дпс постановление по протоколу вынести не имеет права

Я выделил ваши ошибки. Гаишник не следователь. Давайте другой НПА - этот не подходит.

На думку Коваленко Є. Г. огляд — є слідча дія, що проводиться органом дізнан­ня, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою вияв­лення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясуван­ня обстановки злочину, а також інших обставин, які ма­ють значення для справи (проводиться огляд місцевості, приміщення, предметів та документів)[1].
Белкин Е. С. розглядає слідчий огляд - як слідчу дію, що проводиться для безпосереднього виявлення і дослідження об'єктів, що мають значення для справи, їхніх ознак, властивостей, стану і взаєморозташування. Здійснюється слідчим або особою, що робить дізнання, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки і механізму події, встановлення винної особистості та інших обставин[2].
Огляд — це слідча дія, яка провадиться з метою одержання доказів шляхом візуального спостереження і дослідження слідів злочину та інших матеріальних джерел доказової інформації.[3]
Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій. За його до­помогою може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.
У Кримінально - процесуальному кодексі ( далі КПК) України від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) в частині 1статті 190 „Проведення огляду” закріплено:
З метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.
Біленчук П.Д. та Гель А.П. дають наступне тлумачення частині 1статті 190 КПК України та поняттю огляду місця події:
Відповідно до ст. 190 КПК України розрізняють наступні види слідчого огляду:
1) огляд місцевості;
2) огляд приміщення;
3) огляд предметів;
4) огляд документів.
Стаття 192 КПК України передбачає також огляд трупа, а ст. 193 КПК України регламентує проведення огляду тіла живої людини (освідування)[4].
Тертишник В. М. пропонує класифікацію огляду за наступних підстав:
­ за суб'єктом, стадією та деякими особливостями пов'язаної з цим процесуальної форми проведення умовно можна виділити два види огляду.
Ø Слідчий — здійснюється слідчим чи особою, яка провадить дізнання з залученням понятих.
Ø Судовий — здійснюється судом у стадії судового розгляду
справи колегіально за участю заінтересованих учасників процесу,
захисника і прокурора (без понятих).
­ за об'єктами огляду виділяють:
а) огляд місця події;
б) огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події;
в) огляд предметів (речових доказів);
г) огляд документів;
д) огляд трупа;
є) огляд тварин;
ж) огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем події злочину[5].
Огляд місця події — один із видів слідчого огляду. Ця слідча дія проводиться з метою виявлення слідів злочину, з`ясування механізму вчинення злочину, обстановки його здійснення, інших об­ставин, які мають значення в справі, що розслідується.
Місце події — це широке поняття, яким можуть охоплюватися: місце приготування до злочи­ну, місце безпосереднього вчинення злочину, місце виявлення слідів і знарядь злочину та місце їх прихо­вання.”[6]
Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди співпадають: місце події— поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак, що мають відношення до події злочину; місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спри­чинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.). Зміст слідчої дії визначається об'єктом, на дослідження якого вона спрямована. Об'єкт дослідження визначає як характер пізнавальних операцій, необхідних для досягнення мети слідчої дії, так і процесуальну форму їх здійснення. Під місцем події логічно розуміти територію, приміщення або будівлю, де відбулася подія, яку розслідують, або настав її результат.
Місце події як об'єкт огляду завжди являє собою складну та не­повторну систему різноманітних за своїми якостями і характерис­тиками предметів та інших матеріальних утворень (територія підприємства, жиле помешкання, магазин, автомобільна магістраль, пасажирський вагон, лісовий масив тощо). Огляд повинен забезпе­чувати можливість виявлення та закріплення слідів злочину в межах обстановки будь-якого місця події, мати своєрідну пізнаваль­ну універсальність, включати прийоми та методи, що забезпечують всебічне дослідження будь-яких об'єктів матеріального світу.
Суть огляду полягає в безпосередньому сприйманні слідчим обстановки місця події, вив­ченні та дослідженні матеріальних джерел доказової інформації.
Слідчий особисто повинен переконатися в наявності матеріальних джерел, їхніх ознаках та властивостях, зафіксованих у протоколі огляду.
Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цьому разі, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.
Про результати огляду слідчий складає протокол.
Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 177 КПК. ; Постанова судді оскарженню не підлягає.
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуван­ням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.
Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або немож­ливості отримати від неї згоду щодо проведення невідклад­ного огляду місця події, рішення суду не потрібно.
У випадках, передбачених частинами 5 і 6 ст. 190 КПК слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійсне­ний огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю су­дово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Якщо неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

Господа, может хватит сопли жевать.
Кто-нибудь внятно ответить может: Предъявлять и передавать?
Спасибо за конкретный ответ

так почему следователь/опер должен блюсти процедуру, а идпс может на нее ложить?

є слідча дія, що проводиться органом дізнан­ня

Где я такое сказал???? ...

... Гаишник тоже обязан соблюдать процедуру.

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції...

Казмирчук еще один вопрос! (к чему я Вас вел) !

Имеет ли право ИНСПЕКТОР ДПС - функции ДОЗНАНИЯ?

Казмирчук, ключевое слово выделено синим. Гаишник не следователь. У него в удостоверения написано - "инспектор ДПС"
Этот НПА не подходит -давайте другой.

Казмирчук
ну чего Вы такой упертый или специально? Из Вашей же ссылки:
Органи дізнання — це органи оперативно-розшукової та адміністративної юрисдикції, які наділені правом провадження кримінально-процесуальних дій (виконують процесуальну функцію розслідування).


Пля попробуйте хоть раз дочитать статью ПОЛНОСТЬЮ и до КОНЦА! а не тупите!

Дізнавачем, як мислив законодавець, мав би бути кожний працівник підрозділу міліції (кримінального розшуку, боротьби з організованою злочинністю та іншого оперативно-розшукового підрозділу), який займається питаннями боротьби зі злочинністю.

должность милиционера называется дознаватель

но это не значит, что гаишник не орган дознания