|
Справа № 2а/2570/1978/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Хоботні Є. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 12.04.2011 року звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника УМВС України в Чернігівській області № 1198 о/с від 15.12.2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новозаводського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області; визнати протиправними та скасувати наказ начальника УМВС України в Чернігівській області № 14 о/с від 20.01.2011 року, № 60 о/с від 24.03.2011 року та № 65 о/с від 31.03.2011 року про звільнення з органів внутрішніх справ України капітана міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новозаводського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області; поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ України на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новозаводського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області з 24.03.2011 року та зарахувати строк вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ та одночасно вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що накази начальника УМВС України в Чернігівській області в частині звільнення позивача видані безпідставно, необґрунтовано і незаконно,виходячи з наступних підстав. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.03.2011 року закрито провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст.ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв’язку з відсутністю складу правопорушення. Таким чином, позивач вважає, що його звільнення на підставі п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто за вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу є таким, що не відповідає дійсним обставинам , зважаючи на відсутність достовірного встановлення факту відповідного вчинку.
Крім того, позивач вказував, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення не було враховано його ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо. Також позивав звертав увагу суду, що при проведенні службового розслідування, відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», а саме : розслідування проводилося без участі безпосереднього начальника порушника, позивачу не було роз’яснено його прав.
Позивач в судовому засіданні позов та його мотиви підтримав повністю, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову, вказав, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, а рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ є правомірним та прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства та нормативно-правових актів МВС України з огляду на наступне. Матеріали службового розслідування в повному обсязі підтверджують факт негідної поведінки позивача в позаслужбовий час, вчинення проступку, який свідчить про особисту безвідповідальність позивача, та є несумісним з подальшим проходженням служби. В даному випадку підставою для притягнення позивача до дисциплінарної від повільності стало скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, а не порушення відносно останнього провадження про адміністративне правопорушення. Згідно з п. 66 Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу ОВС, особи рядового і начальницького складу, які скоїли злочин, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення. Тобто чинним законодавством чітко визначено міру покарання за вчинення проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ОВС – звільнення з ОВС, оскільки неприпустимим є перебування в лавах збройного формування особи, яка маючи статус правоохоронця не дотримується службової дисципліни та вчиняє дії що дискредитують особу як працівника міліції. Відповідач вказував, що факт перебування позивача в стані алкогольного сп’яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду. До того ж, позивачем було порушено ряд вимог Правил дорожнього руху, позивач поводив себе зухвало при спілкуванні з працівниками ДАІ та співробітниками медичного закладу, ображав та погрожував працівникам ДАІ та медичним працівникам фізичною розправою, неприємностями по службі, чим вчинив дрібне хуліганство , за вчинення якого відповідно до ст.КУпАП, працівники ОВС несуть дисциплінарну відповідальність.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Позивач з 1998 року працював в органах внутрішніх справ України, 02.04.1999 року прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ України (а. с .23).
В ході проведення службового розслідування щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння дільничним інспектором міліції СДІМ Новозаводським ВМ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області капітаном міліції ОСОБА_1 було встановлено наступне.
На виконання розпорядження УМВС України в Чернігівській області від 21.09.2010 року № 383 «Про проведення заходів по дотриманню транспортної дисципліни працівниками УМВС області», у нічний час з 10 на 11.12.2010 року інспектор СОПР ІОС УКЗ УМВС України в Чернігівській області лейтенант міліції ОСОБА_2 спільно з інспекторами дорожньо-патрульної служби 1-го взводу ДПС батальйону ДПС Державної автомобільної інспекції (підпорядкованого УДАІ) УМВС України в Чернігівській області сержант міліції ОСОБА_3 та сержантом міліції ОСОБА_4 несли службу на патрульному автомобілі «Опель-Вектра», д.н.з. 250420, по виявленню порушень ПДР та дотриманню транспортної дисципліни серед працівників ОВС.
Так, під час несення служби зазначеним нарядом міліції було задокументовано факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння дільничним інспектором міліції СДІМ Новозаводського ВМ ЧMB УМВС України в Чернігівській області капітаном міліції ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, освіта вища, в ОВС з 20.11.1998 року, в займаній посаді з 12.08.2010 року).
