|
Стаття 36. Необхідна оборона
1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою
захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка
захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та
інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом
заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в
даній обстановці для негайного відвернення чи припинення
посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж
необхідної оборони.
2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від
можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або
звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне
заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає
небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж
необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у
випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього
Кодексу.
4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо
через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним
посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею
шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має
наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або
будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу
озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення
протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше
приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто
посягає.
Стаття 37. Уявна оборона
1. Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням
шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного
посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого,
лише помилково припускала наявність такого посягання.
2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за
заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася,
давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне
посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати
помилковості свого припущення.
3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати
помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі
захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального
посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за
перевищення меж необхідної оборони.
4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала,
але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно
небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній
відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.
____________________________________________________________________
Стаття 15. Застосування вогнепальної зброї
Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати
вогнепальну зброю у таких випадках:
1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і
здоров'ю, а також звільнення заложників;
2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його
сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека; { Пункт
другий частини першої статті 15 в редакції Закону N 101/95-ВР
від 14.03.95 }
{ Дію пункту 2 частини першої статті 15 поширено на особовий склад
Державної фельд'єгерської служби України при Державному комітеті
зв'язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV
( 834-14 ) від 06.07.99 }
3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі
приміщення громадян, приміщення державних і громадських
підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі
захоплення;
{ Дію пункту 3 частини першої статті 15 поширено на особовий склад
Державної фельд'єгерської служби України при Державному комітеті
зв'язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV
( 834-14 ) від 06.07.99 }
4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого
злочину і яка намагається втекти;
5) для затримання особи, яка чинить збройний опір,
намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка
погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю
і здоров'ю працівника міліції;
{ Дію пункту 5 частини першої статті 15 поширено на особовий склад
Державної фельд'єгерської служби України при Державному комітеті
зв'язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV
( 834-14 ) від 06.07.99 }
6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження,
якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян
або працівника міліції.
Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну
зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть
постраждати сторонні особи.
{ Дію частини другої статті 15 поширено на особовий склад
Державної фельд'єгерської служби України при Державному комітеті
зв'язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV
( 834-14 ) від 06.07.99 }
Працівники міліції мають право використовувати зброю для
подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження
тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника
міліції.
{ Дію частини третьої статті 15 поширено на особовий склад
Державної фельд'єгерської служби України при Державному комітеті
зв'язку та інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV
( 834-14 ) від 06.07.99 }
{ Частину четверту статті 15 виключено на підставі Закону
N 101/95-ВР від 14.03.95 }
Стаття 15-1. Гарантії особистої безпеки озброєного
працівника міліції
Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і
привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка
склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При
затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник
міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також
при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може
привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про
можливість її застосування.
Спроба особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною
зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому
визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають
працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.
{ Закон доповнено статтею 15-1 згідно з Законом N 101/95-ВР від
14.03.95 }
{ Дію статті 15-1 поширено на особовий склад Державної
фельд'єгерської служби України при Державному комітеті зв'язку та
інформатизації України згідно із Законом N 834-XIV ( 834-14 ) від
06.07.99 }
|
Вход
FAQ
Поиск
Сообщение, не относящиеся к теме
