання на 11.00 Понеділок, 7 травня.