В ході службового розслідування було встановлено, що 11.12.2010 року о 04.25 у м. Чернігові по вул. Шевченка, вищевказаним нарядом міліції, було виявлено автомобіль «ІЖ-2715», д.н.з. НОМЕР_1 (червоного кольору), який рухавсь з вул. Кірпоноса та повернув на вул. Шевченка, при цьому порушуючи ПДР України, не виконав вимогу дорожнього знаку п. 3.1. «Рух заборонено» з табличкою до нього п. 7.4.4 час дії з 19.00-06.00. В подальшому сержантом міліції ОСОБА_3 було подано сигнал про зупинку даному автомобілю, яка задавалась світящим жезлом та свистком, однак водій вказаного автомобіля вимогу працівника міліції про зупинку проігнорував (даний факт підтверджується поясненнями гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6). Після чого, працівниками ДАІ було прийнято рішення про переслідування даного автомобіля, наблизившись до якого з використанням звукової сирени та проблискових маячків червоного та синього кольору він був зупинений по вул. Шевченка біля буд. 21. Як в подальшому було встановлено, зазначеним автомобілем керував дільничний інспектор міліції СДІМ Новозаводського ВМ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області капітан міліції ОСОБА_1 (згідно довідки Чернігівського МВ УМВС області останній перебував поза службою в черговій відпустці за 2010 рік в період з 15.11.2010 року по 24.12.2010 року). На вимогу працівників ДАІ пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи останній пред'явив своє службове посвідчення працівника міліції, а тільки потім посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В ході спілкування від водія було чутно різкий запах алкоголю з ротової порожнини. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до Чернігівського обласного наркологічного диспансеру для встановлення факту вживання спиртних напоїв, на що він погодився.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.12.2010 року № 7525 (час освідування 05.05) ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього, ОСОБА_1 під час проходження медичного огляду здав аналіз крові на вміст алкоголю. Згідно довідки Чернігівського обласного наркодиспансеру № 1466 від 13.12.2010 року у останнього виявлено в крові вміст етилового алкоголю 0,96 г/л.
Після цього, працівниками ДАІ ОСОБА_1 був відстороненим від керування зазначеним автомобілем, складено відповідний протокол огляду та затримання транспортного засобу від 11.12.2010 року та за допомогою евакуатора вказаний автомобіль доставлено на штрафмайданчик м. Чернігова.Відносно капітана міліції ОСОБА_1 складено адміністративні протоколи серії СВ 1 № 059375 та СВ 1 № 059603 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130, 122-2 (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння; невиконання вимоги працівників міліції про зупинку) та ч. 1 ст. 122 (невиконання вимог дорожнього знаку п. 3.1 «Рух забороненої табличкою до нього п. 7.4.4 час дії з 19.00-06.00) КУпАП. Але останній від надання пояснень, підпису у адміністративних протоколах, в протоколі огляду та затриманні транспортного засобу, від отримання копій адмінпротоколів відмовився в присутності двох свідків гр.гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (останні в своїх поясненнях підтвердили факт відмови з боку ОСОБА_1).
13.12.2010 року опитаний з даного приводу ОСОБА_1 факт вживання спиртних напоїв категорично заперечив. При цьому пояснив, що 10.12.2010 року на вищевказаному автомобілі їздив до своєї матері, яка мешкає в с. Дніпровське Чернігівського району. 11.12.2010 близько 03.00 йому на мобільний телефон зателефонувала дружина та повідомила про термінове повернення до м. Чернігова, у зв'язку з тим, що треба виїхати до лікарні, де проходила лікування його донька. На грунті сильного хвилювання він вжив лікарський засіб «Корвалол» та виїхав до м. Чернігова. По дорозі він також вживав вказаний лікарський засіб, скільки саме вжив ліків не знає. Прибувши до м. Чернігова він згадав, що йому треба купити ліки, тому направився до цілодобової аптеки, яка знаходиться на Червоній площі. Близько 04.20 він заїхав на Червону площу, де біля Обласної державної адміністрації побачив службовий автомобіль ДАІ. Як його зупиняли працівники ДАІ він не бачив, однак через декілька хвилин він побачив проблискові маячки червоного та синього кольору, після чого одразу ж зупинився. До нього підійшов працівник ДАІ та повідомив, що він порушив ПДР України, а саме не виконав вимогу дорожнього знаку «Рух заборонено» та не зупинився на вимогу працівника ДАІ. Він бачив, що проїхав повз знак, однак вважає, що йому необхідно було проїхати до аптеки. Після розмови з працівником ДАІ останній запропонував йому проїхати до медичного закладу так як, на його думку, від нього було чутно запах ліків, на що він погодився та пройшов медичний огляду у лікаря нарколога. Свою відмову від підпису вищевказаних процесуальних документів та отримання їх копій пояснив тим, що не згоден з діями працівників міліції та висновком лікаря.
Опитані інспектор СОПР ІОС УКЗ УМВС України в Чернігівській області лейтенант міліції ОСОБА_2, сержант міліції ОСОБА_3 та сержант міліції ОСОБА_4 пояснили, що підійшовши до водія вищевказаного транспортного засобу, відрекомендувались працівниками міліції. При цьому, висловили вимогу щодо надання водієм відповідних документів. На дану вимогу ОСОБА_1 почав вести себе зухвало, погрожував працівникам ДАІ службовими неприємностями, висловлювався в їх адресу нецензурною лайкою (підтверджується поясненнями гр.гр. ОСОБА_7 та ОСОБА_8). В ЧОНД під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 теж висловлював погрози, як в їх бік, так і працівників медичного закладу. Про неадекватну поведінку останнього вони повідомили чергову частину Чернігівського МВ УМВС області, звідки для здійснення допомоги в документуванні правопорушень з боку ОСОБА_1 прибули працівники БПС УМВС України в Чернігівській області. Факт протиправних дій зі свого боку по відношенню до правопорушника (образи або заподіяння тілесних ушкоджень) заперечили в категоричній формі. Вважають, що під час документування правопорушень з боку ОСОБА_1 діяли в межах чинного законодавства.
Опитані лікар-нарколог ЧОНД гр. ОСОБА_9, фельдшер ЧОНД гр. ОСОБА_10, які безпосередньо здійснювали огляд ОСОБА_1, та працівники БПС УМВС області старший лейтенант міліції ОСОБА_11 і старший сержант міліції ОСОБА_12 в своїх поясненнях підтвердили свідчення вищевказаних працівників міліції.
Крім цього, під час перевірки було встановлено, що вчинення порушень ПДР України з боку ОСОБА_1 мало тривалий характер.
Опитані з цього приводу інспектори дорожньо-патрульної служби 4-го взводу ДПС батальйону ДПС Державної автомобільної інспекції (підпорядкованого УДАІ) УМВС України в Чернігівській області прапорщик міліції ОСОБА_13 та молодший сержант міліції ОСОБА_14 пояснили, що вони також несли службу в ніч з 10 на 11.12.2010 року і перебували в центрі м. Чернігова на Червоній площі, де ними був помічений ІЖ-2715 д.н.з. НОМЕР_1 (червоного кольору), який рухався з пр. Миру до Червоної площі, при цьому не виконав вимогу дорожнього знаку п. 3.1 «Рух заборонено» з табличкою до нього п. 7.4.4 час дії з 19.00-06.00 та рухався далі. На сигнал про зупинку даного автомобіля, який надавався світящим жезлом та свистком, водій не відреагував, зупинку не виконав та зник в районі вул. Кирпоноса.
Таким чином, в ході проведення службового розслідування встановлено, що 11.12.2010 року дільничний інспектор міліції СДІМ Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області капітан міліції ОСОБА_1 керував транспортним засобом - «ІЖ-2715», д.н.з. НОМЕР_1 (червоного кольору), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а також вчинив дрібне хуліганство (дане порушення передбачене ст. 173 КУпАП), направлене відносно працівників міліції та працівників медичного закладу, чим грубо порушив адміністративне законодавство, накази МВС і УМВС області та дискредитував себе як працівника міліції, за що останній підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності.
За результатами службового розслідуваня з урахуванням ст. 15 КУпАП та п. 17 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України» ,затвердженого наказом МВС України № 552 1991 року за грубі порушення службової та транспортної дисципліни, вчинення вчинків, що дискредитують звання працівника міліції, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і дрібного хуліганства та ігнорування вимог наказу МВС України № 81 від 16.03.2007 року, наказу МВС України № 90 від 20.03.2010 року, вказівок УМВС області № 2/4-761 від 24.03.2010 року, № 2/4-1408 від 19.05.2010 року, дільничний інспектор міліції СДІМ Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області капітан міліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з ОВС України, про що свідчить висновок службового розслідування від 13.12.2010 року.
Судом встановлено, що період тимчасової непрацездатності позивача охоплює з 21.12.2010 року по 18.03.2011 року , про що свідчать відповідні довідки та листки непрацездатності (а. с. 8 – 13).
За грубі порушення службової та транспортної дисципліни, вчинення вчинків, що дискредитують звання працівника міліції, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та ігнорування вимог наказу МВС України № 81 від 16.03.2007 року, наказу МВС України № 90 від 26.03.2010 року, вказівок УМВС області № 2/4-761 від 24.03.2010 року, № 2/4 – 1408 від 19.05.2010 року, дільничного інспектора міліції СДІМ Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області було вирішено капітана міліції ОСОБА_1 звільнити з ОВС України за п. 66 «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України», про що свідчить наказ № 1198 від 15.12.2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області, копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 47).
На підставі вищевказаного наказу та згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) було звільнено капітана міліції ОСОБА_1 дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новозаводського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС з 24.03.2011 року, про що свідчать накази № 14 о/с від 20.01.2011 року, №60 о/с від 24.03.2011 року, №65 о/с від 31.03.2011 року, копії витягів з яких містяться в матеріалах справи.
Суд зазначає, що Закон України «Про міліцію», Присяга працівника ОВС України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 року № 382, Кодекс честі працівника ОВС України, затверджений наказом МВС України від 11.01.1996 року №18, Етичний кодекс працівника ОВС України, затверджений рішенням колегії МВС України №7км/8 від 05.10.2000 року, вимагають від працівника міліції суворого додержання Конституції України, діючого законодавства України, виконання вимог статутів, які видаються у межах їх повноважень.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про міліцію» працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до Присяги працівника органів внутрішніх справ України, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1991р. №382, працівник органів внутрішніх справ України присягає з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.
Дисциплінарний проступок, згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту , службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Пунктами 3, 4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 року № 552 вказано, що проведення службових розслідувань працівниками інших служб можуть доручати керівник ОВС або його заступники. Проведення службового розслідування інспекції по особовому складу ОВС може доручати виключно керівник органу та його заступник по роботі з особовим складом. У разі порушення законності, скоєних керівниками органів внутрішніх справ та служб, службові розслідування по цим фактам проводить інспекція з особового складу.
Відповідно до п. 23 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до статті 66 вказаного Положення, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.
Пунктом 62 згаданого Положення передбачено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР «Про загальну військову повинність»для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР «Про загальну військову повинність»для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Аналізуючи законодавство стосовно порядку притягнення посадовців до відповідальності за дисциплінарні проступки, можна дійти висновку, що дисциплінарне провадження, як правило, передбачає порушення дисциплінарної справи, розслідування обставин проступку, розгляд справи компетентним органом (посадовою особою) та прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду дисциплінарної справи.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивача було звільнено за результатами службової перевірки та за скоєння вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що є окремою підставою для звільнення, яке ніяк не пов'язано з притягненням до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, а тому суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.03.2011 року закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. ст. 122-2, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв’язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки даний факт не спростовує вчинення ним дій, які дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ.
Суд вважає необґрунтованим твердження позивача, що він не вчиняв вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу оскільки даний факт підтверджено матеріалами службового розслідування, обставини його вчинення не спростовані, зокрема поясненнями самого позивача, а також й дослідженими в судовому засіданні письмовими поясненнями та рапортами осіб, що зазначені у висновку службового розслідування (а/с25-37).
Крім того, при вирішенні даної справи, суд враховує, що позивач висновків службового розслідування не оскаржував.
Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що його не було ознайомлено з матеріалами службового розслідування, оскільки відповідно до п. 12.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 року № 552, посадова особа при проведенні службового розслідування зобов’язана ознайомити з затвердженим висновком службового розслідування особу, у відношенні якої воно проводилось, за бажанням на те останньої, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної служби або службової таємниці.
Твердження позивача, що відповідачем при визначенні виду дисциплінарного стягнення не було враховано ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації суд вважає необгрунтованим, оскільки міру покарання за вчинення проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ОВС визначив сам законодавець.
Таким чином, оцінюючи докази, які є у справі, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ з дотриманням вимог чинного законодавства, правомірно, у межах повноважень, у спосіб та на підставах, встановлених законом, а саме Законів України «Про затвердження Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів правомірність своїх дій.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки права позивача в даному випадку відповідачем не були порушені, а оскаржувані накази Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області були видані на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства.
Керуючись ст.ст.17,18,104, 122, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.
хотів чел відновитися на роботі,але гуманний суд відмовив.
_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .
|
Вход
FAQ
Поиск
